Організаційно-правове забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу державного службовця - Автореферат

Це повязано, в першу чергу, з тим, що державні службовці є тією рушійною силою, на яку покладаються завдання щодо покращення взаємовідносин держави і особи, забезпечення пріоритету інтересів особи над державними інтересами, розширення можливостей для особи брати участь у державному управлінні тощо. З огляду на викладене, у межах інституту державної служби мають будуватися та впроваджуватися у практичну площину механізми, здатні нівелювати названі вище негативні фактори, забезпечити відповідним субєктам можливість примушення або переконання державного службовця у необхідності максимально повного та ефективного виконання покладених на нього обовязків і реалізації наданих йому прав. У цьому контексті надзвичайно актуальним є дослідження засобів забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу державного службовця, оскільки саме у його межах сконцентровано найбільшу кількість його прав та обовязків. Необхідність проведення подібної роботи пояснюється також і тим, що питань теорії та практики реалізації адміністративно-правового статусу державного службовця певною мірою у своїх працях торкалися провідні вчені-адміністративісти, а також представники теорії права, конституційного та трудового права, державного управління - В.Б. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації дати загальну характеристику адміністративно-правовому статусу державного службовця, зясувати сучасний стан та перспективи розвитку і вдосконалення організаційно-правових засобів забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу державного службовця.Дисертант вивчає загальний правовий статус державного службовця, робить висновок про можливість виділення у його змісті спеціальних (галузевих) правових статусів, одним з яких називається адміністративно-правовий статус державного службовця. У підрозділі 1.2 "Передумови набуття особою адміністративно-правового статусу державного службовця" наголошується на тому, що наділення особи правовим статусом державного службовця не може здійснюватися автоматично, оскільки воно знаходиться в залежності від певних передумов. Підрозділ 1.3 "Зміст та елементи адміністративно-правового статусу державного службовця" присвячено вивченню складових елементів адміністративно-правового статусу державного службовця. У підрозділі 2.1 "Поняття та система організаційно-правових засобів забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу державного службовця" наголошується, що організаційно-правові засоби забезпечення (гарантії) реалізації адміністративно-правового статусу державного службовця необхідно розглядати у двох вимірах. На підставі вивчення нормативних актів, наукової літератури, а також практики реалізації громадянами права на державну службу, дисертант зазначає, що у якості основних засобів внутрішньо-правового характеру, які використовуються для забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу державного службовця, виступають: контроль за виконанням державним службовцем покладених на нього обовязків та реалізацією наданих йому прав; перевірка рівня професійної компетентності державного службовця; заохочення державного службовця; дисциплінарна відповідальність державного службовця.У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць у різних галузях знань, автором здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні сучасного стану та перспектив розвитку і вдосконалення організаційно-правових засобів забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу державного службовця. З урахуванням завдань реформування інституту державної служби для визначення можливого кола державних службовців пропонується виходити з таких позицій: а) державним службовцем має визнаватися лише та особа, яка проходить службу в органах державної влади та інших державних органах, що володіють державно-владними повноваженнями; б) робота державного службовця має бути повязана із здійсненням (реалізацією) управлінських функцій, повязаних з підготовкою та прийняттям рішень та організацією їх виконання; в) державним може бути визнано лише того службовця, який виконує особливі, відповідальні функції, реалізація яких, з огляду на їх значущість для держави, не може бути покладена на звичайного працівника, який працює на умовах трудового договору; г) призначення на посаду державного службовця має здійснюватися виключно через видання адміністративного акту; д) оплата праці державного службовця має здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету. Адміністративно-правовий статус державного службовця визнається частиною його загального правового статусу, який визначає місце і призначення державного службовця у системі органів державної влади, надає йому можливість, а також визначає необхідність здійснення державним служб

Основний зміст роботи