Організаційно-педагогічні засади навчання слухачів факультету довузівської підготовки - Автореферат

Так, шляхам поліпшення підготовки i використання кваліфікованих учительських кадрів присвячено роботи Б.М.Андрієвського, В.І.Бондаря, М.В.Левченка, М.Л.Левицького, М.Є.Мажара, В.К.Майбороди, О.Г.Мороза, Н.Г.Ничкало, І.П.Підласого, В.Ф.Савченко, В.Є.Прокопчука, Л.В.Черкашина, М.В.Черпінського, О.Ф.Явоненко та ін. Проте переважна більшість досліджень, котрі мають відношення до етапу довузівської підготовки, присвячено розгляду організаційних аспектів проблеми, а також шляхів вдосконалення механізму професійного відбору майбутніх абітурієнтів педагогічного вузу. Не применшуючи внеску вчених-педагогів у розвиток системи відтворення педагогічних кадрів, слід зазначити, що нині відсутні дослідження, предметом яких було б теоретичне обгрунтування та апробація організаційно-педагогічних умов ефективного функціонування етапу довузівської підготовки абітурієнтів педагогічних закладів. Актуальність і недостатня теоретична та практична розробленість даної проблеми визначили вибір теми нашого дослідження "Організаційно-педагогічні засади навчання слухачів факультету довузівської підготовки (на матеріалі дисциплін природничого циклу)". Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов підвищення ефективності навчання слухачів у межах факультету довузівської підготовки вищого педагогічного закладу (на матеріалах природничого відділення).У ВСТУПІ обгрунтовано актуальність теми, викладено стан розробленості досліджуваної проблеми, визначено обєкт, предмет, мету, сформульовано концепцію, гіпотезу і задачі, розкрито теоретико-методологічні основи, методи дослідження, окреслено його наукову новизну, теоретичне й практичне значення, особистий внесок здобувача, вірогідність отриманих результатів, наведено відомості щодо їх апробації та впровадження. У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ "Теоретичне обгрунтування проблеми дослідження" проаналізовано стан підготовки педагогічних кадрів на довузівському етапі в теорії та практиці роботи вищої школи, визначено чинники формування контингенту майбутніх абітурієнтів як однієї з передумов якісної їх підготовки до вступу у педагогічний вуз, розкрита проблема обгрунтування змісту природничої освіти на ФДП у світлі сучасних вимог, проаналізовано сучасні підходи до побудови природничої освіти та основні напрями удосконалення підготовки вчителів біології та хімії. Її розвязання вбачається у забезпеченні безперервного, цілісного професійно-особистісного розвитку вчителя на етапах довузівської (В.Н.Вуколов, П.Л.Гончарук, Г.М.Жовтая, С.І.Казаченко, К.К.Коновалова, В.Н.Вуколов, М.І.Легенький, А.Ф.Линенко, О.О.Медведенко, Л.Л.Ройко, Е.П.Соломахо, С.В.Тезикова, Л.Г.Федотова, Р.І.Хмелюк, В.Л.Федяєва), базової професійної підготовки (С.І.Архангельський, В.П.Безпалько, О.О.Вербицький, Н.І.Дегтярьова, І.К.Журавльов, Л.Я.Зоріна, О.Є.Коваленко, В.В.Краєвський, В.С.Ледньов, І.Я.Лернер, В.Є.Прокопчук, В.О.Сластьонін, Ю.Г.Татур, Д.В.Чернилевський, О.К.Філатов, О.І.Янкевич) та післявузівського його становлення (Г.З.Алібекова, А.Бекренєв, П.О.Жильцов, А.О.Лігоцький, В.Михалькевич, А.І.Панарін, І.П.Підласий, С.Трипольська, С.І. Результати науково-пошукової роботи засвідчили, що рівень підготовки випускників ФДП до вступу до педагогічного вузу зумовлюється: 1) якістю набору слухачів, що проявляється в наявності у них необхідних психофізіологічних та особистісних характеристик; 2) обгрунтованістю мети і змісту освіти слухачів, трансформованих у навчальні плани та навчальні програми, що відповідають вимогам вступних випробувань на конкретні спеціальності; 3) застосуванням комплексу методів, організаційних форм та прогресивних педагогічних технологій, які активізують пізнавальну діяльність слухачів і забезпечують їх первинну адаптацію до умов вищої школи. Розроблений та перевірений в межах факультету довузівської підготовки механізм професійного відбору слухачів передбачає використання системи тестів та синтетичних методів, що дозволяють створити цілісне уявлення про абітурієнта як особистість, шляхом включення індивіда в пізнання, спілкування, працю та творчість, які моделюють окремі компоненти професійної педагогічної діяльності, створення проблемно-педагогічних ситуацій та порівняння одержаних показників типологічних властивостей особистості (характер, темперамент, здібності, мотивація, функціональна симетрія великих півкуль головного мозку та ін.) з моделлю вчителя, в нашому випадку з обгрунтованою автором типовою моделлю особистості вчителя біолого-хімічного профілю.Крім традиційної "репетиторської" спрямованості відчувається гостра потреба у забезпеченні наступності між школою i вузом, урахуванні специфіки підготовки з кожної конкретної спеціальності, адаптації майбутніх абітурієнтів до умов вищої школи. У процесі дослідження встановлено, що основними умовами ефективної підготовки слухачів ФДП є відповідний підбір контингенту майбутніх абітурієнтів, наявність науковообгрунтованого змісту, орієнтованого на вимоги фахових випробувань

2. Основний зміст дисертації