Виявлення й конкретизація критеріїв та показників рівнів адаптованості молодих учителів природничих дисциплін до професійної діяльності. Оцінка моделі управління адаптацією учителів до роботи в школі. Проведення перевірки організаційно-педагогічних умов.
При низкой оригинальности работы "Організаційно-педагогічні умови адаптації молодих вчителів природничих дисциплін до роботи в школі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Актуальність проблеми, названі суперечності і можливість їхнього усунення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Організаційно-педагогічні умови адаптації молодих вчителів природничих дисциплін до роботи в школі”. Для досягнення мети було сформульовано наступні завдання: 1) зясувати сутність поняття “професійна адаптація молодих учителів природничих дисциплін” та уточнити структуру й особливості професійної адаптації молодих учителів природничих дисциплін до роботи в школі; 2) виявити й конкретизувати критерії та показники рівнів адаптованості молодих учителів природничих дисциплін до роботи в школі, здійснити їхню діагностику; адаптованість учитель професійний педагогічний Теоретичні: аналіз, синтез та узагальнення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, що дало змогу уточнити зміст базових понять дослідження; порівняння, класифікація емпіричних даних, за допомогою яких було визначено стан готовності молодих учителів природничих дисциплін до роботи в школі; моделювання - з метою побудови моделі управління адаптацією молодих вчителів до роботи в школі. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що: - уперше визначено сукупність організаційно-педагогічних умов адаптації молодих учителів природничих дисциплін до роботи в школі (спрямування педагогічної діяльності молодих вчителів на усвідомлення цілей адаптації; функціональне педагогічне управління адаптацією молодих учителів природничих дисциплін; реалізація особистісно-орієнтованого підходу до організації процесу адаптації, системність в організації професійної адаптації вчителів природничих дисциплін) та розроблено модель управління професійною адаптацією, складовими якої є: мета, види адаптації, принципи, функції, напрями, компоненти (інтегративно-особистісний, предметно-діяльнісний, самоактуалізаційний, регулювально-технологічний); особливості адаптації вчителів природничих дисциплін, етапи адаптації (формувальна і розгорнута адаптації, професійне становлення), результат;У першому розділі “Адаптація молодих учителів до роботи в школі як педагогічна проблема” розглянуто питання про дефініції основних понять дослідження, процес адаптації як педагогічну проблему, особливості практичної підготовки молодих педагогів природничих дисциплін до професійної діяльності та рівень готовності молодих учителів до такої діяльності. Спостереження за роботою молодих учителів дали змогу класифікувати помилки та недоліки в роботі, які вони допускають: переоцінка молодим фахівцем своїх сил і можливостей; недостатня загальна підготовка молодого вчителя до самостійної роботи; недостатній рівень вихованості й загальної культури; невміння налагоджувати дружні взаємостосунки з учнями, учителями; недостатня сформованість практичних умінь організовувати роботу в кабінетах хімії та біології, на агроділянках та розвязувати розрахункові й експериментальні задачі. У другому розділі “Обґрунтування і реалізація організаційно-педагогічних умов адаптації молодих учителів природничих дисциплін до роботи в школі” розглянуто питання впровадження та впливу організаційно-педагогічних умов на процес адаптації вчителів, розглянуто дієвість моделі управління адаптацією молодих учителів природничих дисциплін до роботи в школі, представлено результати експериментальних досліджень та їхній аналіз. Серед організаційно-педагогічних умов виділено: спрямування педагогічної діяльності молодих вчителів на усвідомлення цілей адаптації; функціональне педагогічне управління адаптацією молодих вчителів; особистісно-орієнтований підхід до організації процесу адаптації; системність в організації професійної адаптації вчителів природничих дисциплін. Найбільш ефективними, технологічно доступними для адаптації до роботи в школі виявилися: систематичний моніторинг важливих моментів життя й діяльності молодих учителів, діагностика їхнього особистісного розвитку на найближчу перспективу; соціально-педагогічна інтерпретація особистісних якостей і особливостей молодих фахівців; емпатійне прийняття молодих колег, вияв толерантності до їхніх окремих недоліків і помилок на початковій стадії роботи; спільне з психологом проектування особистісної траєкторії розвитку молодого вчителя; виявлення життєвих, матеріальних, особистих проблем молодих учителів і надання можливої допомоги у їх розвязанні.Зясовано сутність і зміст компонентів професійної адаптації молодих вчителів до роботи в школі: інтегративно-особистісний (визначає формування системи професійно важливих якостей); регулювально-технологічний (характеризує освоєння діяльності на професійному рівні); предметно-діяльнісний (відображає нормативно-предметний і предметно-творчий характер засвоєння основ професійної діяльності); самоактуалізаційний (забезпечує постійне прагнення до подолання нових особистісних і діяльнісних рубежів, стимулює перехід потенційних здібностей фахівця в реальні). Виявлено і конкретизовано критерії та показники визначення рівня адаптованості молодих учителів до роботи в школі: професійні (динаміка успішності й
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
