Організаційно-педагогічні основи викладання іноземних мов у контексті розвитку реального напряму вітчизняної освіти (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) - Автореферат

У цьому контексті істотний науковий і практичний інтерес становить дослідження розвитку реального напряму вітчизняної освіти у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття. На думку багатьох дослідників, середні навчальні заклади реальної освіти (гімназії, училища) означеного періоду можна розглядати як безпосередніх попередників системи профільного навчання, що набуває сьогодні активного розвитку в нашій державі. Шрадер та ін.), праці яких відображають тенденції викладання іноземних мов у контексті розвитку реального напряму вітчизняної освіти у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття і дають змогу відтворити цілісну картину цього процесу. Отже, нерозробленість зазначеної наукової проблеми в історико-педагогічній науці, її актуальність і необхідність вивчення на сучасному етапі реформування системи освіти зумовили вибір теми дослідження - „Організаційно-педагогічні основи викладання іноземних мов у контексті розвитку реального напряму вітчизняної освіти (друга половина ХІХ - початок ХХ століття)”. На різних етапах дослідження використовувалися такі методи: історико-системний та ретроспективний аналіз, що дозволив вивчити маловідомі джерела, матеріали дослідження та особливості реформування середньої освіти у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття; історико-генетичний - забезпечив визначення місця іноземних мов у системі середньої освіти у першій половині ХІХ століття; метод аналізу і синтезу допоміг упорядкувати сукупність термінів та інших понять в історії педагогіки; історико-структурний та конструктивно-генетичний методи дали змогу розробити структуру дослідження та визначити організаційні основи викладання іноземних мов у закладах реальної освіти у досліджуваний період; конкретно-історичний - допоміг проаналізувати організаційні основи та законодавчу базу викладання іноземних мов у закладах реальної освіти у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття.Зясовано, що після майже 20-річної перерви в історіографії досліджуваної проблеми зявилися історико-педагогічні праці сучасних дослідників (з кінця 90-х років ХХ століття), присвячені реформуванню загальної середньої освіти в Росії кінця ХІХ - початку ХХ століття, розвитку реальної освіти та її співвідношення з класичною, аналізу процесу становлення і розвитку реальних училищ в Україні, а також різноманітним проблемам викладання іноземних мов. У звязку з цим 8 грудня 1828 р. було затверджено новий статут гімназій, а також навчальний план, який передбачав поділ старших класів гімназії на класи з латинською і грецькою мовами та на класи латинської мови. У другому розділі - „Організаційні основи викладання іноземних мов у закладах реальної освіти (друга половина ХІХ - початок ХХ століття)” - розкрито вплив освітніх реформ і контрреформ на викладання іноземних мов у навчальному процесі реальних навчальних закладів (60-80-ті роки ХІХ століття); здійснено аналіз законодавчої бази регулювання досліджуваного процесу (кінець ХІХ - початок ХХ століття). Так, у 1860 р. було прийнято „Проект статуту нижчих і середніх навчальних закладів, відповідно до якого передбачався поділ гімназій на два види: гімназії з нормальним курсом та гімназії (класичні). У третьому розділі - „Практична реалізація викладання іноземних мов у змісті реальної освіти досліджуваного періоду” - охарактеризовано навчальні програми викладання іноземних мов у реальних гімназіях та училищах; проаналізовано навчально-методичне забезпечення реальних навчальних закладів підручниками та посібниками.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення важливого й актуального завдання - обґрунтування організаційно-педагогічних основ викладання іноземних мов у контексті розвитку реального напряму вітчизняної освіти другої половини ХІХ - на початку ХХ століття. Історіографічний аналіз проблеми організаційно-педагогічних основ викладання іноземних мов у контексті розвитку реального напряму вітчизняної освіти у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття здійснено за трьома основними групами: наукові розвідки сучасників стану вивчення іноземних мов (друга половина ХІХ - початок ХХ століття); праці радянських учених (20-ті роки ХХ - кінець 70-х років ХХ століття); дослідження сучасних науковців (з кінця 90-х років ХХ століття). Проте цілісного і системного розкриття проблема організаційно-педагогічних основ викладання іноземних мов у контексті розвитку реального напряму вітчизняної освіти (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) в науковій літературі не дістала. У результаті проведеного дослідження виокремлено такі основні документи, що регулювали вивчення іноземних мов у закладах реальної освіти: „Статут гімназій і прогімназій відомства Міністерства народної освіти” (19 листопада 1864 р.), що зумовив поділ гімназій на класичні та реальні; „Статут реальних училищ відомства Міністерства народної освіти” (15 травня 1872 р.), відповідно до якого реальні гімназії було реорганізовано в реальні училища; постанова Державної Ради „Про реальні училища” (9 червня 1988 р.), за яким у цих на

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ