Організаційно-методичні засади внутрішнього контролю реальних інвестицій - Автореферат

Існуюча система в повній мірі не відповідає сучасним вимогам, насамперед, у звязку із недосконалістю нормативного, організаційно-методичного та інформаційного забезпечення внутрішнього контролю реальних інвестицій; відсутністю внутрішніх стандартів, що регламентують організаційно-методичне забезпечення контролю. Управління реальними інвестиціями неможливе без перманентного функціонування ефективної системи внутрішнього контролю, яка надає можливість оцінки показників роботи центрів контролю, забезпечення достовірності інформації, доцільності, правильності, законності, повноти і своєчасності відображення господарських операцій в обліку. Критичний аналіз управління реальними інвестиціями показав, що їх контроль є недосконалим. Це пояснюється відсутністю цілеспрямованих досліджень з цієї проблеми, нормативно-правового регулювання, що, в свою чергу, призводить до гальмування розробки організаційних та методичних аспектів контролю реальних інвестицій. Разом з тим, залишаються не розкритими аспекти організації внутрішнього контролю в управлінні реальними інвестиціями, концепції побудови системи внутрішнього контролю; потребують уточнення його місце і роль в управлінській системі; основні його форми і види, принципи та умови, що визначають ефективність функціонування системи контролю на підприємстві, порядок проведення процедур контролю, організацію інформаційного забезпечення.Це дало змогу уточнити визначення поняття «реальні інвестиції» як контрольно-аналітичної категорії, а саме: реальні інвестиції - це ресурси, які вкладаються у створення, відновлення або придбання матеріальних і нематеріальних активів та витрати, повязані з цим процесом, з метою реалізації певного інвестиційного проекту при створенні таких активів та отримання доходу від їх використання або реалізації. Разом з тим, аналіз класифікаційних ознак внутрішнього контролю дав змогу розробити класифікаційну модель контролю для потреб управління реальними інвестиціями, у якій вперше запропоновано розрізняти контроль за ступенем його інтенсивності в залежності від рівня ефективності виконуваних контрольних процедур на інтенсивний, слабоінтенсивний та неінтенсивний. Визначаючи місце внутрішнього контролю інвестицій в загальній системі управління підприємством, доцільно розглядати його у єдності трьох основних аспектів: як одну з основних самостійних функцій управління інвестиційним проектом, тобто контроль як діяльність; як комунікативну складову процесу управління інвестиційним проектом, тобто механізм зворотного звязку; як складову процесу розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень. У другому розділі «Організаційні засади структурно-функціональної інтеграції внутрішнього контролю реальних інвестицій» висвітлено методологічні та організаційні аспекти впровадження інтегрованої системи внутрішнього контролю реальних інвестицій. Спираючись на отримані результати обґрунтовано, що своєчасне прийняття управлінських рішень щодо ефективного використання інвестиційних ресурсів забезпечить саме інтегрована система внутрішнього контролю реальних інвестицій, відповідно до якої, по-перше, інформація замикається на центрах контролю, а від центрів контролю формується у звітність, що забезпечує інформацією вищу ланку управління для прийняття коригувальних управлінських рішень за виявленими відхиленнями, по-друге, потоки контрольної інформації спускаються донизу для прийняття оперативних рішень на середній та первинній ланках.Розвиток та посилення інвестиційних процесів підтверджує наявність економічних, законодавчих та наукових передумов впровадження внутрішнього контролю реальних інвестицій на вітчизняних підприємствах. Реальні інвестиції за їх економічною сутністю відносяться до ресурсів, які вкладаються у створення, відновлення або придбання матеріальних і нематеріальних активів та витрат, повязаних з цим процесом, з метою реалізації певного інвестиційного проекту при створенні таких активів та отримання доходу від їх використання або реалізації. З точки зору структурно-функціонального підходу внутрішній контроль реальних інвестицій представляє собою елементну інтеграцію його методів в управління інвестиційними процесами для узагальнення інформації про формування ресурсів, їх використання, формування витрат та про результати інвестування з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Обєкти внутрішнього контролю реальних інвестицій доцільно класифікувати за структурно-процесною ознакою у відповідності до процесу реалізації проектів реального інвестування на: ресурси, процеси та результати, що сприятиме підвищенню ефективності реалізації контрольних заходів та ефективності управління реальними інвестиціями. Застосування системного підходу дає змогу ідентифікувати інтегровану систему внутрішнього контролю реальних інвестицій, як підсистему цілісної структури управління підприємством, яка створена з метою підсилення впливу на ефективність інвестиційних процесів.

Основний зміст дисертаційної роботи