Організаційно-економічний розвиток пасажирського комплексу залізничного транспорту України на основі системного підходу - Автореферат

Комерційна парадигма як основа подальшого розвитку залізничного транспорту повинна відігравати головну роль у роботі структур, що забезпечують перевезення пасажирів. Однак пасажирський комплекс залізничного транспорту (далі ПКЗТ), незважаючи на зусилля з відновлення і модернізації виробничих потужностей, користується колишньою моделлю внутрішньої організації та зорієнтований у своєму функціонуванні на застарілі економічні стереотипи: вважається обєктивною і виправданою збитковість пасажирських перевезень із субсидуванням за рахунок вантажних, повільність у реагуванні на зміни середовища, відсутність внутрішніх джерел відтворення та стимулів до інноваційного зростання. Основні положення дисертаційної роботи представлені в звітах науково-дослідних робіт з тем: „Розробка методології та порядку проведення моніторингу цін на продукцію, яка споживається залізничною галуззю із створенням інформаційної системи” (№ 433/02-1060.02-Цтех, 2002 р.); „Дослідження, аналіз та розробка основних положень управлінського обліку з урахуванням впровадження інформаційних технологій автоматизації бухгалтерського та управлінського обліку на залізничному транспорту України” (№ 521/02-1075.02-Цтех, 2002 р.); „Розробка методики із складання калькуляції собівартості послуг, які надаються пасажирам на вокзалах та в поїздах” (№ 284/04-14/04-Цтех, 2004 р.); „Розробка комплексної методики підвищення ефективності перевезення пасажирів у приміському сполученні (на дослідному полігоні ДН-1 ПЗЗ)” (№ 339/04-19/04-Цтех, 2004 р.); „Розробка технології ефективного використання пасажирських поїздів за рахунок підвищення населеності вагонів” (№ 340/04-20/04-Цтех, 2004 р.). Вперше на основі методу статистичної закономірності розроблено механізм організаційно-економічного розвитку системи пасажирських залізничних перевезень, що включає: структурно-функціональну модель, яка дозволяє цілеспрямовано і послідовно структурно впорядкувати (реорганізувати) та уточнити функціональну спрямованість елементів системи; модель моніторингу станів, яка динамічно та усебічно відслідковує зміну змісту (характеристик) системи. У роботах, написаних у співавторстві, здобувачеві належить (відповідно до переліку наукових праць, представлених наприкінці автореферату): [2] - визначення недоліків і методичних прийомів удосконалення баз даних в управлінні ПКЗТ; [3] - виділення принципів та підходів до класифікації показників оцінки якості; [4] - узагальнення схеми моніторингу стану, класифікація критеріїв, напрямків парирування недоліків та удосконалення системи показників оцінки ефективності; [5] - обґрунтування методу, визначення завдання, напрямків та градієнта організаційно-економічного розвитку ПКЗТ; [6] - визначення шляхів підвищення ефективності перевезення пасажирів за видами сполучення; [7] - виявлення головних закономірностей розвитку приміських залізничних перевезень; [8] - класифікація, систематизація техніко-економічних відмінностей, обґрунтування методів підвищення ефективності пасажирських перевезень за видами сполучення; [9] - визначення умов розвитку приміських залізничних перевезень; [15] - візуально-розрахунковий порядок визначення населеності приміських поїздів; [16] - виділення напрямків реорганізації ПКЗТ; [17] - техніко-економічні заходи підвищення населеності пасажирських поїздів; [18] - визначення особливостей перевезення приміських пасажирів; [19] - обґрунтування структурно-функціональної моделі організаційно-економічного розвитку ПКЗТ; [20] - оцінка рухомості населення; [21] - визначення економічних проблем організації пасажирських перевезень у приміському сполученні.У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначені обєкт, предмет, мета та завдання, розкриті наукова новизна та практичне значення результатів, сформульовані основні положення, що виносяться на захист, відзначений особистий внесок здобувача в роботах, написаних у співавторстві, наведені відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження у практику. У першому розділі „Теоретичні та методологічні основи організаційно-економічного розвитку пасажирського комплексу залізничного транспорту” сформовано понятійний апарат віднесення пасажирських перевезень до видів сполучення, виявлено й обґрунтовано актуальні завдання організаційно-економічного розвитку ПКЗТ. Оскільки розглянуті питання знаходяться на стику багатьох наук і розташовуються у площині економіки, організації, техніки і технології, наукова методологія повинна ґрунтуватися на системному підході, орієнтуватися на існуюче інформаційне середовище, забезпечувати достовірною інформацією щодо причин і передумов транспортних подій у визначений момент часу, давати кількісну оцінку стану та прогнозу зміни пасажирських перевезень. Виходячи з логіки суджень на підставі теорії систем, у рамках дисертаційного дослідження розроблена узагальнена схема ПКЗТ, комплекс представлений як складна економічна система, що забезпечує взаємодію різних елементів і органів у процесі перевезення та надання додаткових послуг пасажирам. Окрі

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ