Складові організаційної культури, її поняття та характеристика у концепції сучасного менеджменту. Принципи формування організаційної культури як елементу управлінської системи підприємства. Механізми мотивації персоналу та визначення їх ефективності.
Актуальність моєї курсової роботи полягає в тому, що організаційна культура може збагатити теорію менеджменту новим типом управління-поруч із вже існуючими типами управління за результатами, програмно-цільовим управлінням і рядом інших існує грунт для виникнення нового типу - ціннісного управління, в якому в якості цілей довгострокового організаційного розвитку виступають цінності професіоналізму, інноваційності , відповідальності, співробітництва, взаємодопомоги. В якості обєкта дослідження і впливу в управлінській діяльності виступають вже не процеси, люди і їх діяльність, а організаційні культури, що представляють собою набір цінностей, які характеризують різні сторони діяльності організації, наприклад, цінності якості, інноваційності, професіоналізму. Проблема полягає в тому, що в Україні поки ще не досягнуті значні успіхи в теоретичному і практичному освоєнні організаційної культури, тому, на жаль, наші вітчизняні підприємства поступаються іноземним. Перехід економіки України на ринкові відносини вимагає вивчення основних функцій, форм і методів управління на рівні основної ланки - підприємства. Менеджмент як наукова дисципліна пройшов довгий і суперечливий шлях розвитку, і розглядати його, безсумнівно, потрібно з урахуванням історичного досвіду, тих цілей і задач, що ставилися на різних етапах його розвитку.Організаційна культура дозволяє формувати мотивацію персоналу до певного порядку в діяльності, програмувати людину на заданий спосіб життя. Рекомендації, запропоновані у багатьох навчальних посібниках, статтях в періодичній пресі з формування, розвитку та управління культурою організації, кілька знімають загострений інтерес до даної проблеми, але не задовольняють усі потреби управлінців. Підкреслюючи важливість командної роботи або працьовитості, підприємницького духу або лояльності до своєї організації, дисциплінованості або агресивним націленості на конкурентну боротьбу, оповідачі таких історій нерідко здатні дуже точно й у концентрованій формі висловити ту домінуючу атмосферу, що панує в організації, яку іменують організаційної культурою. Але конкретну організаційну культуру найбільш доцільно розглядати на основі таких характеристик: · усвідомлення себе і свого місця в організації (одні культури цінують приховування працівником своїх внутрішніх настроїв, а інші заохочують їхнє зовнішнє проявлення; в одних випадках незалежність і творчість проявляються через співробітництво, а в інших - через індивідуалізм, суперництво); · комунікаційна система і мова спілкування (використання усної, письмової, невербальної комунікації, “телефонного права”) різниться від групи до групи, від організації до організації; жаргон, абревіатура, жестикуляції відрізняються залежно від галузевої, функціональної і територіальної належності організації);Організаційна культура - це комплекс базових цінностей, які домінують у суспільній системі та мають своєю метою вирішення певних проблем або досягнення певних цілей [6]. Цінності, що складають організаційну культуру, не просто відповідають на питання, у який спосіб повинні діяти субєкти тієї чи іншої системи, але визначають, чого ж конкретно прагне досягти система, щоб потім, на основі визначених пріоритетів, сформулювати конкретні шляхи досягнення цих цілей. Дослідження проведені західними спеціалістами підтверджують, що у період різкого загострення конкуренції на світових ринках, розширення масштабів технічних, технологічних, організаційних та інших нововведень конкурентні переваги отримують ті підприємства, керівництво та працівники яких швидше зможуть критично оцінити стан справ, ліквідувати старі стереотипи у виробництві, розробити стратегію змін своїх організацій, сформувати нові орієнтири діяльності та самовдосконалення. · координація активності співробітників повинна забезпечуватися через засоби комунікації та взаєморозуміння; проблеми повинні вирішуватися спільними зусиллями колективу; необхідне сприяння корпоративному стилю роботи; Ці завдання вирішуються у взаємозвязку організаційної, інноваційної, інтелектуальної культури і культури особистості (рис.Грунтуючись на цих принципах, можна виділити організації з чотирма основними типами організаційних культур [Співак В.А. В організаціях з таким типом культури колектив співробітників зазвичай складається з людей високопрофесійних, що працюють відносно незалежно. Центристська (силова) культура формується головним чином у тому випадку, коли глава організації є не просто її керівником, а й господарем. Основу такої культури, як правило, становлять влада і жорсткий контроль. Відмітна особливість такої культури полягає в тому, що компанія дуже мобільна і легко пристосовується до будь-яких змін на ринку.Вивчаючи організаційну культуру будівельно-проектного підприємства «Геоград» я дійшла до такого висновку: важливими характеристиками механізму формування організаційної культури є принципи, що вважаються основою побудови механізму і забезпечують його ефективне функціонування. Принципи характеризують одночасно зміст механізму і
План
Зміст організаційний мотивація персонал управлінський
Вступ
1. Культура як інструмент управління
1.1 Складові організаційної культури
1.2 Поняття та характеристика організаційної культури
1.3 Види організаційних культур
2. Інструменти побудови та застосування організаційної культури
2.1 Принципи формування організаційної культури
2.2 Діагностика організаційної культури
2.3 Використання організаційної культури як інструменту управління
3. Можливі шляхи вирішення проблемного питання
Висновки
Література
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
