Звук як компонент образної структури фільму - Автореферат

Проблема поєднання зображення зі звуком та створення необхідних умов для відтворення результату цього синтезу в певному акустичному просторі глядацької зали хвилювала митців ще з колиски кінематографа. При цьому утворювана звукова картина, як і зображення, являє собою багаторівневу структуру зі звязками по горизонталі (у часі демонстрації фільму) та вертикалі (в умовному просторі подій фільму, взаємозвязку із зображенням та звуковому полі глядацької зали) і потребує відповідних багатоаспектних досліджень. Загальні і конкретні дослідження архітектоніки звукового образу й структури кінотворів у цілому, особливо побудовані на матеріалі українських фільмів, відповідають як потребам кінотеорії, так і безпосередньо практиці, що обумовлюється відновленням вітчизняного кіновиробництва на якісно інших засадах, повязаних з оновленням технічних і технологічних процесів і стандартів, суттєвим розширенням звукових засобів виразності та способів впливу на глядача. Дослідження виконувалося відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри кінознавства "Кіно як мистецтво синтетичне" та теми науково-практичної роботи кафедри звукорежисури: "Вивчення творчих і технічних можливостей творення звуку в сучасному кіно і телебаченні" Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Для досягнення мети дослідження необхідно вирішити такі завдання: - обґрунтувати необхідність системно-цілісного підходу до аналізу звукового рішення фільму як відносно самостійної складової його поетики;У Розділі першому "Історіографія та методи дослідження звукової образної структури фільму" здійснено розгляд літератури, методології та методів дослідження звуку як фізичного явища та його впливу на людину, історичного освоєння звуку як компонента екранного образу, принципів поєднання звукозорових елементів у образну структуру фільму. "Розвиток аналогових і цифрових технологій запису і трансляції" зосереджено увагу на осмисленні науковцями та митцями природи сприйняття звукового образу, його тісної залежності від часу створення (модифікативна концепція епохи), технічних удосконалень (змінність домінування компонентів у звуковому рішенні фільму) та культурно-естетичного спрямування. "Термінологічна база дослідження та її уточнення" аналізуються радянські та західні визначення таких кінематографічних термінів, як звук, звукове вирішення фільму, звукова картина та її компоненти: кіномузика, шум, пауза, тиша, фон, атмосфера; естетико-технологічні процеси - озвучування, тонування, дублювання тощо. У Розділі другому "Багатоаспектна практика пошуку звукової виразності в українському кіно", що складається з чотирьох підрозділів, розглядається шлях професійного освоєння засобів звукової виразності в кіно: запис-фіксування дійсності, обробка звуку - корекція, горизонтальний і вертикальний монтаж та перезапис; експериментально-дослідницька робота; освоєння принципів драматургічного розвитку, вироблених музичною й театральною практикою (лейтмотивна система, принцип жанрово-музичної характеристики, мовно-діалектична характеристика персонажів); драматургічне використання звукозорових акцентів, метро-ритмічна організація зорової та звукової картини; образне використання закадрової невмотивованої музики та слова; імітування тембрового забарвлення старовинних інструментів засобами симфонічного оркестру, використання звучання стихій для означення певного настрою, емоційно-психологічного стану тощо. "Освоєння принципів музично-драматичної звукової концепції, виробленої театром, у фільмі "Богдан Хмельницький" на прикладі фільму І.Савченка зясовується відповідність побудови образної структури фільму законам народного театру в таких аспектах, як: наявність жанрово-музичних характеристик, мовно-інтонаційне розмежування, музичне розгортання драматично-психологічної лінії засобами оркестру, велика кількість емоційно напружених монологів, присутність типажних персонажів (Гаврило, Довбня, Півень), уплітання в драматургію музичних номерів (пісня, дума, полонез), загострення конфлікту засобами паралельного показу подій і вчинків (героїчний вчинок козака Тура і "подвиг" Потоцького, протиставлення проповіді ксьондза і Дяка Гаврила, ведення бою Хмельницьким і польським королем).Комплексний аналіз музично-звукової партитури фільму, сукупно з виявленням взаємодії звукозорового комплексу компонентів образної структури, дав можливість знайти підхід до дослідження цієї актуальної теми, висвітленої у попередніх працях лише частково, виявити в українському кінематографі тенденцію до системної побудови образної структури певного типу, запропонувати до наукового обігу методику та аналіз структур звукової образності багатьох українських фільмів, уточнення низки термінів і визначень у галузі звукорежисури. Проведена експериментальна робота - аналіз низки видатних українських фільмів - виявила правомірність і доцільність використання двох підходів до дослідження звуку як компонента образної

Основний зміст роботи