Аналіз сутності та складу договору про задоволення вимог іпотекодержателя або іпотечного договору. Характеристика основних способів звернення стягнення на об’єкт іпотеки. Аналіз особливостей позасудового способу звернення стягнення на об’єкт іпотеки.
Відсутність позасудового звернення стягнення, зокрема договору про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, тягне судовий або на підставі виконавчого напису нотаріуса порядок звернення стягнення на об’єкт іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» [1], з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» [2]. Можна констатувати, що у сфері іпотечних правовідносин у питанні задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на об’єкт іпотеки законодавець дотримується правила «якщо немає домовленості про договірне врегулювання питання звернення стягнення (договір про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі), то застосовується юрисдикційний порядок (через рішення суду, виконавчий напис нотаріуса)». Чи має право наступний іпотекодержатель укладати договір про задоволення вимог іпотекодержателя (застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі), чи потрібно на це згода попереднього іпотекодержателя та який порядок звернення стягнення на об’єкт іпотеки в разі наявності підстав для застосування позасудової процедури звернення стягнення? 13 Закону України «Про іпотеку» встановлює, що об’єкт іпотеки може бути переданий у наступну іпотеку лише за згодою попередніх іпотекодержателів, тому фактично, надаючи таку згоду, попередній іпотекодержатель надає згоду на застосування в повній мірі без всіляких обмежень механізму іпотечного забезпечення, враховуючи процедуру позасудового звернення стягнення на об’єкт іпотеки в межах чинного законодавства. 13 Закону України «Про іпотеку» встановлюють чіткі та дієві захисні механізми прав попереднього іпотекодержателя, які полягають у такому: по-перше, у разі звернення стягнення наступним іпотекодержателем на об’єкт іпотеки попередній іпотекодержатель також отримує право звертати стягнення на об’єкт іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов’язання перед попереднім іпотекодержателем не настав; подруге, попередній іпотекодержатель має право на підставі письмової заяви припинити звернення стягнення на об’єкт іпотеки, ініційоване наступним іпотекодержателем, якщо таке стягнення матиме наслідком неповне задоволення вимог попереднього іпотеко держателя; по-третє, враховуючи те, що попередній іпотекодержатель завжди має вищий пріоритет над наступним, звернення стягнення на нерухоме майно, що є обєктом декількох іпотек, вимоги кожного наступного іпотекодержателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно з пріоритетом та розміром цих вимог.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
