Зв’язок сучасних морфоструктур (сучасного рельєфу) дна північно-західного шельфу Чорного моря з глибинними структурами тектоносфери - Автореферат

Чорне море, як унікальна природна лабораторія, де спостеригаються різноманітні фізичні, хімічні, геологічні, гідрогеологічні, геохімічні, гідробіологічні та ін. процеси, вивчається вже впродовж більше ста років у всіх напрямках, але актуальність його подальшого вивчення залишається. Шнюкова дали змогу більш детально вивчити геологію шельфу Чорного моря (1981 - 1987). Метою роботи є спроба встановити звязок глибинної будови шельфу (тектоно-магматичні структури) з процесом сучасного рельєфоутворення (неотектоніка, седиментогенез, літодинаміка) та сучасними формами рельєфу (каньйони, підводні долини, тощо). Порівняти характер будови земної кори Чорноморської западини в районі північно-західного шельфу Чорного моря та прилеглого суходолу (південний схил Причорноморської западини Східно-Європейської платформи) з метою виявлення звязку сучасних форм рельєфу з глибинними структурами. Наукова новизна одержаних результатів: Вперше для північно-західного шельфу Чорного моря в результаті комплексних геолого-геофізичних узагальнень створено модель взаємозвязку приповерхневих та глибинних структур різних ієрархічних рівнів: а) геосфери, б) типів земної кори, в) регіональних та локальних структур.Тектоніка та глибинна будова Чорноморської западини знайшли відображення у працях М.І. Чорне море є типовим внутрішньоконтинентальним басейном, що знаходить відображення у будові його дна. Григорєва (1995) та ін., виділяються основні структурні елементи: шельф, континентальний схил, ложе та дається опис рельєфу кожного із них. Південна межа Скіфської плити, яка займає основну частину північно - західного чорноморського шельфу, умовно проводиться по підніжжю верхнього уступу континентального схилу (В.П. Глибинна будова Чорноморської западини обумовлюється геологічною будовою її трьох геоструктурних зон: шельфу з корою континентального типу, континентального схилу з корою “перехідного” типу та ложем моря з субокеанічною корою.Розділ включає чотири підрозділи, перший із них присвячений сейсмічним дослідженням Чорноморської западини. Останніми дослідженнями була прийнята така стратиграфічна привязка горизонтів: 1) Горизонт А1: основа верхнього четвертинного; 2) Горизонт А2: основа четвертинного; 3) Горизонт А3: верхня границя верхнього пліоцену; 7) Горизонт К: верхня границя мезозою, верхня границя крейди, верхня границя до кайнозою, акустична основа або виклинюючі до нього осадочні шари в глибоководному басейні Чорного моря;Розділ включає два підрозділи, перший з яких присвячений аналізу геологічної будови Чорноморської западини в цілому. Однією з головних особливостей Чорноморської западини є невелика потужність земної кори і відсутність “гранітного” шару в найбільш занурених частинах, що дає підставу для порівняння її розрізу з субокеанічним типом земної кори. Наводиться структурна схема підошви чохла Чорноморської западини і її обрамлення, геолого-геофізичні профілі, схема тектонічних структур Чорноморської западини і її оконтурення, схема районування Чорноморської западини і її обрамлення за віком фундаменту.В підрозділі більш детально розглянута тектонічна будова північно-західної частини Чорного моря.Розділ включає два підрозділи. В першому підрозділі наведено аналіз геоморфології дна північно-західного шельфу Чорного моря, представлені рисунки оглядних профілів, батиметрична карта, геоморфологічна карта, схема розміщення промірних робіт Інституту океанології АН СРСР в Чорному морі. Перший підрозділ також містить характеристики підводних каньйонів і палеодолин Чорноморського регіону. Виділені основні ПДКС північно-західного шельфу України, підрозділ присвячений розповсюдженню, морфології й деяким морфометричним особливостям підводних палеодолин і каньйонів північно-західного материкового схилу Чорного моря. У другому підрозділі дається аналіз звязку підводних палеодолин і каньйонів з системою рік суходолу північно-західної частини Чорного моря.Показані графіки кореляційної залежності між потужністю земної кори і аномаліями сили тяжіння (в редукції Буге), графік кореляційної залежності між глибиною залягання фундаменту і потужністю земної кори півдня Європейської частини СРСР і Чорного моря висотою рельєфу поверхні Європейської частини СРСР і Чорного моря, схеми ізопотужностей “базальтового” та “гранітного” шарів, криві розподілу потужності окремих ярусів і горизонтів відносно спільної потужності середнього-верхнього міоцена і пліоцена для районів, які прилягають до північно-західної частини Чорного моря, графік середніх швидкостей прогину Причорноморської западини, графік виміру потужностей окремих шарів всієї земної кори в цілому. Характер зміни швидкостей прогину в західній і східній частинах Причорноморської западини був протилежним, якщо після юрського часу темп занурення Переддобруджинського (Молдавського) прогину різко уповільнювався, то Одесько-Сиваського - навпаки зростав до пізньокрейдової епохи, коли значення швидкостей тут були найбільшими. Співвідношення потужності головних шарів земної кори розглядуваного району

ЗМІСТ РОБОТИ ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ГЕОЛОГО - ТЕКТОНІЧНОЇ БУДОВИ ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ