Звільнення від відповідальності - Курсовая работа

Вступ кримінальний звільнення амністія правовий В даний час, коли в суспільних науках, у тому числі і в юридичній, отримала визнання ідея пріоритету загальнолюдських цінностей, дослідження кримінально-правових відносин набуває особливого значення. Реалізація завдання охорони інтересів особи, суспільства або держави від злочинних посягань припускає застосування судом до осіб, винних у їх скоєнні, передбачених законом покарань. Однак можуть скластися такі умови, при яких не потрібно, щоб винна особа зазнала покладання заходів кримінальної відповідальності (в тому числі і покарання). Крім того, дається взнаки потреба виявити в певних випадках відому поблажливість до осіб, які порушили кримінально - правову заборону і, керуючись принципом гуманізму, передбачити в Кримінальному кодексі можливість звільнення винних не тільки від покарання, але і в цілому від кримінальної відповідальності. У першу чергу необхідно дати чітке формулювання визначення поняття звільнення від кримінальної відповідальності, його правової основи, і описати етапи історичного розвитку даного інституту в юридичній науці. Загальне поняття звільнення від кримінальної відповідальності 1.1 Поняття звільнення від кримінальної відповідальності В умовах незалежної України важливе значення має збереження безпеки держави а також його населення, проте в даний час як і раніше злочини мали місце в житті людей. Тому держава створюючи закони враховує не тільки ступінь покарання за скоєні злочини, але і запобігання причин що їх породжують. Досудове припинення кримінальних справ поширене по всьому світу, і здійснюється за наявності факту вчинення злочину, тобто при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися, що діяння, інкриміноване особі, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови і підстави його звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України [1, с. При цьому навіть у разі звільнення до особи яка вчинила злочин можуть застосовуватися такі види юридичної відповідальності, як цивільно-правова, адміністративна, дисциплінарна. Згідно ч. 2 ст. 44 КК особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим кодексом, а також на підставі Закону України про амністію чи акта помилування. Розширилася сфера правових джерел, на підставі яких відпрацьовуються механізми звільнення від юридичної відповідальності, наприклад, судові прецеденти Європейського суду з прав людини, створювані шляхом тлумачення і застосування норм Конвенції про захист прав і основних свобод людини при вирішенні кожної конкретної справи. Поряд з підставами звільнення, передбаченими колишнім кримінальним законодавством (у звязку зі зміною обстановки, у звязку із закінченням строків давності), вперше зявилися норми про звільнення від кримінальної відповідальності у звязку з дійовим каяттям (ст. 45 Кримінального кодексу України), у звязку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46), у звязку зі зміною обстановки (ст. 48 Кримінального кодексу України), у звязку з закінченням строку давності (ст. 49 Кримінального кодексу України) [2]. Кримінальний закон в розділі XV «Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх» передбачає звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх, які вперше скоїли злочин невеликої тяжкості - у разі, якщо їх виправлення можливе без покарання (ст. 97 Кримінального кодексу України) [2]. Кримінальний кодекс залучає до підстав звільнення від кримінальної відповідальності закони про амністію та акти про помилування у ч. 1 ст. 44, ст..85-87 ККУ. Особливістю цього виду є чітке визначення кола суб’єктів злочину: військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. За необов’язкових обставин, суд не зобов’язується, а лише уповноважується на звільнення особи від кримінальної відповідальності [Тацій, 284].