Дослідження інституту звільнення від кримінальної відповідальності по відношенню до осіб, які скоїли злочини невеликої тяжкості, виявлення ключових недоліків та проблем, пов"язаних із застосуванням цього пільгового інституту на практиці в Україні.
При низкой оригинальности работы "Звільнення від кримінальної відповідальності за злочини невеликої тяжкості", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
В доктрині кримінального права звільнення від кримінальної відповідальності визначають як засіб диференціації кримінальної відповідальності, який повинен слідувати меті диференціації та не виходити за межі цього процесу, мати за предмет кримінальну відповідальність, субєктом законодавця, а підставою - типовий ступінь суспільної небезпеки злочину та особи яка його вчинила [1, с. У випадках невеликої суспільної небезпечності діяння та особи, яка його вчинила, можливо передбачити, що така особа не скоїть злочину знову і реалізація покарання не є доцільною, саме з цієї причини існує інститут звільнення від кримінальної відповідальності [9, с. Нами проаналізовано 652 вироки судів Дніпропетровської, Донецької, Харківської, Львівської та Одеської областей України за останній рік: вироки по звільненню від кримінальної відповідальності, звільненню від покарання, звільненню від кримінальної відповідальності або покарання неповнолітніх. Пленум Верховного Суду України у постанові «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» (ППВСУ № 12) від 23 грудня 2005 року [10] розяснює судам, що звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК України, у порядку, встановленому КПК України. 45 - 48 КК «...особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості...» у кримінально-правовому розумінні вони означають, що до таких осіб слід відносити не лише тих, що вчинили злочин перший раз, а й тих, які правомірно звільнялись від кримінальної відповідальності, не є судимими, не ухилялись від слідства та суду, їх судимість знята або погашена в установленому законом порядку або вчинили злочин, строк давності якого для притягнення до кримінальної відповідальності сплинув [11, с.45 КК України, не може бути застосовано звільнення від кримінальної відповідальності у звязку із дійовим каяттям, у звязку з примиренням винного з потерпілим, у звязку з передачею особи на поруки та у звязку зі зміною обстановки; по-друге, в більшості випадків судами правильно застосовано норми щодо звільнення осіб від кримінальної відповідальності, але існують певні проблеми, повязані із невірним застосуванням ст.
Вывод
Під час дослідження застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності до осіб, які вчинили злочини невеликої тяжкості, ми прийшли до наступних висновків: по-перше, до осіб, які вчинили корупційні злочини невеликої тяжкості, перелік яких визначено у примітці до ст. 45 КК України, не може бути застосовано звільнення від кримінальної відповідальності у звязку із дійовим каяттям, у звязку з примиренням винного з потерпілим, у звязку з передачею особи на поруки та у звязку зі зміною обстановки; по-друге, в більшості випадків судами правильно застосовано норми щодо звільнення осіб від кримінальної відповідальності, але існують певні проблеми, повязані із невірним застосуванням ст. 45 КК України, яка передбачає звільнення від кримінальної відповідальності тільки за умови наявності всіх обставин дійового каяття, зокрема, суди застосовують такий вид звільнення не враховуючи це положення; по-третє, у вироках судів України ми побачили окремі випадки безпідставного звільнення від кримінальної відповідальності у звязку зі зміною обстановки, саме проблема, на нашу думку, полягає у нерозумінні що саме є зміною обстановки.
Список литературы
1. Лесниевски-Костарева Т.А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика / Т.А. Лесниевски-Костарева. М.: НОРМА, 2000. 400 с.
2. Келина С.Г. Теоретические проблемы освобождения от уголовной ответственности: автореф. дне. на соискание уч. степ. докт. юр. наук: спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / С.Г. Келина. Академия наук СССР. Институт государства и права, 1976. 30 с.
3. Ивонин В.Ю. Освобождение от уголовной ответственности по нормам Особенной части уголовного законодательства и его применение органами внутренних дел: автореф. дисс. канд. юрид. наук: 12.00.08 / Московская высшая школа милиции МВД СССР, 1992. 21 с.
4. Андрианов В.К. Юридические факты в уголовном праве: автореф. дисс. канд. юрид. наук: 12.00.08 / В.К. Андрианов.М., 2013. 26 с.
5. Жариков Ю.С. К вопросу о месте юридического факта в уголовно-правовом регулировании [Электронный ресурс]. Режим доступа: .
6. Хабаров А.В. Юридические факты в уголовном праве / А.В. Хабаров // Ученые записки: сборник научных трудов Института государства и права. 2003. № 6.
7. Бауллін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності [Текст] / Ю.В. Баулін. К.: Атіка, 2004. 296 с.
8. Усатий Г.О. Компроміс як засіб вирішення кримінально-правового конфлікту: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.08 / Національна академія внутрішніх справ України. К., 1999. 19 с.
9. Кругликов Л.Л., Васильевский А.В. Дифференциация ответственности в уголовном праве / Л.Л. Кругликов, А.В. Васильевский. СПБ.: «Юридический центр Пресс», 2002. 300 с.
10. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 р. № 12 [Електронний ресурс]. Режим доступу: vsu.nsf/(documents)/82F83474EC054657C2257B33004F2F07.
11. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2 т. - Т. 1 / За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.Ф. Фесенка. 3-тє вид., перероб. та доп. К.: Алерта; КНТ; Центр учбової літератури. 2009. 964 с.
12. Григорєва М.Є. Звільнення особи від кримінальної відповідальності у звязку з її дійовим каяттям: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.08 / НЮУ ім. Ярослава Мудрого. Харків, 2007. 23 с.
13. Вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 13.01.2015 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: . court.gov.ua/Review/42429258.
14. Ухвала Дзержинського міського суду Донецької області від 19.03.2015 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www.reyestr.court.gov.ua/Review/43347231 .
15. Вирок Київського районного суду м. Харкова від 13.11.2015 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: . gov.ua/Review/53754750.
16. Вирок Московського районного суду м. Харкова від 20.05.2015 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: . court.gov.ua/Review/44516071.
17. Вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 13.01.2016 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www.reyestr.court.gov.ua/Review/54934748 .
19. Загальна частина кримінального права України: [навч. посіб.] / І. Митрофанов; Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського. Одеса: Фенікс, 2015, 576 с.
20. Мандриченко Ж.В. Звільнення від кримінальної відповідальності у звязку з примиренням винного з потерпілим: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.08 / ОНЮА. Одеса, 2007. 17 с.
21. Хряпінський П. Правові функції спеціального звільнення від кримінальної відповідальності [Електроний ресурс]. Режим доступу: .
22. Вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 11.2015 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: .
23. Вирок Дзержинського міського суду Донецької області від року [Електронний ресурс]. Режим доступу: .
24. Вирок Дзержинського міського суду Донецької області від року [Електронний ресурс]. Режим доступу: .
25. Ухвала Дзержинського міського суду Донецької області від року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www.reyestr.court.gov.ua/Review/44277484 .
26. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. / за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тю- тюгіна.5-те вид., допов.X.: Право, 2013.Т. 1: Загальна частина/Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін. 2013. 1040 с.
27. Ніколаєнко Т.Б. Звільнення від кримінальної відповідальності у звязку з передачею особи на поруки: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.08; Київський національний університет внутрішніх справ. Київ, 2008. 22 с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
