Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям - Автореферат

Проблема звільнення особи від кримінальної відповідальності у звязку з дійовим каяттям знайшла своє відображення і в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності”. Зокрема, сформулювала умови та підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності взагалі та у звязку з дійовим каяттям, а також витлумачила і дала коротку характеристику кожному елементу дійового каяття. Житний, який в своєму дисертаційному дослідженні (2003 р.) розглянув питання розвитку інституту звільнення від кримінальної відповідальності у вітчизняному законодавстві і законодавстві зарубіжних країн, визначив поняття і дав загальну характеристику звільнення від кримінальної відповідальності, показав соціально-правову обумовленість встановлення звільнення від кримінальної відповідальності у звязку з дійовим каяттям, охарактеризував підстави і умови такого звільнення від кримінальної відповідальності, обєктивні та субєктивні ознаки дійового каяття. Житного не знайшли відображення питання механізму кримінально-правового регулювання відносин, що виникають при звільненні від кримінальної відповідальності у звязку з дійовим каяттям, психологічної характеристики дійового каяття, кримінально-правових наслідків звільнення від кримінальної відповідальності у звязку з дійовим каяттям тощо. Таким чином, дослідження проблем, повязаних із звільненням особи від кримінальної відповідальності у звязку з дійовим каяттям, є актуальним для науки кримінального права, має важливе значення для подальшого вдосконалення положень КК про звільнення від кримінальної відповідальності та для практики його застосування.Автор доводить, що юридична природа дійового каяття полягає в тому, що дійове каяття є кримінально-правовим явищем, яке сформувалося впродовж тривалого історичного періоду, і відображає позитивну, післязлочинну, соціально-корисну для суспільства та держави правову поведінку, яка виступає елементом, що знижує ступінь суспільної небезпечності особи, яка вчинила злочин, при помякшенні покарання (як обставина, яка помякшує покарання, при призначенні більш мякого покарання, ніж передбачено законом); при її звільненні від кримінального покарання (при звільненні від кримінального покарання з випробуванням); при звільненні від відбування покарання (умовно-достроковому звільненні від відбування покарання); при заміні невідбутої частини покарання більш мяким), а також при достроковому знятті судимості. “Ознаки і значення дійового каяття як підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності” обґрунтовується, що дійове каяття слід розглядати як самостійну підставу звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка передбачена ст. З цих позицій в структурі норми про звільнення від кримінальної відповідальності у звязку з дійовим каяттям виділяються гіпотеза (в ній описується злочин невеликої тяжкості, за вчинення якого особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, і позитивні послязлочинні дії, що становлять підставу такого звільнення (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди) та диспозиція, у якій передбачені повноваження держави звільнити особу від кримінальної відповідальності. “Юридичні факти в правовідношенні при звільненні особи від кримінальної відповідальності у звязку з її дійовим каяттям” доводиться, що кримінально-правове регулювання звільнення особи від кримінальної відповідальності у звязку з її дійовим каяттям побудоване на законодавчому описанні трьох видів юридичних фактів: правопороджуючого - вчинення особою вперше злочину невеликої тяжкості; правозмінюючого - здійснення надалі впродовж терміну існування кримінального правовідношення дійового каяття особою, яка вчинила злочин; правоприпиняючого - набуття законної сили постанови (ухвали) суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності у звязку з її дійовим каяттям. “Застосування норми про звільнення особи від кримінальної відповідальності у звязку з дійовим каяттям” аргументується, що застосування гіпотези норми про звільнення від кримінальної відповідальності у звязку з дійовим каяттям складається з кваліфікації злочину невеликої тяжкості та позитивної післязлочинної поведінки, тобто щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, повного відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.У дисертації здійснено нове вирішення наукового завдання - сформульовані теоретично обґрунтовані висновки щодо поняття дійового каяття, а також передумови та підстави звільнення від кримінальної відповідальності у звязку з дійовим каяттям, які мають теоретичне та прикладне значення, а саме: 1. Позитивність післязлочинної поведінки особи, яка звільняється від кримінальної відповідальності у звязку з її дійовим каяттям, полягає в тому, що вона втрачає суспільну небезпечність, оскільки повністю визнає свою вину, сприяє повноті, всебічності дослідження обст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ