Зсуви і зсувні зони у геологічній структурі Донецько-Макіївського району Донбасу - Автореферат

Сучасна економічна ситуація вимагає від вугільної промисловості України нарощування видобутку вугілля при зниженні його собівартості і підвищенні рівня безпеки гірничих робіт, що, у першу чергу, може бути досягнуто застосуванням нової техніки і технологій. Традиційні методи геологорозвідувальних робіт вимагають значних матеріальних витрат і мають обмежені можливості (розриви з амплітудами зміщення, що не перевищують 10 м, цими методами практично не виділяються). Таким чином, існує актуальна наукова і практична проблема, повязана із всебічним вивченням розривної тектоніки, полів напруг і деформацій і розробкою на цій основі ефективних методів прогнозу гірничо-геологічних умов. Наукова новизна отриманих результатів: 1)встановлена геологічна природа та генезис “струйчатості” у камяному вугіллі; 2) виділені в геологічній структурі району зсуви і зсувні зони різних рангів, описана їхня морфологія, супроводжуючі деформації і механізм їхнього утворення; 3) дане генетичне визначення “тектоносмуг” Донецько-Макіївського району як зсувних зон сколювання; 4) для району реконструйовані головні параметри регіональних полів напружень і деформацій герцинського і альпійського віку; 5) встановлена виразна зональність останнього (за часом проявлення) з реконструйованих полів деформацій; 6) встановлено що більшість ускладнюючих гірничо-геологічних факторів повязана з наймолодшими тектонічними дислокаціями гірського масиву - зсувами. Автором дисертації зібраний фактичний матеріал, покладений в основу роботи, визначені мета та завдання дослідження, сформульовані основна ідея та наукові положення, що виносяться на захист, виділені у геологічній структурі Донецько-Макіївського району, як самостійний морфолого-кінематичний тип розривів, зсувні зони, детально описаний їх структурний парагенезис і механізм утворення його складових елементів, їх геологічний вік, визначено генетичний звязок зсувних зон і головних ускладнюючих гірничо-геологічних факторів, на підставі цього запропоновано новий підхід до їх прогнозу.Ним були описані основні розривні і плікативні дислокації і висловлене припущення, що перехресні (подовжні - субширотні і поперечні - північно-східні - субмеридіональні) насуви Донецько-Макіївського району розвивалися одночасно. Аналізуючи структури, які перетинаються, субширотного (Мушкетівський насув) і субмеридіонального (Французький, Першотравневий і Калінінський насуви) орієнтування й основні флексури району, вони роблять висновок про більш молодий вік широтних структур. Флексури Донецько-Макіївського району, їх особливості і механізм утворення розглядали Ю.М. Таким чином, зараз не існує єдиної думки про час, механізм утворення великих дислокаційних елементів району, їх кінематики. На думку авторів “Структурної геології Донецького вугільного басейну”, малоамплітудна тектоніка розвивається всередині окремих тектонічних блоків і не перетинає обмежуючі ці блоки насуви.Запропонований автором механізм їхнього утворення виходить із сучасної геологічної структури району і враховує: орієнтування активних палеотектонічних зусиль, кінематику регіональних розломів, близький вік деформаційних елементів геологічної структури і дозволяє розглядати утворення всієї сукупності наявних тектонічних елементів району як єдиний деформаційний процес. Механізм полягає в лівих зсувах у фундаменті флексур і їхнє формування за типом “kink”-зон (зон “вигину-зламу”). На підставі численних натурних спостережень у гірничих виробках, вивчення морфології і кінематики малоамплітудних розривів, що входять до складу “тектоносмуг”, аналізу планів гірничих робіт і результатів моделювання автор стверджує, що більшість “тектоносмуг” Донецько-Макіївського регіону являють собою зони сколювання, генетично повязані зі зсувами. Виконаний статистичний аналіз близько 250 розривів, що формують зони, дозволив встановити орієнтування елементів структурного парагенезису зон правого і лівого зсувів. Окрім розривів, що безпосередньо формують зсувні зони і складають їх структурний парагенезис, у гірничих виробках і на планах гірничих робіт були зафіксовані тектонічні порушення хоча і розташовані за межами самих зон, але, безсумнівно, генетично з ними повязані.При цьому ряд специфічних особливостей зсувних зон спрощують прогноз їх просторового положення й орієнтування. При прогнозі морфології і внутрішньої будови зон можуть бути використані встановлені особливості їхнього структурного парагенезису: - у формуванні зон беруть участь поздовжні (R,L,P) і поперечні (R") сколи. поздовжні розриви (R,L,P - сколи) мають більшу довжину і формують у просторі праві або ліві ряди куліс; розриви по різні сторони від осі зсувної зони можуть змінювати азимут падіння на протилежний (гвинтоподібне скривлення зміщувачів); Аналізуючи розподіл викидів на шахтах Донецько-Макіївського району, автор встановив, що більшість цих явищ зосереджена на площах, найбільш уражених зсувною тектонікою.У геологічній структурі Донецько-Макіївського району вперше були виділені як самостійний морфолого-кінем

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ