Зовнішня заборгованість держави та її вплив на фінансову безпеку України - Автореферат

Як наслідок - загострення боргової кризи ліквідності й загрози дефолту у кінці 90-х рр., що зумовили трансформацію зовнішньої заборгованості держави із потенційної загрози фінансовій безпеці у реальну. Тому для підвищення рівня фінансової безпеки і зовнішньої кредитоспроможності надзвичайно важливе значення має розробка ефективних форм і методів зниження боргового тягаря, застосування інструментів активного управління зовнішнім державним боргом, активізація менеджменту зовнішнього боргу, як обовязкового атрибуту державних фінансів. Дисертація виконувалась у відповідності з плановими темами науково-дослідних робіт кафедри фінансів Тернопільської академії народного господарства “Удосконалення фінансових відносин в умовах становлення економіки ринкового типу” (номер державної реєстрації 0101 U 002355) і кафедри міжнародних валютно-фінансових і кредитних відносин та маркетингу Тернопільської академії народного господарства “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз” (номер державної реєстрації 0101 U 000259). Статистичною та фактологічною основою дослідження є дані Міністерства фінансів та Національного банку України, матеріали Державного комітету статистики, економічні звіти науково-дослідних центрів і рекомендації міжнародних експертів з питань фінансово-економічного розвитку країни, а також законодавчо-нормативні акти, які регулюють процес залучення, використання й погашення зовнішніх запозичень держави та механізм забезпечення фінансової безпеки в Україні. У процесі дослідження автором були одержані такі найбільш суттєві наукові результати, які розкривають його особистий внесок у розробку проблеми, що досліджується та характеризують новизну роботи: - розкрито семантичне значення понять “борг” і “заборгованість”; більш вичерпно науково-теоретично обгрунтовано, що зовнішній борг і зовнішня заборгованість це не синонімічний ряд, а економічні категорії, які мають неоднорідну природу.У розділі 1 - “Зовнішня заборгованість як новітній феномен державних фінансів” висвітлено сутнісно-теоретичні засади поняття “зовнішня заборгованість”, виявлено її сучасні світові тенденції та визначено місце і роль у системі фінансової безпеки держави; проаналізовано основні науково-емпіричні гіпотези щодо проблеми зовнішньої заборгованості, класифіковано і охарактеризовано основні концепції. Інтегруючи теоретичні погляди вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, а також власне бачення даної проблематики, у дисертації запропоновано альтернативне визначення поняття “зовнішня заборгованість”: фінансовий індикатор, що відображає фінансово-економічну динаміку боржника на певному часовому інтервалі, характеризує ступінь фінансової залежності /незалежності/ усіх секторів національної економіки від зовнішнього світу і формується у результаті нетто потоків позичкового капіталу як кумулятивна величина чистих трансфертів в іноземній валюті. У розробку фінансової концепції державної заборгованості значний внесок зробили провідні західні вчені - фахівці у галузі державних фінансів: представники “нової філософії державного боргу” Г.Моультон, Р.Масгрейв (висунули гіпотезу про оптимальний розподіл боргового тягаря між поколіннями за умови еквівалентного нагромадження боргу і зростання інвестицій публічного сектора); представники “нової ортодоксії” А.Лернер (наголошує, що існує альтернатива вибору не між податками і позиками, а між внутрішнім і зовнішнім боргом); А.Пігу (вказуючи на обмежені регулюючі можливості ринкової конкуренції, вважає за необхідне доповнити її соціальним егалітаризмом та державним патерналізмом. У результаті доведено, що зовнішні державні позики і дефіцитно-боргова політика обєктивно включені у систему фінансової безпеки держави; обґрунтовано, що наявність зовнішнього боргу, його розміри, методи розміщення і погашення прямо чи опосередковано впливають не лише на всі процеси економічного життя держави, але й мають політичні наслідки; синтезовано філософський дуалізм впливу зовнішньої заборгованості на фінансовий стан держави та обґрунтовано, що вона, за певних обставин, може виступати у якості засобу забезпечення безпеки, або, навпаки, фактору посилення загроз і ризиків. Однак, проведений моніторинг державного зовнішнього боргу у розрізі динаміки та структури дав можливість зробити висновки про низький рівень боргової безпеки української держави та констатувати незаперечний факт, що зовнішня заборгованість стає визначальною детермінантою безпеки фінансової системи України в умовах наростаючої фінансової глобалізації: хоча абсолютний розмір зовнішнього боргу України у порівнянні з боргами найбільших країн-боржників є незначним (він менший у 15 разів від зовнішнього боргу Бразилії, у 12,5 разів від Мексики та Росії, майже в 11 разів від Китаю, в 58 разів від США), однак Україна відноситься до рангу тих країн, які галопуючими темпами нарощують свій зовнішній борг (боргова історія України налічує всього 10 років; усього за 8 років (1992-1999) зовнішній борг збільшився більше як у 30 разів і сягнув на початок

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ