Зовнішня політика Філіпа IV Красивого. Боротьба за укріплення зовнішньополітичних позицій Франції, фландрські війни. Конфлікт з Римським Папою Боніфацієм VIII, авінйонський полон. Внутрішня політика Філіпа IV Красивого. Розгром Ордену тамплієрів.
Аннотация к работе
Зміст Вступ Розділ І. Зовнішня політика Філіпа IV Красивого 1.1 Боротьба за укріплення зовнішньополітичних позицій Франції. Фландрські війни 1.2 Конфлікт з Римським Папою Боніфацієм VIII. Внутрішня політика Філіпа IV Красивого 2.1 Заходи Філіпа IV Красивого щодо зміцнення королівської влади у Франції. Виникнення Генеральних штатів 2.2 Розгром Ордену тамплієрів Висновок Список використаних джерел Додатки Вступ Якщо подивитися уважно на парадний портрет французького короля Філіпа IV - гравюру, виготовлену по печатці, - на перший погляд стані зрозуміло, чому він одержавши в історії епітет Le Bel, Красивий. Це візуальне спостереження, однак, аж ніяк не підтверджує думка деяких істориків, що король Філіп був усього лише іграшкою в руках спритних радників (Й. Суперечливі погляди на особистість цього короля обумовлені політичним кліматом епохи, у якій він жив. Ця фікція, однак, була анахронізмом уже до Філіпа Красивого. Причому відбуваються зіткнення вже не тільки на рівні папський Рим - Римська імперія, як це було в часи Штауфенів: спроби відродити світську владу папства натрапляють на відсіч і зростаючу національну й державну самосвідомість усієї Європи. У його особі, з одного боку, й в особі Філіпа Красивого, з іншого боку, зіштовхуються дві вкрай езопові особистості, що займають по відношенню одна до іншої непримиренні позиції. Філіп IV (1268 - 29 листопаду 1314), названий Красивим, син і наступник Філіпа III, і Ізабелли Арагонської, правив як король Франції з 1285 до своєї смерті. Радники Філіпа, виховані в дусі традицій, прагнули завжди підшукати законний ґрунт для вимог і домагань короля, і переводили найважливіші дипломатичні спори у форму судових процесів. Так, наприклад, підтвердивши за королем англійським Едуардом I володіння, Філіп після цілого ряду причіпок викликав його на суд, знаючи, що Едуард, який воював якраз у цей час з шотландцями, зявитися не може. Філіп IV зумів налаштувати до собі фламандське міське населення; граф фландрський залишився майже самотній перед французькою армією, і потрапив у полон, а Фландрія була приєднана до Франції. Війна зі змінним успіхом тривала більше двох років; тільки в 1305 р. фламандці були примушені поступитися Філіпу досить великою частиною своєї території, визнати васальну від нього залежність решти земель, видати для страти близько 3000 громадян, зруйнувати фортеці і т.д. Хронологічні межі: 1285-1314 роки Мета роботи: виявлення головних напрямків політики короля Франції Філіпа IV Красивого. Актуальність теми полягає в тому, щоб визначити, який відбиток залишило правління Філіпа IV Красивого на подальший розвиток Французького королівства. Важливу увагу приділяє К. Рижов політиці яку впроваджував Філіп Красивий. „Повсякденне життя тамплієрів в XIII столітті” [4], Демурже А. Це викликало незадоволеність, а суворе управління Жака Шатільонського ще більш підсилило ненависть до французів. Ще в 1290 р., коли папа був лише кардиналом Бенедетто Гаетані і як папський легат приїжджав до Франції, він захоплювався благочестям молодого короля. Папа пославши в цій справі легата до Парижа єпископа Пам’єрського Бернара Сессе.