Зовнішня політика Філіпа IV Красивого. Боротьба за укріплення зовнішньополітичних позицій Франції, фландрські війни. Конфлікт з Римським Папою Боніфацієм VIII, авінйонський полон. Внутрішня політика Філіпа IV Красивого. Розгром Ордену тамплієрів.
Зміст Вступ Розділ І. Зовнішня політика Філіпа IV Красивого 1.1 Боротьба за укріплення зовнішньополітичних позицій Франції. Фландрські війни 1.2 Конфлікт з Римським Папою Боніфацієм VIII. Внутрішня політика Філіпа IV Красивого 2.1 Заходи Філіпа IV Красивого щодо зміцнення королівської влади у Франції. Виникнення Генеральних штатів 2.2 Розгром Ордену тамплієрів Висновок Список використаних джерел Додатки Вступ Якщо подивитися уважно на парадний портрет французького короля Філіпа IV - гравюру, виготовлену по печатці, - на перший погляд стані зрозуміло, чому він одержавши в історії епітет Le Bel, Красивий. Це візуальне спостереження, однак, аж ніяк не підтверджує думка деяких істориків, що король Філіп був усього лише іграшкою в руках спритних радників (Й. Суперечливі погляди на особистість цього короля обумовлені політичним кліматом епохи, у якій він жив. Ця фікція, однак, була анахронізмом уже до Філіпа Красивого. Причому відбуваються зіткнення вже не тільки на рівні папський Рим - Римська імперія, як це було в часи Штауфенів: спроби відродити світську владу папства натрапляють на відсіч і зростаючу національну й державну самосвідомість усієї Європи. У його особі, з одного боку, й в особі Філіпа Красивого, з іншого боку, зіштовхуються дві вкрай езопові особистості, що займають по відношенню одна до іншої непримиренні позиції. Філіп IV (1268 - 29 листопаду 1314), названий Красивим, син і наступник Філіпа III, і Ізабелли Арагонської, правив як король Франції з 1285 до своєї смерті. Радники Філіпа, виховані в дусі традицій, прагнули завжди підшукати законний ґрунт для вимог і домагань короля, і переводили найважливіші дипломатичні спори у форму судових процесів. Так, наприклад, підтвердивши за королем англійським Едуардом I володіння, Філіп після цілого ряду причіпок викликав його на суд, знаючи, що Едуард, який воював якраз у цей час з шотландцями, зявитися не може. Філіп IV зумів налаштувати до собі фламандське міське населення; граф фландрський залишився майже самотній перед французькою армією, і потрапив у полон, а Фландрія була приєднана до Франції. Війна зі змінним успіхом тривала більше двох років; тільки в 1305 р. фламандці були примушені поступитися Філіпу досить великою частиною своєї території, визнати васальну від нього залежність решти земель, видати для страти близько 3000 громадян, зруйнувати фортеці і т.д. Хронологічні межі: 1285-1314 роки Мета роботи: виявлення головних напрямків політики короля Франції Філіпа IV Красивого. Актуальність теми полягає в тому, щоб визначити, який відбиток залишило правління Філіпа IV Красивого на подальший розвиток Французького королівства. Важливу увагу приділяє К. Рижов політиці яку впроваджував Філіп Красивий. „Повсякденне життя тамплієрів в XIII столітті” [4], Демурже А. Це викликало незадоволеність, а суворе управління Жака Шатільонського ще більш підсилило ненависть до французів. Ще в 1290 р., коли папа був лише кардиналом Бенедетто Гаетані і як папський легат приїжджав до Франції, він захоплювався благочестям молодого короля. Папа пославши в цій справі легата до Парижа єпископа Пам’єрського Бернара Сессе.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
