Зовнішня політика європейської середньої держави за умов глобалізації (на прикладі Великої Британії, Польщі і України) - Автореферат

Актуальність теми визначається наявністю цілого комплексу гострих теоретичних і практичних проблем сучасного світу, обумовлених глобалізацією, що спонукає кожну сучасну країну як до створення власного теоретичного бачення цього макропроцесу, так і до вироблення стратегій виживання та розвитку в глобалізаційному середовищі разом із організаційними механізмами їх здійснення. Завдання дослідження: - на підставі, передусім, досягнень вітчизняної політичної науки, а також ключових елементів теорій і концепцій глобалізації, "національного інтересу", "національної могутності", "середньодержавності", "імперіалізму", засобами (синтетичної) системно-порівняльної парадигми розробити адекватну, ефективну, сучасну методологію дослідження середньодержавної зовнішньополітичної поведінки в глобалізаційному середовищі; Серед суто теоретичних компонентів комбінованої теоретико-методологічної бази дослідження виокремлюються: вчення про цивілізаційну побудову сучасної світової спільноти; неомарксистські уявлення про її потрійну структуру; різноманітні доктрини "національного інтересу"; теорії середньо державності; найновітніші теоретичні здобутки світової глобалістики. Наукова новизна дисертації полягає в тім, що вперше у вітчизняній політології, на основі теорій, вчень і доктрин - "глобалізації", "національного інтересу", "середньодержавності", "національної могутності", "імперіалізму" та "неомарксизму" - здійснено порівняльний аналіз зовнішніх політик типових європейських середніх держав в глобалізаційному середовищі. Апробація результатів дослідження здійснювалась на постійно діючих наукових семінарах відділу трансатлантичних досліджень ІСЕМВ НАН України, а також під час розроблення планової тематики відділу "Західні концепції та моделі забезпечення національних інтересів і реалізації стратегії розвитку перехідних суспільств".В першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження зовнішньої політики європейської середньої держави за умов глобалізації" глобалізація розглядається як універсальний і всеосяжний макропроцес, який становить одну з головних середовищних умов зовнішньополітичної діяльності будь-якої держави. На думку представників цього напрямку інші теоретичні підходи не дозволяють зрозуміти і осягнути глобалізаційні процеси, вони або занадто теоретично заглиблені, або занадто прикладні. глобалізація європейський держава зовнішньополітичний Таким чином, серед всіх існуючих форм антиглобалізму найдієвішою і системо-модифікуючою є державний антиглобалізм, адже тільки держава є винятковим носієм національного інтересу і має достатній владно-ресурсний потенціал аби модифікувати перебіг глобалізації. В другому розділі "Зовнішня політика середньої держави за умов глобалізації: ідентифікація викликів та формування потенціалу" глобалізація, як і будь-яке інше соціальне явище, розглядається не лише як цілком позитивний феномен, адже вона може приховувати цілу низку небезпек. Саме ідентифікації цих загроз має бути присвячена значна частина глобалізаційних досліджень, оскільки якщо ці загрози не буде визначено, то й відношення до глобалізації коливатиметься між її демонізацією та ідеалізацією.Вітчизняна політологія міжнародних відносин за нинішнім рівнем теоретико-методологічної самодостатності дає можливість ґрунтовно досліджувати актуальні проблеми сучасних міжнародних відносин, зокрема, процес глобалізації. Зясовані і виокремленні дисертантом шість основних напрямів українських глобалізаційних досліджень - економістський, консервативно-цивілізаційний, протестно-антиглобалістський, атлантистсько-прагмативістський, синергетико-альтернативістський, а також конструктивістський підхід "світового суспільства" - підтверджують самодостатність теоретико-методологічної та гносеологічної схеми вітчизняної політології міжнародних відносин. Атлантистсько-прагмативістський напрям міжнародних, зокрема, глобалізаційних та інтеграційних досліджень найбільш адекватно врахував суперечності між національними інтересами і викликами глобалізації. За критеріями національної могутності та можливостей обстоювання національних інтересів Велику Британію умовно відносимо до середніх держав першого рангу, Польщу - середніх держав другого рангу, Україну - середніх держав третього рангу. Через те її тривекторна зовнішньополітична діяльність може бути означеною як політика "рівної заангажованості", натомість тривекторна зовнішньополітична діяльність Польщі означається як політика "оптимальної доцільності", з наголосом на європейському векторі.

Основний зміст дисертації

1. Вітчизняна політологія міжнародних відносин за нинішнім рівнем теоретико-методологічної самодостатності дає можливість ґрунтовно досліджувати актуальні проблеми сучасних міжнародних відносин, зокрема, процес глобалізації. Тим самим втрачає сенс все ще наявний "західноцентризм" української політичної науки та її концептуальна залежність від західної політології.

2. Зясовані і виокремленні дисертантом шість основних напрямів українських глобалізаційних досліджень - економістський, консервативно-цивілізаційний, протестно-антиглобалістський, атлантистсько-прагмативістський, синергетико-альтернативістський, а також конструктивістський підхід "світового суспільства" - підтверджують самодостатність теоретико-методологічної та гносеологічної схеми вітчизняної політології міжнародних відносин.

3. Атлантистсько-прагмативістський напрям міжнародних, зокрема, глобалізаційних та інтеграційних досліджень найбільш адекватно врахував суперечності між національними інтересами і викликами глобалізації. Прагмативітсько-технологічна методологія зовнішньополітичних досліджень є оптимальною також для вироблення дієвих схем і моделей забезпечення національного інтересу, колективної безпеки та ефективності зовнішньої політики загалом.

4. Проведене дослідження обґрунтовує і фактологічно підтверджує авторське визначення глобалізаційного імперіалізму як опосередкованого порушення національного інтересу. Єдиною дієвою формою антиглобалізму в цьому контексті є етатизм, а саме: винятково носій національного інтересу, тобто держава, може чинити ефективний опір негативним аспектам глобалізації.

5. Авторська інтегральна парадигма політичних досліджень доводить доцільність розгляду політичної системи і зовнішньополітичної підсистеми держави, що функціонує у глобалізаційному середовищі, як системи, яка конвертує глобалізаційні виклики у відповідні зовнішньополітичні дії. Означена теоретична схема найкраще апробується засобами компаративістики з широким використанням зовнішньополітичних зразків.

6. Головними обєктами середньої держави, яким загрожує негативний глобалізаційний вплив, є система влади і система легітимації, а три ступені ураження відповідно стосуються національної безпеки, добробуту, справедливості.

7. Відсутність єдиної типологізації глобалізаційних загроз спонукає до запровадження "матричного" підходу, за яким доцільно користуватися системою типологізаційних матриць. Це створить передумови для конструювання ієрархії декількох паралельних різновидів загроз, які відповідно потребують суто диференційованого підходу з урахуванням політико-практичних і науково-пізнавальних потреб. Особливої точності потребують загально-соцієтальна, геополітична, цивілізаційна, соціоекономічна, екологічна матриці побудови ступенів і різновидів глобалізаційних загроз. Вирішальну роль слід відвести безпековій матриці в рамках атлантистсько-прагмативістського підходу до міжнародно- і зовнішньополітичних досліджень, розробленого на підставі вчень про національну безпеку і "національний інтерес".

8. Теоретичне структурування категорії "глобалізаційної могутності", як різновиду національної могутності, уможливлює виокремлення пяти базових парадигм виживання і розвитку середньої держави в глобалізаційному середовищі - парадигми технологізму, парадигми колективної безпеки, парадигми демократизму, парадигми національного консерватизму та парадигми стратегічності.

9. За критеріями національної могутності та можливостей обстоювання національних інтересів Велику Британію умовно відносимо до середніх держав першого рангу, Польщу - середніх держав другого рангу, Україну - середніх держав третього рангу.

Тривекторна модель зовнішньої політики середньої держави за умов глобалізації є оптимальною, оскільки створює найкращі умови для реалізації національного потенціалу та дипломатичного маневру в глобалізаційному середовищі.

- У випадку Великої Британії, такими трьома векторами є Європейський, Атлантично-Американський та Південний (передусім, держави Співдружності).

- У випадку Польщі, такими трьома векторами є Європейський Союз, Східна Європа, США та наднаціональні структури Атлантичної спільноти.

- У випадку України також слід виокремити три вектори: Європейський - ЄС, Російсько-Американський, Балто-Чорноморський.

Спроможність кожної із середніх держав рівноцінно діяти за кожним з цих трьох векторів залежить від обсягу її національного (глобалізаційного) потенціалу. Таким чином, Велика Британія, як найпотужніша з цих трьох компаративістськи-зразкових держав, спроможна здійснювати рівнопотужну зовнішню політику за всіма трьома векторами. Через те її тривекторна зовнішньополітична діяльність може бути означеною як політика "рівної заангажованості", натомість тривекторна зовнішньополітична діяльність Польщі означається як політика "оптимальної доцільності", з наголосом на європейському векторі. Зовнішня політика України реалізується в потрійному "полі залежностей", що обумовлює потребу в остаточній систематизації та легітимації національних інтересів, виокремленні ефективних механізмів їх захисту і поетапному визначенні одного з трьох окреслених векторів як пріоритету.

10. Виклики глобалізаційного середовища обумовлюють повернення політичної філософії реалізму в теорію і практику сучасних міжнародних відносин, уможливлюючи максимальне врахування позицій національних держав в процесі дослідження та, відповідно, національних інтересів у розробці певних положень висновків і рекомендацій практичного характеру.

Список опублікованих автором статей за темою дисертації

1. Дударьов В. Взаємозумовленість зовнішньої і внутрішньої політики // Дослідження світової політики. Зб. наук. пр. / ред. Є.Є.Камінський. - К.: ІСЕМВ НАН України, 2001. - Вип. 18. - С. 14-24.

2. Дударьов В. Велика Британія і Україна у вимірах сучасності // Дослідження світової політики. Зб. наук. пр. / ред. Є.Є.Камінський. - К.: ІСЕМВ НАН України, 2002. - Вип. 19. - С. 73-83.

3. Дударьов В. Британський погляд на пострадянський простір та центрально-східну Європу // Дослідження світової політики. Зб. наук. пр. / ред. Є.Є.Камінський. - К.: ІСЕМВ НАН України, 2002. - Вип. 20. - С. 98-105.

4. Дударьов В. Джерела і складові зовнішньополітичних успіхів Польщі як середньої держави // Дослідження світової політики. Зб. наук. пр. / ред. Є.Є.Камінський. - К.: ІСЕМВ НАН України, 2002. - Вип. 23. - С. 93-111.

5. Дударев В. Политическая элита: особенности преобразований на Украине // Нова парадигма. Альманах наук. пр. / ред. В.П. Бех. - Запорізький державний університет, 2000. - Вип. 17. - С. 129-135.

Размещено на .ru