Зовнішня політика України періоду президентства Леоніда Кравчука - Реферат

Актуальність даної теми визначається інтересом всіх держав світу, на події, які відбуваються на сьогоднішній день в Україні, через зовнішньополітичні обставини. Дана тема характеризує перші зовнішньополітичні кроки незалежної України, які могли вивести її до ряду інших розвинених країн Європи. Перші вдалі дії на міжнародній арені, які могли на сьогоднішній день принести Україні значного авторитету, якби наступники першого президента продовжували розвивати Україну по прикладу передових держав світу.Виходячи з цього документа, Верховна Рада України 2 липня 1993 схвалила «Основні напрями зовнішньої політики України». Цей документ визначає базові національні інтереси України і завдання її зовнішньої політики, містить принципи, на яких реалізується зовнішньополітична діяльність нашої держави. У документі, зокрема, зазначається, що, враховуючи її геополітичне становище, історичний досвід, культурні традиції, багаті природні ресурси, потужний економічний, науково-технічний та інтелектуальний потенціал, Україна має всі можливості стати впливовою світовою державою, виконувати значну роль у забезпеченні політико-економічної стабільності в Європі. Принципи, на яких наша держава реалізує свою зовнішню політику, базуються на дотриманні загальновизнаних норм і принципів міжнародного права, Статуту ООН, Гельсінського Заключного акта, Паризької хартії для нової Європи та інших документів НБСЄ. Україну визнали всі держави "Великої сімки", що засвідчило незворотність процесу державотворення в Україні та остаточний перелом у позиції світової громадськості стосовно незалежності нашої держави.Проголошення незалежності та міжнародне визнання поставило перед Україною низку важливих завдань у сфері розроблення та реалізації зовнішньої політики. Принципово важливим кроком на шляху становлення України як повноправного субєкта міжнародних відносин стало запровадження атрибутів державності, зокрема, визначення громадянства України, національної символіки, запровадження власної грошової одиниці, визначення кордонів тощо. У ньому, зокрема, зазначено, що, прагнучи долучитись до системи правових відносин між державами та на основі взаємної поваги державного суверенітету і демократичних засад міжнародного співробітництва, Україна розглядає укладені і ратифіковані нею міжнародні договори як невідємну частину свого національного законодавства. У липні 1992 р. відбувся візит Президента України до Франції , під час якого Україна приєдналася до паризької "Хартії для нової Європи ", був підписаний договір про дружбу і співробітництво між двома країнами в цей період Україна стала членом Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ , згодом - ОБСЄ), багатьох міжнародних організацій, зокрема Світового банку і Міжнародного Валютного Фонду. Україна приєдналася до Наради з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ, нині - Організація з безпеки та співробітництва в Європі - ОБСЄ), та приєднання в її рамках до Паризької хартії "Для нової Європи".24 жовтня 1991 Верховна Рада прийняла рішення про ліквідацію ядерної зброї, що знаходиться в Україні . Доволі швидкий розпад Союзу PCP, що знайшов своє юридичне оформлення у Біловезьких домовленостях, призвів не лише до кардинальних геополітичних змін на Євразійському просторі, а й до зникнення могутньої наддержави, що мала ядерний статус. Україна фактично перетворилася на третю за ядерним потенціалом, після Росії та США, державу світу. Успадкувавши від Радянського Союзу 1600 боєголовок стратегічного призначення, Україна отримала ще й економічний тягар, оскільки утримання, зберігання та утилізація боєголовок є доволі дорогим задоволенням. В ухваленій BP України "Декларації про державний суверенітет" проголошувалося, що Україна у своїй діяльності дотримуватиметься трьох принципів: не приймати, не виробляти та не набувати ядерну зброю.Він був першим президентом України після здобуття нею незалежності у 1991 році (1991-1994), Голова Верховної Ради України у 1990-1991 роках, Народний депутат України у 1990-1991 та 1994-2006 роках, Герой України (2001). Процеси державотворення в Україні після здобуття незалежності відбувалися при вкрай складних і несприятливих умовах, повязаних насамперед з важким тягарем проблем, отриманих у спадок від СРСР. Головною з них була та, що Україна, як і інші республіки колишньої радянської імперії, не мала серйозного досвіду власної національної держави. Сьогодні Україну як незалежну суверенну державу вже визнали 167 країн світу, 164 з них встановили з Україною дипломатичні відносини.

План

Вступ

1. Основні напрями зовнішньої політики та міжнародне визнання України

2. Реалізація зовнішньої політики

3. Безядерний статус України

Висновок

Список використаної літератури

Перші кроки на зовнішньополітичній арені, досягнення, а також труднощі і проблеми в галузі міжнародних відносин повязані з періодом президентства Л. Кравчука.

Леонід Макарович Кравчук є однією з найвизначніших постатей у сучасній Україні. Він був першим президентом України після здобуття нею незалежності у 1991 році (1991-1994), Голова Верховної Ради України у 1990-1991 роках, Народний депутат України у 1990-1991 та 1994-2006 роках, Герой України (2001).

Процеси державотворення в Україні після здобуття незалежності відбувалися при вкрай складних і несприятливих умовах, повязаних насамперед з важким тягарем проблем, отриманих у спадок від СРСР. Головною з них була та, що Україна, як і інші республіки колишньої радянської імперії, не мала серйозного досвіду власної національної держави. Швидкий прорив до суверенітету та незалежності певною мірою був несподіванкою для українського суспільства. Звичайно, що це не могло не позначитися на формуванні зовнішньополітичних принципів та інститутів нашої держави.

Після отримання незалежності, Україна робила багато правильних кроків у зовнішній політиці, та могла би стати на ряду з іншими провідними країнами.

Сьогодні Україну як незалежну суверенну державу вже визнали 167 країн світу, 164 з них встановили з Україною дипломатичні відносини. В Україні функціонує 62 посольства іноземних держав, 4 відділення посольств, 14 представництв міжнародних організацій, 15 генеральних консульств, 19 країн представлені почесними консулами. Посли 51 країни світу виконують свої функції в Україні за сумісництвом. На сьогодні Україна представлена своїми дипломатичними представництвами та консульськими установами в 62 країнах світу, в яких функціонує 60 посольств, 13 генеральних консульств, 6 постійних представництв при міжнародних організаціях.

1. Васильєва-Чекаленко Л. Україна в міжнародних відносинах (1944-1996 рр.): Навч. посіб. - К.: Освіта, 1998.

2. Злейко А. Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін. 1- X.: Фоліо, 2003.

3. Зовнішня політика України в умовах глобалізації: Анотована історична хроніка міжнародних відносин (1993-2003). - К.: Генеза, 2004.

4. Кудряченко А. Зовнішньополітичні засади незалежної України // Віче. - 1996. - № 8.

5. Матвієнко В. Головченко В. Історія української дипломатії XX ст. у постатях. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2001.

6. Нарис історії дипломатії України / За ред. В.А. Смолія. - К.: Альтернативи, 2001.

7. Україна в міжнародних відносинах XX ст. / За ред. Я.Й. Малика та М.3. Мальського. - Л.: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2004.

Размещено на .ru