Зовнішньоторговельна політика країн Центральної та Східної Європи в умовах членства в ЄС - Автореферат

Інтеграція країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) до Європейського Союзу (ЄС) зумовила необхідність адаптації їх зовнішньоторговельної політики до сучасних вимог спільної торговельної політики ЄС на основі системних перетворень: законодавчо-нормативної, соціально-економічної та інституційної складових їх національних економік. Поглиблення зовнішньоторговельних відносин, що є основою економічних відносин між ЄС та Україною, вимагає дослідження спільної торговельної політики ЄС. Ці країни у сучасних умовах підтримують зовнішньоекономічні відносини з Україною, сприяючи реалізації її європейської стратегії інтеграції, яка в перспективі передбачає необхідність адаптації зовнішньоторговельної політики України до спільної торговельної політики ЄС. З огляду на поглиблення зовнішньоторговельних відносин між ЄС та Україною, в основі яких ? торгівля товарами, дослідження застосування ЄС заходів торговельного захисту та спільного митного тарифу, укладання угод у сфері торгівлі товарами з третіми країнами, потребує вивчення та впровадження оптимальних шляхів побудови торговельних відносин між ЄС та Україною. В українській економічній науці дослідження проблеми євроінтеграції спрямовані в основному на розкриття теоретичних засад зовнішньоекономічної та зовнішньоторговельної політики, тоді як трансформаційні процеси, у тому числі і зовнішньої торгівлі, у країнах ЦСЄ в період їх підготовки та вступу до ЄС залишаються малодослідженими.У першому розділі «Методологічні основи дослідження спільної торговельної політики ЄС» здійснені авторська систематизація та аналіз теоретичних засад спільної торговельної політики ЄС, сутність і особливості її формування, включаючи нормативне та організаційне забезпечення спільної торговельної політики ЄС. Спільна торговельна політика країн ЄС - це послідовність дій організаційних структур ЄС у сфері зовнішньоекономічних відносин, які передбачають використання відповідних форм, методів та інструментів впливу на розвиток зовнішньої торгівлі країн-членів на основі поєднання концептуальних засад вільної торгівлі та протекціонізму. Згідно з інструменталістською тезою, якої дотримується Європейська Комісія, до спільної торговельної політики належать програми фінансування місцевої допомоги експорту, угоди з іншими країнами-постачальниками, система загальних преференцій країнам, що розвиваються. Отже, спільна торговельна політика ЄС на практиці повинна сприяти усуненню протиріч між національними торговельними політиками країн?членів ЄС, шукаючи компроміс, який би відповідав інтересам євроінтеграції. Основу спільної торговельної політики ЄС становлять: спільний ринок країн-членів з уніфікованим митним тарифом та спільною торговельною політикою стосовно третіх країн; поступове скасування обмежень у міжнародному товарообміні, що сприятиме зниженню митних барєрів і гармонійному розвитку світової торгівлі.Цілі, принципи та стратегічні завдання спільної торговельної політики ЄС полягають у розвитку торгівлі між країнами-членами ЄС та третіми країнами на основі: а) підвищення конкурентоспроможності національних економік країн-членів ЄС; б) забезпечення потреб ЄС у сировині та напівфабрикатах; в) усування суттєвих порушень у функціонуванні економічних систем країн-членів ЄС. Адаптація національної зовнішньої торгівлі країн ЦСЄ до умов спільної торговельної політики ЄС передбачає переорієнтацію її геополітичних і регіональних пріоритетів, оптимізацію структури експорту-імпорту, підвищення конкурентоспроможності національних товарів і послуг на внутрішньому і зовнішньому ринках, гармонізацію національного законодавства відповідно до вимог ЄС. Проведення відповідних заходів організаційно-правового, організаційно-економічного та організаційно-інтеграційного характеру допомогло системній трансформації економік країн ЦСЄ на основі економічної лібералізації, формування конкурентного середовища, чітких, прозорих та узгоджених із міжнародним правом норм державного регулювання. Адаптації до таких негативних супутніх явищ лібералізації зовнішньої торгівлі, як зменшення надходжень від імпортного мита, підвищення конкурентності внутрішнього середовища, допомогли: а) використання односторонніх охоронних заходів з метою захисту аграрного сектора та протидії демпінгу; б) гармонізація норм у сфері конкуренції та захисту прав споживачів; в) ефективна конкурентна політика у становленні повноцінного ринкового господарства; г) лібералізація банківського сектора. Оцінки просторово-часової вибірки країн ЦСЄ демонструють, що однаково сприятливим для економічного зростання є збільшення і експорту й імпорту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

За результатами дослідження сформулювало такі основні висновки: 1. Цілі, принципи та стратегічні завдання спільної торговельної політики ЄС полягають у розвитку торгівлі між країнами-членами ЄС та третіми країнами на основі: а) підвищення конкурентоспроможності національних економік країн-членів ЄС; б) забезпечення потреб ЄС у сировині та напівфабрикатах; в) усування суттєвих порушень у функціонуванні економічних систем країн-членів ЄС. Країни ЦСЄ здійснюють зовнішньоторговельну політику відповідно до спільної торговельної політики ЄС, яка включає вирішення економічних питань, повязаних як із європейським внутрішнім, так і світовим ринками.

2. Адаптація національної зовнішньої торгівлі країн ЦСЄ до умов спільної торговельної політики ЄС передбачає переорієнтацію її геополітичних і регіональних пріоритетів, оптимізацію структури експорту-імпорту, підвищення конкурентоспроможності національних товарів і послуг на внутрішньому і зовнішньому ринках, гармонізацію національного законодавства відповідно до вимог ЄС. Проведення відповідних заходів організаційно-правового, організаційно-економічного та організаційно-інтеграційного характеру допомогло системній трансформації економік країн ЦСЄ на основі економічної лібералізації, формування конкурентного середовища, чітких, прозорих та узгоджених із міжнародним правом норм державного регулювання.

3. Вступ до ЄС збільшив обсяги і поліпшив якісну структуру експорту країн ЦСЄ. Адаптації до таких негативних супутніх явищ лібералізації зовнішньої торгівлі, як зменшення надходжень від імпортного мита, підвищення конкурентності внутрішнього середовища, допомогли: а) використання односторонніх охоронних заходів з метою захисту аграрного сектора та протидії демпінгу; б) гармонізація норм у сфері конкуренції та захисту прав споживачів; в) ефективна конкурентна політика у становленні повноцінного ринкового господарства; г) лібералізація банківського сектора. Процес лібералізації зовнішньої торгівлі був підтриманий вдосконаленням системи оподаткування. Певні труднощі були у боротьбі з корупцією, імплементацією санітарних норм та харчових стандартів ЄС, у вдосконаленні державного управління, створенні передумов для реструктуризації важкої промисловості та сільського господарства, а також при випереджуючому зміцненні фінансового сектора. Заслуговує на увагу той факт, що у 2008-2010 рр. Польща є єдиною з великих країн ЄС, яка зберегла додатний темп зростання ВВП.

4. Оцінки просторово-часової вибірки країн ЦСЄ демонструють, що однаково сприятливим для економічного зростання є збільшення і експорту й імпорту. Сприятливі для зростання ВВП індивідуальні риси виявлено у Латвії та Польщі (відповідні коефіцієнти для фіктивних змінних виявилися статистично значущими на рівні 5%). Збільшення як імпорту, так і експорту виглядає недвозначно інфляційним. Отриманий результат заперечує значення імпорту як антиінфляційного чинника і підтверджує можливість інфляційної «віддачі» від збільшення експорту. Включення змінної TIME виявляє присутність слабкої тенденції до зниження інфляції в межах від 0,15 до 0,17% на рік.

5. Теоретичні аргументи та практичний досвід вступу країн ЦСЄ до ЄС засвідчують загалом позитивний баланс переваг і недоліків торговельної лібералізації, проте переважання імпорту означає що конкурентоспроможність товарів і послуг національного виробництва залишається низькою, передусім у сегменті технологічних виробництв. Стимулюванню експорту потенційно сприяє: а) створення системи страхування експорту; б) розвиток податкової системи у напрямі стимулювання експорту; в) оперативна адаптація експортно-імпортного законодавства до вимог ЄС. Вступ до СОТ, який став необхідною передумовою для початку євроінтеграції, не мав «автоматичного» впливу на економічне зростання, а отримання очікуваних позитивних результатів вирішальною мірою залежало від дій національних урядів та готовності підприємницьких структур до праці у конкурентному середовищі.

6. Емпіричні оцінки OLS показують, що пришвидшення динаміки промислового виробництва в країнах ЦСЄ певною мірою стимулює динаміку промислового виробництва в Україні та зростання обсягів її експорту-імпорту. Водночас виразно простежується сприятливий вплив промислового виробництва країн ЦСЄ на динаміку вітчизняних інвестицій. Оцінки VAR/VEC підтверджують стимулюючий вплив промислового виробництва країн ЦСЄ на обсяги українського експорту-імпорту та промислового виробництва, тоді як збільшення українського експорту супроводжується «пригніченням» динаміки промислового виробництва країн ЦСЄ.

7. Умови СОТ щодо державної підтримки національних сільгоспвиробників є достатньо жорсткими, однак досвід країн зокрема Польщі переконує, що вступ до ЄС може сприяти становленню сучасного аграрного сектора завдяки підтримці доходів та зниженню ризикованості сільського вітчизняного господарства; поліпшенню охорони природного середовища шляхом дотримання вимог ЄС та СОТ; реструктуризації підприємств аграрного сектора та підтримці сервісного інфраструктурного обслуговування аграрного сектора. Окремі важливі питання (розмір прямих виплат та квотування продукції) потрібно вирішувати на двосторонньому рівні, де результат залежить як від особливостей структури національної економіки сторін, так і від послідовного та кваліфікованого відстоювання національних інтересів на переговорах.

8. Зовнішня торгівля України має сировинний та низькотехнологічний характер експорту тоді як в імпорті переважає готова продукція. Для відчутного підвищення ефективності зовнішньоторговельної політики потрібно провести структурну перебудову експорту країни, розширити базу виробничої кооперації на основі поглиблення руху факторів виробництва, насамперед технологій та інновацій, сприяти розвитку експортного потенціалу. Випереджальний розвиток інноваційної та технологічної сфер створить умови для адаптації вітчизняних виробників до нових умов зовнішньої торгівлі, підвищить конкурентоспроможність вітчизняних товарів і послуг. Як свідчить приклад країн ЦСЄ, нова сучасна зовнішньоторговельна політика України повинна включати розширення сфери взаємного співробітництва з країнами-членами ЄС з наголосом на інтеграції зусиль у проведенні взаємовигідної зовнішньої торгівлі, підвищенні конкурентоспроможності національних виробників на основі поєднання національних та регіональних інтересів.

Публікації у наукових фахових виданнях: 1. Бліхар М. Зовнішньоторговельна політика країн Центральної та Східної Європи в умовах підготовки до членства в ЄС / М. Бліхар // Вісник Львівського національного університету. - 2007. - Вип. 23. - С. 207-213. - Серія: «Міжнародні відносини».

2. Бліхар М. Організаційно-економічні механізми адаптації зовнішньої торгівлі країн ЦСЄ до спільної торговельної політики ЄС / М. Бліхар // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - № 21. - С. 43-45. - (Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України).

3. Бліхар М. Основні напрямки адаптації зовнішньої торгівлі країн Центральної та Східної Європи до вимог СОТ / М. Бліхар // Галицький економічний вісник. - 2008. - № 2 (17). - С. 10-16. (Інститут економіки і підприємництва).

4. Бліхар М. Основні принципи формування сучасної зовнішньоторговельної політики України / М. Бліхар // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - № 14. - С. 31-35.

5. Бліхар М. Митна політика країн ЦСЄ у контексті інтеграції до СОТ: реалії та перспективи для України / М. Бліхар // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 7 (85). - С. 3-9.

6. Бліхар М. Трансформаційні процеси зовнішньоторговельної політики країн Центральної та Східної Європи в умовах реалізації євроінтеграційної стратегії / М. Бліхар // Агросвіт. - 2008. - №. 15. - С. 22-27.

7. Бліхар М. Реформування митно-тарифної політики України з використанням досвіду країн ЦСЄ у контексті вступу до СОТ / М. Бліхар // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2008. - № 2 (37). - С. 56-61.

8. Бліхар М. Сучасний стан і перспективи зовнішньої торгівлі України з країнами Центральної та Східної Європи / М. Бліхар // Економіка та держава. - 2009. - № 10. - С. 37-41.

9. Бліхар М. Оцінка економічних наслідків приєднання країн Центральної та Східної Європи до умов членства в ЄС / М. Бліхар // Інвестиції: практика та досвід. -2009. - № 20. - С. 48-51.

10. Бліхар М. Теоретичні основи дослідження спільної торговельної політики ЄС [Електронний ресурс]. / М. Бліхар // Ефективна економіка. - 2010. - № 7. ? Режим доступу: .com.ua.

Публікації в інших виданнях: 1. Бліхар М. Зовнішньоекономічні тенденції України в контексті європейських інтеграційних процесів / М. Бліхар // Європейська та євроатлантична інтеграція і транскордонне співробітництво: тези доповідей V міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів і мол. науковців (Луцьк, 15-16 травня 2008 р.). - Луцьк: Волинський національний університет ім. Л. Українки, 2008. - Т. 1. - С. 238-241.

2. Бліхар М. Вступ України до СОТ: проблеми і перспективи / М. Бліхар // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: збірник тез доповідей V ювілейної міжнар. наук.-практ. конференції молодих вчених (Тернопіль, 21-23 лютого 2008 р.). Ч. І. - Тернопіль: Економічна думка, 2008. - С. 19-20.

3. Бліхар М. Україна - ЄС: перспективи і проблеми стратегічного партнерства / М. Бліхар // Професійне становлення молоді в умовах інтеграційного розвитку України: матеріали четвертої наук.-практ. конф. молодих вчених (Херсон, 17-21 березня 2008 р.). - Херсон: Херсонський національний технічний університет, 2008. - С. 117-120.

4. Бліхар М. Напрями трансформації зовнішньоторговельної політики країн ЦСЄ в умовах членства в ЄС / М. Бліхар // Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах: матеріали четвертої міжнар. наук. конференції (Черкаси, 23-25 вересня 2009 р.). - Черкаси: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2009. - С. 54-57.

5. Бліхар М. Сучасний стан і перспективи розвитку зовнішньоторговельної політики України / М. Бліхар // Сучасні національні економічні моделі: проблеми та перспективи розвитку: матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції (Сімферополь, 5 березня 2010 р.). ? Сімферополь: Кримський інститут бізнесу, Університету економіки та управління, Самарський інститут бізнесу та менеджменту, Центр розвитку освіти, науки та інновацій, 2010. - С. 213-216.

6. Бліхар М. Стратегії вдосконалення розвитку економіки України з врахуванням досвіду країн Центральної та Східної Європи / М. Бліхар // Розвиток інноваційної культури суспільства: проблеми та перспективи: матеріали V науково-практичної конференції (Сімферополь, 21 травня 2010 р.). - Сімферополь: Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, Центр розвитку освіти, науки та інновацій, 2010. - С. 154-159.

Размещено на .ru