Зовнішньоторговельна політика ФРН (національний та наднаціональний рівні формування і реалізації) - Автореферат

Вивчення особливостей формування та розвитку зовнішньоторговельної політики ФРН, як і ЄС загалом, дає змогу визначити та зрозуміти її основні засади і тенденції, а також виробити зовнішньоторговельну стратегію України у відносинах із ними. В українській економічній науці дослідження цієї проблеми має фрагментарний характер і спрямоване здебільшого на розкриття теоретичних засад зовнішньоекономічної та зовнішньоторговельної політики. Вагомий внесок у вироблення теоретичних проблем міжнародної торгівлі та питань розвитку національної економіки і, зокрема, зовнішньої торгівлі зробили праці українських учених О. Теоретичні засади зовнішньоторговельної політики висвітлюють німецькі вчені Б. Теорію і політику (на прикладі країн з розвиненою ринковою економікою) у сфері зовнішньої торгівлі розкрито у працях американських учених П.У першому розділі „Методологічні основи зовнішньоторговельної політики ЄС” розглянуто зовнішньоторговельну політику як складову зовнішньоекономічної політики держави, теоретичні засади її формування та розвиток зовнішньоторговельної політики ЄС. Основу зовнішньоторговельної політики ЄС становлять: - спільний ринок держав-членів з уніфікованим митним тарифом і спільною зовнішньоторговельною політикою стосовно третіх країн; Внутрішній торгівлі послугами в ЄС перешкоджає значна кількість дискримінаційних інструкцій, які утруднюють експортерам з країни-члена ЄС експортувати послуги в інші країни-члени і/або засновувати там філіали. У третьому розділі „Перспективи розвитку зовнішньої торгівлі ФРН та України” на основі отриманих розрахунків гравітаційної моделі зовнішньої торгівлі проводиться аналіз напрямів зовнішньої торгівлі ФРН зокрема з Україною, а також перспектив україно-німецької торгівлі. Рівняння матимуть такий вигляд: ln(EKS_GE)=в0 в1ln(GDPPPP)j в2ln(DIST)j в3dummy_EU15 в4dummy_EU13 в5dummy_CIS е (5) ln(IMP_GE)=в0 в1ln(GDPPPP)j в2ln(DIST)j в3dummy_EU15 в4dummy_EU13 в5dummy_CIS е (6) де dummy_EU15 = 1 - 14 країн-членів ЄС до розширення 2004 р.; dummy_EU15 = 0 - інші; dummy_EU13 = 1 - 10 нових країн-членів ЄС ; dummy_EU13 = 0 - інші; dummy_CIS = 1 - 12 країн-членів СНД; dummy_CIS = 0 - інші.Зовнішньоторговельна політика країн-членів ЄС формувалась разом із розвитком процесів інтеграції, пройшовши таким чином чотири етапи: перший етап - від завершення Другої світової війни 1945 р. до заснування ЄОВС в 1951р., на якому було створено передумови для формування спільної зовнішньоторговельної політики; другий етап - від заснування ЄОВС до створення Європейського спільного ринку 1.01. 1958 р., коли було визначено її принципи; третій етап - із набуття чинності Римського договору 1958 р. до утворення ЄС 1993 р., на якому було реально втілено в життя спільну зовнішньоторговельну політику країн-членів ЄС, коли 1970 р. повноваження у її здійсненні перейшли до наднаціональних органів обєднання, а також був запроваджений зовнішній митний тариф; четвертий етап - зі вступом у дію Маастрихтського договору і заснування ЄС 1.11. 1993 р. і дотепер. На другому етапі зовнішньоторговельна політика набула неомеркантилістського характеру за одночасного збереження й поглиблення інтеграції ФРН в ЄЕС. Найбільшими її торговельними партнерами у зовнішній торгівлі є країни-члени ЄС, на які припадає понад 60 % німецького зовнішньоторговельного товарообігу. Результати розрахунків на основі гравітаційної моделі зовнішньої торгівлі ФРН засвідчують, що досліджувана країна розробила більш активні зовнішньоторговельні відносини з країнами, де показник ВВП високий. Результати моделювання та проведені на їх основі розрахунки потенційних експорту та імпорту, коефіцієнтів потенційних експорту та імпорту ФРН дають змогу стверджувати, що реальний експорт ФРН до 15 країн-членів ЄС до розширення 2004 р. майже досяг потенційного рівня.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертації визначено теоретичні засади, основні напрями та пріоритети зовнішньоторговельної політики ФРН у системі ЄС та її вплив на європейський вектор зовнішньоторговельної політики України. Проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки: 1. Сучасна зовнішньоторговельна політика - це складна система, яка формується під впливом національних економічних і політичних чинників, під дією процесів, що відбуваються в системі міжнародних економічних відносин, особливо глобалізації. Зовнішньоторговельна політика держави або інтеграційного обєднання спрямована на стимулювання і розвиток торговельних відносин з іншими країнами/інтеграційними обєднаннями, регулювання зовнішньої торгівлі і захист внутрішнього ринку. Для зовнішньоторговельної політики країн-членів ЄС характерна є лібералізація взаємної торгівлі (в межах ЄС) за одночасного проведення узгодженої спільної зовнішньоторговельної політики щодо третіх країн.

2. Зовнішньоторговельна політика країн-членів ЄС формувалась разом із розвитком процесів інтеграції, пройшовши таким чином чотири етапи: перший етап - від завершення Другої світової війни 1945 р. до заснування ЄОВС в 1951р., на якому було створено передумови для формування спільної зовнішньоторговельної політики; другий етап - від заснування ЄОВС до створення Європейського спільного ринку 1.01. 1958 р., коли було визначено її принципи; третій етап - із набуття чинності Римського договору 1958 р. до утворення ЄС 1993 р., на якому було реально втілено в життя спільну зовнішньоторговельну політику країн-членів ЄС, коли 1970 р. повноваження у її здійсненні перейшли до наднаціональних органів обєднання, а також був запроваджений зовнішній митний тариф; четвертий етап - зі вступом у дію Маастрихтського договору і заснування ЄС 1.11. 1993 р. і дотепер.

3. Зовнішньоторговельна політика ФРН у своєму розвитку пройшла три етапи формування. На першому, повоєнному етапі для неї були характерні ліберальні пріоритети. Тоді ж було витворено основи її європейської інтеграції. На другому етапі зовнішньоторговельна політика набула неомеркантилістського характеру за одночасного збереження й поглиблення інтеграції ФРН в ЄЕС. Важливим її пріоритетом стало налагодження зовнішньоторговельних взаємин із країнами соціалістичного табору, зокрема НДР. Для третього періоду в контексті членства ФРН у ЄЕС характерні курс на вільну торгівлю в межах обєднання і протекціонізм щодо третіх країн. Унаслідок ефективної зовнішньоторговельної політики ФРН перетворилась на найбільшу торговельну країну Європи.

4. За обсягами зовнішньої торгівлі ФРН в останні роки стабільно посідає друге місце у світі. Впродовж більш ніж 50 років ФРН має позитивне сальдо торговельного балансу, яке постійно зростає, що є одним з найвагоміших чинників зміцнення економіки країни. Найбільшими її торговельними партнерами у зовнішній торгівлі є країни-члени ЄС, на які припадає понад 60 % німецького зовнішньоторговельного товарообігу.

5. Відповідальність за зовнішньоторговельну політику ФРН несе уряд країни, який у своїй діяльності опирається на німецькі представництва за кордоном: посольства та генеральні консульства, закордонні торговельні палати та Федеральне агентство взаємодії зовнішньоекономічним звязкам - три стовпи німецького зовнішньоторговельного сприяння. Основними інструментами зовнішньоторговельної політики уряду ФРН є державні експортні гарантії, урядова підтримка ярмарків та участі в них німецьких експортерів, інформаційна політика, експортна та імпортна політика.

6. ФРН - один із найпотужніших лідерів сучасного глобалізованого світу, відносини якого з СОТ та США мають вирішальне значення для лібералізації світової торгівлі. Вироблення спільної зовнішньоторговельної політики країнами-членами ЄС інколи вимагає нехтування власними національними зовнішньоторговельними інтересами. Прикладом цього стала зовнішньоторговельна політика ФРН у межах Уругвайського раунду, “банановій війні” між ЄС та США, коли заради ефективності спільної зовнішньоторговельної політики довелося свідомо поступатись своїми інтересами у зовнішній торгівлі.

7. Результати розрахунків на основі гравітаційної моделі зовнішньої торгівлі ФРН засвідчують, що досліджувана країна розробила більш активні зовнішньоторговельні відносини з країнами, де показник ВВП високий. Сумарне зростання ВВП на 10 % у досліджуваних торговельних партнерів ФРН приведе до збільшення німецького експорту на 10,3 %, а німецького імпорту (за аналогічної умови) на 11,7 %. Відстань негативно впливає на обсяги зовнішньої торгівлі ФРН, тому вона має більш активні зовнішньоторговельні відносини із сусідніми країнами. Однак у випадку зі США та КНР негативний вплив цього чинника нівелюється дуже високими показниками ВВП цих країн.

8. На основі введення в гравітаційну модель змінної індексу зовнішньоторговельної політики, що складається Heritage Foundation, встановлено негативний вплив на зовнішню торгівлю ФРН протекціоністської зовнішньоторговельної політики її торговельних партнерів. Збільшення індексу на один пункт призводить до зменшення як експорту, так і імпорту ФРН на 0,6 %. І навпаки, якщо торговельний партнер ФРН буде лібералізувати свій торговельний режим, то обєм зовнішньої торгівлі між ними зростатиме на 0,6 % з падінням індексу на один пункт.

9. Результати моделювання та проведені на їх основі розрахунки потенційних експорту та імпорту, коефіцієнтів потенційних експорту та імпорту ФРН дають змогу стверджувати, що реальний експорт ФРН до 15 країн-членів ЄС до розширення 2004 р. майже досяг потенційного рівня. Приєднання 10 нових членів фактично не вплинуло на коефіцієнт потенційного експорту ФРН, тобто реальний обсяг експорту ФРН загалом по ЄС після розширення 2004 р. майже досяг потенційного. Так само не вплине на цей коефіцієнт і наступне розширення ЄС 2007 р.: він залишиться на тому ж рівні. Частка ЄС у експорті ФРН збільшилась за рахунок новоприєднаних країн і деякий час зростатиме зі збільшенням обсягів експорту до цих країн. Однак згодом вона досягне свого потенційного рівня і, як спостерігалось у випадку з ЄС упродовж 90-х років ХХ ст., до розширення 2004 р., вона буде зменшуватись.

10. Реальний імпорт ФРН із 15 країн-членів ЄС до розширення 2004 р. мав потенціал для зростання, однак з 10 країн, що приєднались до ЄС 2004 р. він фактично досягнув потенційного (99 %). Як і на експорт, розширення ЄС 2004 р. і 2007 р. не вплинуть на співвідношення реального і потенційного імпорту. Обсяги реального експорту ФРН у країни СНД майже у 1,2 разу перевищують потенційний. Серед усіх досліджуваних груп країн тільки у випадку імпорту ФРН до держав-членів СНД його реальні обсяги перевищують потенційні у 1,77 разу. Це пояснюється високою часткою сировини, особливо енергоресурсів, у німецькому імпорті з цих країн.

11. Українсько-німецькі торговельні відносини впродовж останніх років розвивалися нерівномірно, зі значними перепадами як у кількісних показниках експорту та імпорту, так і в їх динаміці. Відповідно до такого розвитку зовнішньоторговельних відносин між ФРН та Україною склалося і сальдо торговельного балансу: позитивне для першої і різко відємне для другої.

12. Проведені на основі гравітаційної моделі зовнішньої торгівлі України та ФРН розрахунки потенційних експорту й імпорту та коефіцієнтів потенційних експорту та імпорту України до/з ФРН свідчать про те, що реальний обсяг українського експорту до ФРН у 2,43 разу перевищує потенційний. Однак якщо б український експорт визначався такими ж чинниками, як імпорт ФРН, то реальний український експорт до цієї країни становив би тільки 25 % потенційного: він є одним з найнижчих серед країн СНД. Аналогічні дані отримано і для потенційного імпорту України з ФРН. Реальні обсяги імпорту України з ФРН у 1,46 разу перевищують потенційні, а результати моделювання для ФРН засвідчують протилежне - реальний імпорт України із ФРН не досяг ще свого потенційного рівня за умови, якщо його визначатимуть такі ж чинники, як експорт ФРН. Тобто, якщо ВВП України активно зростатиме, відбуватиметься переорієнтація її зовнішньої торгівлі на країни-члени ЄС, а не активізація зовнішньої торгівлі в межах СНД чи ЄЕП, то коефіцієнти потенційного експорту та імпорту зменшуватимуться, а рівень потенційних експорту та імпорту України до/з ФРН набуватиме реальних значень.

1. Садула Л. Українсько-польська співпраця у контексті інтеграції з європейськими та євроатлантичними структурами // Вісник Львів. ун-ту. Сер. міжнар. відносини. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2002. - Вип. 8. - С. 182-186.

2. Садула Л. Сутність інтеграційних теорій і проблеми входження країн Центральної Європи до Європейського Союзу // Вісник Львів. ун-ту. Сер. міжнар. відносини. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2002. - Вип. 9. - С. 216-221.

3. Садула Л. Структура зовнішньої торгівлі ФРН // Вісник Львів. ун-ту. Сер. міжнар. відносини. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2004. - Вип. 12. - С. 271-280.

4. Садула Л. Етапи формування зовнішньоторговельної політики ФРН // Вісник Вісник Львів. ун-ту. Сер. міжнар. відносини. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2004. - Вип. 14. - С. 232-239.

5. Садула Л. Моделювання основних регіональних напрямів зовнішньої торгівлі ФРН // Регіональна економіка. - 2005. - № 3. - С. 170-179.

6. Садула Л. Моделювання зовнішньої торгівлі України з ФРН // Економіка і управління. - 2005. - № 3. - С. 72-78.

Тези доповідей: 7. Садула Л. Теоретичні основи гравітаційної моделі зовнішньої торгівлі // Інформаційні технології в сучасній економіці, менеджменті та освіті: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Львів, 2005. - С. 67-72.

8. Садула Л. Актуальні проблеми торговельних відносин ФРН з Україною // Міжнародна торгівля у контексті європейської інтеграції: проблеми, теорії і перспективи: Зб. наук. праць за матеріалами VIII наук.-практ. конф. - Київ: УАЗТ, 2005. - С. 92-93.