Аналіз двосторонніх відносин між КНР і Україною. Основні напрями й форми українсько-китайського співробітництва. Основні складові частини торговельних та політичних відносин. Головні проблеми та визначення перспектив подальшої економічної співпраці.
Україна молода, суверенна держава, яка співпрацює і має ділові та партнерські контакти з багатьма країнами світу у багатьох сферах. В наш час ця співпраця є важливою оскільки будь-яка держава не може без неї функціонувати і бути повноцінним обєктом міжнародних відносин. Останнім часом дедалі частіше порушується питання про напрями зовнішньої політики України. До розвязання подібного питання треба підходити передовсім з позиції забезпечення національних інтересів і за цього враховувати реальні можливості та перспективи нашої країни. Привабливість цього напрямку зовнішньої політики нашої держави визначається багатьма чинниками, серед яких не останнє місце посідає постійно зростаюча політична та економічна вага КНР у світі і насамперед в АТР.У складних умовах світової глобалізації та великої кількості економічних криз Китай демонструє високі темпи економічного зростання, а також значне розширення міжнародного поля конкуренції цієї країни. В Китаї щороку відбувається вдосконалення зовнішньоекономічної стратегії розвитку, основна її мета полягає в тому, щоб перетворити Китай до 2020 - 2030 років у найбільш економічно потужну державу світу. Україна відноситься до країн з економікою, що розвивається. Надання Китаєм Україні гарантій безпеки під час відмови нашої держави від ядерної зброї (1994 р.) та послідовна підтримка з боку України позиції КНР з так званих «чутливих» питань (Тайвань, Тибет) визначили високий рівень двосторонньої довіри між нашими країнами й дозволили розпочати співробітництво у аерокосмічній та військово-технічній галузях, створили умови для поступового переходу від «сировинно-побутового» характеру товарообміну до інвестиційно-виробничної співпраці. Розвиваються міжпарламентські звязки на рівні парламентських груп дружби та розширюються звязки громадських організацій, у першу чергу, товариства «Україна - Китай» і Китайського товариства дружби з народами зарубіжних країн, а також Пекінської асоціації українознавства.Результатом впровадження цього документа можна вважати те, що вже в перший рік незалежності України (1992 р.) експорт України до Китаю становив 732,0 млн. Доларів США, тобто 22,8% від загального обсягу експорту товарів України в інші країни світу. Однак торгівля товарами між нашими країнами не мала стабільного характеру - вже в 1993 році експорт в Китай становив 270,8 млн. дол., тобто за рік зменшився майже в 2,7 рази, а в 1994 році збільшився у порівнянні з 1993 роком в 1,9 рази (506,1 млн. дол.). В подальші роки експорт з України до Китаю був також нестабільним. Рисунок 2.2 - Товарна структура українського імпорту з Китаю 2010 р., %: Таким чином, аналізуючи сучасний стан та динаміку розвитку торговельних операцій між Україною та КНР, можна стверджувати про відновлення ділової активності, і насамперед не тільки про досягнення обсягів, що відповідали б докризовому періоду, а й про поступову оптимізацію структури товарної номенклатури, передусім українського експорту. Торгівля послугами між КНР і Україною також є нестабільною, що не може задовольняти ні українську, ні китайську сторони.На сьогоднішній день торговельні відносини між Україною і КНР проходять складний етап структурної трансформації від торгівлі українськими товарами низького ступеню обробки і китайськими товарами широкого споживання переважно низької якості до торгівлі високотехнологічною, наукоємнісною і високоякісною продукцією. Конюнктурні коливання китайського ринку (скорочення попиту на металовироби і хімічну продукцію), внутрішньоекономічні проблеми в Україні (скорочення виробництва і зростання цін, обмеженість експортних ресурсів), значна віддаленість Китаю від України і, відповідно, високі витрати на транспортування товарів, нерозвиненість структури українських зовнішньоторговельних організацій в КНР (дуже обмежена кількість представництв підприємств і компаній), а також домінування посередників у двосторонній торгівлі є тими чинниками, які негативно впливають на зростання товарообігу між двома країнами. Аналіз структури товарообігу між Україною та Китаєм свідчить, що основними товарами українського експорту до КНР в останні роки були чорні метали, продукція машинобудування та електротехнічне обладнання. Причинами звуження номенклатури експортної продукції з України до КНР можна назвати освоєння виробництва аналогічної продукції китайськими підприємствами, скорочення обсягів виробництва продукції машинобудування в Україні, посилення загального рівня конкуренції на внутрішньому ринку Китаю завдяки зусиллям, здебільшого, європейських і японських виробників. Зокрема, це авіакомпанія «Аеросвіт», яка поєднує надійним авіаційним сполученням Україну та Китай, юридична фірма «Василь Кісіль і партнери» - визнаний лідер юридичних послуг в Україні, що має сталий міжнародний авторитет, комерційний банк «VAB Банк» - один з пяти найбільших комерційних банків України.Хотілось би окремо зупинитися на конкретних кроках, які необхідно зробити Україні для досягнення якісно нового етапу в зовнішньоторговельних відносинах із Китаєм.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика відносин України з Китаєм
Розділ 2. Характеристика зовнішньоторговельних відносин України з Китаєм
2.1 Динаміка структури зовнішньоторговельних відносин України з Китаєм
2.2 Аналіз двосторонніх торговельних відносин України з Китаєм
Розділ 3. Проблеми і перспективи співробітництва України з Китаєм
3.1 Механізми розширення зовнішньої торгівлі України з Китаєм
3.2 Напрями підвищення ефективності торговельної політики України з Китаєм
Висновки
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
