Зовнішньоторговельні відносини в умовах системної трансформації економіки України - Автореферат

Питання підвищення ефективності зовнішньоторговельних відносин України набувають на сучасному етапі економічного розвитку виняткового значення. Це повязано, по-перше, зі знаходженням економіки країни в умовах системної трансформації, яка відбувається в ситуації обєктивної незбалансованості структури економіки; надмірністю енерго-та ресурсомісткості галузей національного господарства; низької конкурентоспроможності виробів; недосконалістю податкової, грошової, банківсько-кредитної системами; поступовому занепаді науково-технічного та високотехнологічного потенціалу. По-друге, залежністю процесу реформування економіки України від зовнішніх джерел фінансування; високою розвиненістю світової зовнішньоторговельної інфраструктури (законодавчої, організаційної, трейдерської, виставочної); зберігання українського статусу "торговельного аутсайдера" у світовій торгівлі через відсутність повного чи асоційованого членства у СОТ, ЄС та інших торговельно-інтеграційних угрупуваннях, що впливає на збільшення вимог щодо конкурентноздатності українських товарів в умовах жорсткої конкурентної боротьби на міжнародному ринку. Актуальність теми, обумовлена також важливістю дослідження механізму формування зовнішньоторговельних відносин в умовах системної трансформації економіки країни, який передбачає визначення урядом концепції торговельної політики, забезпечення нормативно-організаційних засад, обрання інструментарію впливу на зовнішньоторговельні операції та інше. Фундаментальні проблеми розвитку зовнішньоторговельних відносин, методологічні й методичні аспекти організаційно-економічного забезпечення зовнішньої торгівлі знайшли своє відображення в працях вітчизняних науковців: В.Її окремі положення запропоновано застосувати до трансформаційних економік, зокрема, України, при умові врахування особливостей її розвитку в економічному, історичному, політичному та соціально-культурному плані. Визначено, що за умов стабільного економічного розвитку країни превалює політика свободи торгівлі. У другому розділі - "Механізм регулювання зовнішньоторговельних відносин в Україні" розкривається економічний зміст механізму державного регулювання зовнішньої торгівлі України шляхом виявлення його системних ознак та складових - нормативно-правового забезпечення, функціональної структури органів законодавчої та центральної виконавчої влади, організаційно-економічних інструментів, вартісних важелів тощо. У дисертаційному дослідженні значна увага приділена одному з перспективних напрямів, що сприяє розвитку зовнішньоторговельних відносин нашої країни з основними торговельними партнерами та міжнародними світовими організаціями - роботі торговельно-економічних місій у складі дипломатичних представництв України за кордоном, як структурного підрозділу Міністерства економіки України. Враховуючи такий перебіг подій, а також географічне розміщення торговельно-економічних місій України за кордоном (концентрація у країнах Європи, країнах СНД і Балтії, США та Канада) необхідно відкривати нові представництва на території Азіатсько-Тихоокеанського регіону, оскільки він є одним із перспективних напрямків торговельно-економічного співробітництва нашої країни.Ураховуючи існування проблем внутрішнього та зовнішнього характеру, що значно впливають на зовнішньоторговельний сектор, існує потреба побудови принципово нової концепції реалізації ефективної моделі розвитку зовнішньої торгівлі, яка поєднає та оптимально врахує потенціал та національні можливості країни з вимогами світової господарської системи. 2.Застосування теоретичних засад міжнародної торгівлі набуває виключного значення як методологічної основи для розробки стратегії, механізмів та зовнішньоторговельної політики в умовах системної трансформації національної економіки. Особливим у концепції є те, що її теоретичні засади прийнятні до трансформаційних економік (застосовано її основні напрями при формуванні зовнішньоторговельного сектора України). 3.Досліджуючи теоретичні концепції торговельних політик, а також ураховуючи стан економіки України, визначено, що українській економіці необхідна двовекторна економічна політика, яка одночасно поєднає наступні напрями. 9.Запропоновано оптимізувати розвиток зовнішньої торгівлі України за допомогою реалізації моделі, складовою якої є такі проекти, як: "Підвищення конкурентоспроможності виробництва й збільшення експортного потенціалу держави"; "Посилення соціальної орієнтації економіки, освоєння нових конкурентноспроможних товарів народного споживання"; "Реалізації енергозберігаючої моделі розвитку економіки"; "Регіональна інтеграція та закріплення позицій на світових товарних ринках"; "Формування імпортної стратегії"; "Розвиток експортного потенціалу"; "Участь у міжнародних економічних організаціях".

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

1.З набуттям України незалежності та в умовах переходу національної економіки до ринку, процес формування зовнішньоторговельних відносин обєктивно знаходиться на фазі становлення. Ураховуючи існування проблем внутрішнього та зовнішнього характеру, що значно впливають на зовнішньоторговельний сектор, існує потреба побудови принципово нової концепції реалізації ефективної моделі розвитку зовнішньої торгівлі, яка поєднає та оптимально врахує потенціал та національні можливості країни з вимогами світової господарської системи.

2.Застосування теоретичних засад міжнародної торгівлі набуває виключного значення як методологічної основи для розробки стратегії, механізмів та зовнішньоторговельної політики в умовах системної трансформації національної економіки. Аналіз представлених концепцій та вчень теорії міжнародної торгівлі дозволяє розкрити їх зміст та еволюцію, показати ступінь адекватності вихідних постулатів сучасним суспільно-політичним та економічним процесам розвитку міжнародної економіки вцілому. Найбільш актуальною теорією сьогодення залишається концепція конкурентних переваг Майкла Портера. Особливим у концепції є те, що її теоретичні засади прийнятні до трансформаційних економік (застосовано її основні напрями при формуванні зовнішньоторговельного сектора України).

3.Досліджуючи теоретичні концепції торговельних політик, а також ураховуючи стан економіки України, визначено, що українській економіці необхідна двовекторна економічна політика, яка одночасно поєднає наступні напрями. Перший - здійснення структурної перебудови економіки країни з метою формування її експортного потенціалу, що в першу чергу потребує всебічного сприяння та підтримки вітчизняних підприємств, які здатні виробляти конкурентоспроможну продукцію. Другий - поступова лібералізація зовнішньої торгівлі. При цьому, необхідно враховувати збіг цих процесів за темпами, тобто, розвиток виробничого й експортного потенціалу країни та "відкриття кордонів".

4.Обрання урядом концепції торговельної політики та інструментів впливу на рух і обсяг зовнішньоторговельних операцій країни, виступає одним із факторів її економічного розвитку. Останнім часом, згідно з проведеним дослідженням відмічено тенденцію до застосування в Україні, прихованих інструментів протекціоністської політики нового порядку. Причиною такого явища, в першу чергу, є конфлікт між внутрішніми та зовнішніми передумовами формування торговельної політики країни.

5.Для України інтеграційні процеси набувають першочергової ваги. Завдяки їм перед нашою країною у перспективі постає можливість подальшого розвитку зовнішньої торгівлі, залучення нових інвестицій тощо. Реалізація зовнішньоторговельної політики нашої держави полягає у поступовому реформуванні та гармонізації відповідних сфер національного законодавства згідно норм та принципів міжнародної торговельної системи. Питання вступу до Світової організації торгівлі залишається одним з основних пріоритетів зовнішньоекономічної політики України. Визначено основні проблеми, які гальмують процес вступу України до СОТ та запропоновано шляхи їх вирішення.

6.Держава може впливати на зовнішньоекономічний сектор через монетарну сторону. В Україні застосування зазначеного інструменту набуває особливого значення, оскільки дозволяє оперативно корегувати макроекономічні показники, які характеризують стан зовнішньої торгівлі України в умовах формування ринкових відносин.

7.Економічний зміст механізму регулювання зовнішньоторговельних відносин в України визначено з урахуванням специфіки нормативно-правового регламентування, основних засад зовнішньоторговельної діяльності, інституціонального устрою органів державної влади та їх функціональних повноважень, а також економічних важелів регулювання експортно-імпортних потоків товарів. Зазначено, що однією із причин існування недоліків, які мають місце у даному механізмі, є незначний у часовому вимірі, порівняно з ринковою економікою, процес його становлення, а також недостатнє використання світового досвіду реформування економічних систем.

8.Ураховуючи конюнктуру світового й внутрішнього ринків та наявність певних базових умов, якими володіє наша країна, насамперед, розвинених і спеціалізованих факторів виробництва, визначено пріоритетні галузі та виробництва, які можуть підняти рівень конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Зокрема, до них віднесено машинобудування, металургійну, хімічну й нафтохімічну, деревообробну та легку промисловості.

9.Запропоновано оптимізувати розвиток зовнішньої торгівлі України за допомогою реалізації моделі, складовою якої є такі проекти, як: "Підвищення конкурентоспроможності виробництва й збільшення експортного потенціалу держави"; "Посилення соціальної орієнтації економіки, освоєння нових конкурентноспроможних товарів народного споживання"; "Реалізації енергозберігаючої моделі розвитку економіки"; "Регіональна інтеграція та закріплення позицій на світових товарних ринках"; "Формування імпортної стратегії"; "Розвиток експортного потенціалу"; "Участь у міжнародних економічних організаціях". Одночасно передбачено перелік основних ризиків та перешкод, які можуть стати на заваді впровадження запропонованої моделі розвитку зовнішньої торгівлі в Україні.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ, ТЕОРЕТИЧНІ Й ПРАКТИЧНІ ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНО АВТОРОМ У 6 ПУБЛІКАЦІЯХ, ЗАГАЛЬНИМ ОБСЯГОМ 2.4 Д. А (СТАТТІ), В ТОМУ ЧИСЛІ У ПРОВІДНИХ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

1.Узлюк Т. Проблемы государственного регулирования внешнеэкономического сектора в Украине // Персонал. - 1999. -№ 5. - С. 22-27.

2.Узлюк Т.А. Державне регулювання валютної системи в Україні // Фінанси України. - 1999. - №8. - С. 114-119.

3.Узлюк Т. Державне регулювання економіки в перехідний період в Україні // Вісник Київського університету. Економіка. - 2000. - Вип. 41. - С. 10-12.

4.Узлюк Т. Історичні основи теорії державного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю // Вісник Київського університету. Економіка. - 2000. - Вип. 42. - С. 55-60.

5.Узлюк Т. Моделювання розвитку зовнішньої торгівлі за умов системної трансформації // Зб. наук. пр. К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, - 2000. - Вип. 28. - С. 177-183.

6.Узлюк Т. Україна та СОТ: шляхи взаємодії та співробітництва // Вісник Київського університету. Економіка. - 2001. - Вип. 48. - С. 74-77.

Інші видання: 7.Узлюк Т. Особливості державного регулювання зовнішньоекономічного сектора в Україні // Матеріали першої Національної міжвузівської наук.-практ. конф. Міжнародна економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку. - Сімферополь: Таврида - 2000. - С. 332-333.

8.Узлюк Т.А. Регулирование международной торговли // Внешнеэкономическая деятельность: учебное пособие. Авторский коллектив под ред. д.е.н., профессора Румянцева А.П. - Симферополь, - 1999. - Гл.8. - С. 131-148.

9.Узлюк Т.А. Международные экономические организации // Международная экономика: учебное пособие. Авторский коллектив под ред. д.е.н., профессора Румянцева А.П. - Симферополь, 1999. - Гл. 12 - С. 132-142.

10.Узлюк Т.А. Совместные предприятия // Международный бизнес: учебное пособие. Авторский коллектив под ред. д.е.н., профессора Румянцева А.П. - Симферополь, 1999. - Гл. 8. - С. 106-116.

Размещено на .ru