Зовнішньополітичні аспекти реалізації курсу Чеської Республіки на інтеграцію до Європейського Союзу - Автореферат

Вивчення і врахування досвіду трансформаційних процесів у Чеській Республіці, особливостей кризи правих сил та перемоги соціал-демократії на політичній арені країни, успішного втілення практики створення дієвих коаліцій у парламенті та уряді, що сприяло, зокрема, побудові чітко спрямованої і збалансованої зовнішньої політики, поза всяким сумнівом, може бути корисним для України. Наукова новизна отриманих результатів полягає в такому: - уперше на рівні дисертаційної роботи здійснено комплексний аналіз концептуальних засад та еволюції зовнішньої політики Чеської Республіки під впливом визначальних політичних перетворень на європейському континенті - десателізації країн Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) з одного боку й активізації інтеграційних процесів - з іншого; шляхом дослідження особливостей становлення двосторонніх відносин та аналізу переговорного процесу Чеської Республіки з ЄС виявлено, що в результаті підготовки і вступу до Євросоюзу Чехія мала розвязати низку нових економічних і політичних проблем, які в короткотерміновій перспективі негативно впливатимуть на можливості та рівень готовності країни - нового члена ЄС - проводити більш глибоку інтеграційну політику; в довготерміновій перспективі переваги участі Чеської Республіки в інтеграційному процесі будуть визначальними. Важливою ланкою взаємозвязку систем виступає євроінтеграційний курс зовнішньої політики Чеської Республіки, кінцевою метою якого є інтеграція Чехії в Європейський Союз, а відтак - трансформація обох систем у систему з новими параметрами. На основі опрацювання літератури за темою дисертації можна стверджувати, що зовнішньополітичні аспекти реалізації курсу Чеської Республіки на інтеграцію до Європейського Союзу (1989-2004) досі розглядалися лише в Чеській Республіці, причому комплексні дослідження титульної проблеми з огляду на особливості європейських й внутрішньодержавних трансформаційних процесів були відсутні.У першому розділі «Політичні передумови євроінтеграційних процесів за участю Чеської Республіки» розглядаються «десателізація Центрально-Східної Європи й актуалізація євроінтеграційної проблематики» (перший підрозділ), «трансформація політичної системи Чехії» (другий підрозділ) та «ідея європейської інтеграції в суспільно-політичному житті Чеської Республіки» (третій підрозділ). Того ж року схвалено текст Агенди 2000 (Порядок денний 2000), основою якого був проект бюджету Євросоюзу на період 2000-2006 рр., який охоплював фінансово найскладніші галузі: структурну політику, спільну сільськогосподарську політику і розширення ЄС. Завершення переговорного процесу отримало широкий відгук в засобах масової інформації, а вступ до ЄС став пріоритетною темою суспільного інтересу Чеської Республіки. У Чеській Республіці, зокрема, виникли два спадкоємці Громадянського форуму (ГФ) - Громадянська демократична партія (ГДП) і Громадянський рух (ГР), а депутати, обрані від форуму, ввійшли до пяти парламентських фракцій або залишилися позафракційними. Переважно всі великі парламентські партії Чеської Республіки були і є прихильниками членства країни в ЄС.Тоді як у її західній частині тривав інтеграційний процес, посткомуністичні держави переживали економічну нестабільність, трансформацію економічної та політичної систем. · Мета трансформації політичної системи Чеської Республіки полягала у звільненні від системних ознак тоталітарного комуністичного минулого й послідовній демократизації («європеїзації») суспільства. Упродовж першого етапу (1990-1992), який ще називають періодом Громадянського форуму, європейський вибір протиставлявся спадку комуністичного минулого й визначальною стала зовнішньополітична дихотомія «європейський вибір/тоталітаризм». Це був період громадянських демократів, головними ідеалами для яких залишалися європейський вибір, демократія, ринкова економіка та інтеграція до європейських структур. Відбулася заміна дихотомії «демократія/диктатура» на дихотомії «вільна конкуренція - кооперація/протекціонізм - ізоляція» й «інтеграція/дезінтеграція».

Основний зміст дисертації

У висновках узагальнені результати дослідження, які можна звести до таких позицій: · Розпад радянського блоку відкрив нові можливості для політичних і економічних перетворень у Європі. Тоді як у її західній частині тривав інтеграційний процес, посткомуністичні держави переживали економічну нестабільність, трансформацію економічної та політичної систем.

· Мета трансформації політичної системи Чеської Республіки полягала у звільненні від системних ознак тоталітарного комуністичного минулого й послідовній демократизації («європеїзації») суспільства. Умовно перший період (1990-1992) супроводжувався невизначеністю концепції політичного розвитку та її відривом від інтересів електорату. Другий період (1992-1996) характерний стійкою позицією партій правого спрямування, таких як ГДП, ХДП, ГДА і ХДС-ЧСНП, обєднаних у правлячу коаліцію при домінуючій ролі консервативної ГДП. Третьому періоду (1997-1998) притаманні сповільнення процесу інтеграції політичних сил, розпад урядової коаліції і розкол ГДП. Дострокові вибори 1998 р. ознаменували новий, четвертий період, який засвідчив перемогу чеських соціал-демократів. Незважаючи на характер змін у політичній і, зокрема, партійній системі, орієнтація на Захід стала частиною чеської внутрішньої та зовнішньої політики.

· Виділяються три етапи становлення зовнішньої політики Чехії після 1989 р. Упродовж першого етапу (1990-1992), який ще називають періодом Громадянського форуму, європейський вибір протиставлявся спадку комуністичного минулого й визначальною стала зовнішньополітична дихотомія «європейський вибір/тоталітаризм». Із розпадом Чехословацької федерації і появою Чеської Республіки розпочався другий етап (1993-1997), який вніс конструктивні зміни у зовнішню політику. Це був період громадянських демократів, головними ідеалами для яких залишалися європейський вибір, демократія, ринкова економіка та інтеграція до європейських структур. Відбулася заміна дихотомії «демократія/диктатура» на дихотомії «вільна конкуренція - кооперація/протекціонізм - ізоляція» й «інтеграція/дезінтеграція». З 1998 р. триває третій етап, започаткований у процесі боротьби соціал-демократичної влади Чеської Республіки з економічними злочинами. Основною у зовнішній політиці стала дихотомія «європейський вибір/економічний безлад». Було запропоновано ввести на законодавчому рівні нові європейські стандарти візової політики для захисту держави від зовнішньої загрози, що засвідчило своєрідну «реанімацію» зовнішньополітичної дихотомії часів холодної війни «Схід/Захід» у нових умовах. Узагальнено всі три етапи можна розглядати у межах дихотомії «європейський вибір/противники європейського вибору».

· Основним принципом чехословацької, а згодом чеської зовнішньої політики є відтворення європейської ідентичності держави. Умовно можна виділити три головні моделі ідентичності: модель Громадянського Форуму; громадянсько-демократична модель; соціал-демократична модель. Кожна з них певною мірою розмежовує поняття європейського вибору та можливої загрози на шляху його реалізації, крім цього, моделі відрізняються і тим, що кожна побудована на критичному переосмисленні попередньої. Перша модель бачить Європу як частину демократичного суспільства від Владивостока аж до Ванкувера, згідно з другою - це євроатлантична зона вільної торгівлі, забезпечена НАТО; третя розуміє Європу як acquis communautaire. Лише перші дві моделі намагаються створити автономну дефініцію європейського вибору і водночас чеської ідентичності, третя модель задовольняється пасивним сприйняттям сучасності. Європейський вибір залишається головним вектором зовнішньої політики, що конструює ідентичність.

· Стратегічний зовнішньополітичний курс Чеської Республіки на інтеграцію в європейський політичний, економічний, правовий простір і перспективне приєднання до Європейського Союзу характеризувався послідовністю й цілеспрямованістю. Утворення двох незалежних республік - Чеської та Словацької - не змінило намірів молодої Чеської держави продовжити курс на інтеграцію до Європейського Союзу, який розпочала федеративна Чехословаччина. Після затвердження 1993 р. Копенгагенських критеріїв, необхідних для набуття повноправного членства в ЄС, Чеська Республіка розпочала інтенсивний курс підготовки до приєднання й успішну імплементацію положень acquis communautaire. Впродовж усього періоду підготовки до вступу в ЄС Чеська Республіка отримувала значну фінансову допомогу з фондів ЄС, таких як Phare, SAPARD, ISPA, брала участь у багатосторонніх програмах Європейського Союзу.

· Підготовка і вступ до ЄС спричинили найбільшу трансформацію чеської держави з часу заснування незалежної республіки. Особливо відчутними будуть наслідки у соціальній сфері (зростання безробіття, зниження життєвого рівня тощо). Проте аналіз співвідношення позитивних й негативних наслідків членства країни в ЄС показує, що в довготерміновій перспективі переваги залучення країни в інтеграційний процес стануть визначальними. Членство вирішальним чином впливатиме на міжнародну позицію, внутрішній політичний економічний, культурний розвиток Чеської Республіки, сприятиме зміні її законодавчої системи тощо. Військова й оборонна політика держави вибудовуватиметься відповідно до загальноєвропейської системи колективної безпеки.

· Беручи участь у механізмі колективного прийняття рішень на базі демократичних інститутів, передаючи частину своїх повноважень органам Європейського Союзу для досягнення спільної мети, Чеська Республіка обстоює власні державні інтереси, національну та культурну самобутність.

· Чеський уряд розглядає процес європейської інтеграції як бажаний і вигідний не лише для Чеської Республіки, але й для країн-членів ЄС, як такий, що збагачує всіх, не завдаючи шкоди національній ідентичності, а європейську інтеграцію як явище, що сприятиме зміцненню матеріальних і духовних цінностей.

Подано рекомендації щодо можливого застосування результатів, отриманих у роботі.

Размещено на .ru