Зовнішньоекономічний механізм розвитку інноваційного потенціалу України - Автореферат

Усе це зумовлює потребу не лише в теоретичному осмислені ролі інноваційного потенціалу як важливого чинника швидкого нарощення економіки України, а й в розробці форм, методів, інструментів, які забезпечують його ефективну реалізацію й посилення потужностей, зокрема, використовуючи важелі зовнішньоекономічного механізму розвитку. Цим обумовлюється актуальність дослідження проблеми зовнішньоекономічного механізму розвитку інноваційного потенціалу України як чинника її економічного та соціального поступу. Серед наукових праць, в яких досліджуються загальні питання зовнішньоекономічного механізму розвитку, вплив міжнародних чинників на механізм зовнішньоекономічної інноваційної діяльності, необхідно відзначити роботи таких зарубіжних учених: К. Для досягнення поставленої у дисертації мети було використано загальнонаукові та спеціальні методи наукового дослідження, а саме: метод абстрагування та системного підходу (при побудові зовнішньоекономічного механізму розвитку інноваційного потенціалу у підрозділі 1.1); метод аналізу та синтезу (при виявленні екзогенних чинників зовнішньоекономічного механізму, які впливають на формування національної інноваційної стратегії у підрозділі 1.2, а також у підрозділі 2.1 при дослідженні інституційно-економічного забезпечення інтеграції України у світовий інноваційний простір); метод кількісного та якісного порівняння (при ідентифікації світових інноваційних моделей використання зовнішньоекономічного механізму у підрозділі 1.3, та у підрозділі 2.2. при дослідженні фінансово-кредитної складової зовнішньоекономічного механізму); метод індукції та дедукції при розробці шляхів оптимізації зовнішньоекономічного механізму у розділі 3.1 і 3.2); метод математичного моделювання (при формування оцінки перспектив офшорного аутсорсингу в системі зовнішньоекономічного механізму розвитку інноваційного потенціалу у підрозділі 3.3). Основні результати, що становлять наукову новизну та отримані у ході вирішення завдань, поставлених у дисертаційному дослідженні, полягають у такому: вперше: запропоновано парадигму „зовнішньоекономічного механізму розвитку інноваційного потенціалу”, яка, по-перше, базується на системній характеристиці економічних форм, принципів, методів, інструментів та ієрархічному структуруванні елементів зовнішньоекономічного механізму розвитку інноваційного потенціалу; по-друге, відображає еволюцію теоретичних підходів стосовно побудови концепції державної підтримки інноваційної сфери через зовнішньоекономічний механізм; по-третє, визначає факторну детермінацію зовнішньоекономічного механізму розвитку інноваційного потенціалу, конкретизацію впливу екзогенних (зовнішніх) чинників на досліджуваний механізм;У розділі 1 „Теоретичні основи аналізу зовнішньоекономічного механізму розвитку інноваційного потенціалу” узагальнюються теоретико-методологічні підходи. На основі їх положень автор здійснив спробу науково систематизувати та конкретизувати вплив екзогенних (зовнішніх) чинників на зовнішньоекономічний механізм розвитку інноваційного потенціалу загалом і запропонував таку концептуальну схему факторної детермінації розвитку досліджуваного механізму (рис. У розділі комплексно проаналізовано низку моделей інноваційного розвитку, які належать до більш раннього періоду постіндустріального суспільства, - модель перенесення (“пасивного навчання” [passive learning]), модель запозичення (“активного навчання” [active learning]) і модель нарощування (власне інноваційна [innovation]) та пізніших (національна, індійська та ізраїльсько-скандинавська моделі). У розділі 2 „Основні напрями функціонування зовнішньоекономічного механізму розвитку інноваційного потенціалу України” автор аналізує інституційно-економічні, фінансово-кредитні та нормативно-правові складові зовнішньоекономічного механізму розвитку інноваційного потенціалу, докладно досліджує їх економічні форми, принципи, методи та інструменти. На концептуальному рівні доведено, що інституціонально-економічні, фінансово-кредитні та нормативно-правові складові зовнішньоекономічного механізму розвитку інноваційного потенціалу забезпечують вертикальне перетікання інновацій і швидке зростання інноваційного потенціалу.У дисертації проведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо визначення ролі зовнішньоекономічного механізму розвитку інноваційного потенціалу України та вироблено основні підходи його удосконалення як важливого чинника конкурентних переваг національної економіки. Зовнішньоекономічний механізм розвитку інноваційного потенціалу становить систему форм, методів та інструментів, за допомогою яких досягається включення окремих підприємств, організацій, регіонів, країн у світовий інноваційний простір та міжнародний науково-технічний обмін. Успішна реалізація інноваційного потенціалу залежить не лише від розвитку зовнішньоекономічної інноваційної діяльності, а й від власної національної моделі інноваційного розвитку, її втілення в усі сфери трудової діяльності. Формування зовнішньоекономічног

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ