Зовнішньоекономічна політики Республіки Корея на сучасному етапі - Магистерская работа

Місце і роль окремих країн залежить від стану відносин їх з основними центрами сили, від того, в якому геоекономічному просторі вони знаходяться. Ще 30 років тому Республіка Корея була однією з найбідніших аграрних країн світу, а на сучасному етапі - це країна, ВНП якої становить 925 млрд дол., а дохід на душу населення - понад 19 тис. дол. Не маючи власної мінерально-сировинної бази, Південна Корея вражає якістю своїх товарів, і за обсягом зовнішньоторговельного обороту займає 10 місце (2007 р.) в світі. Будучи новою силою в світовому господарстві і однією з найбільш впливових в економічному плані нових індустріальних країн, Південна Корея подала приклад успішної зовнішньоекономічної політики іншим державам світу. Об’єктом дослідження є Республіка Корея як важливий і визначальний елемент світової економічної системи. Мета і завдання дослідження. Мета магістерської роботи полягає у виявленні основних тенденцій вироблення, регулювання та реалізації зовнішньоекономічної політики Республіки Корея на сучасному етапі. Досягнення поставленої мети передбачає виконання наступних завдань: - розкрити суть поняття “зовнішньоекономічна політика держави” та охарактеризувати основні її види; - визначити основні методи дослідження зовнішньоекономічної політики держави; - проаналізувати стан дослідження даної проблеми в сучасній науковій літературі; - охарактеризувати основні складові частини сучасної зовнішньоекономічної політики Республіки Корея; - дослідити реалізацію зовнішньоекономічної політики Республіки Корея за основними векторами; - визначити проблеми та перспективи реалізації зовнішньоекономічної політики Республіки Корея. Методологічною базою дослідження є праці таких науковців: І.Т. Балабанова, Ю.Р. Валєєвої, Ким Ен Уна, С.С. Соколенко, А.С. Філіпенка, В.Ф. Фуркала та ін. Результати дослідження були висвітлені у статтях “Зовнішньоекономічні зв’язки України з Республікою Корея”, “Сучасний стан відносин між Республікою Корея та Корейською Народно-Демократичною Республікою”, опублікованих у Науковому віснику Волинського національного університету імені Лесі Українки, та у статті “Особливості функціонування вільних економічних зон у прикордонних регіонах Республіки Корея”, опублікованій у Матеріалах V Міжнародної науково-практичної конференції Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах, 16-17 жовтня 2008 р. Структура роботи. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ КРАЇНОЗНАВЧОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇНИ 1.1 Суть та види зовнішньоекономічної політики держави Сучасне світове господарство - це динамічний світ, де взаємозв’язки є асиметричними, а різні угрупування країн втягнуті в процес співпраці не на рівних умовах і не однаковою мірою. Таке явище, як збільшення розходження в швидкості економічного розвитку, пояснювалося змістовністю зовнішньоекономічної політики окремої країни, блоку країн, а також багатьма зовнішніми чинниками розвитку світового господарства. Важливою є роль тих цілей та завдань зовнішньоекономічної політики, котрі сприяють вирішенню внутрішніх економічних проблем. За цією ознакою до складу зовнішньоекономічної політики держави входить зовнішньоторговельна політика (включає експортну та імпортну політику), політика в галузі приваблення іноземних інвестицій і регулювання національних капіталовкладень за кордоном, валютна політика, митна політика (рис 1.1). Наступна складова зовнішньоекономічної політики - інвестиційна політика. В цих працях відображається зовнішньоекономічна політика щодо окремих регіонів та країн світу, зокрема стосовно США, Росії, ЄС, КНДР, країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, України. Наприклад, Азiя, Африка, Європа, Америка - за територiальною ознокою; кpaїни ЄС, країни НАФТА, країни МЕРКОСУР тощо - за організацiйною ознакою; товарна структура торгiвлі характеризує товарне наповнення експорту та iмпорту (сiльськогосподарські продукти, продукти видобувної промисловостi, промисловi товари тощо), структура експорту та структура імпорту (структура експорту - це вiдношення або питома вага експортованих товapiв за видами i ступенем їx переробки. XVII ст. володарі Китаю - імператори маньчжурської династії Цин − знов зробили Корею васалом Китаю. В другій половині XIX ст. в боротьбу за панування в Кореї вступили США, капіталістичні держави Європи і Японія [61]. На рубежі 1990-х рр. вжито серйозних заходів з метою освоєння нових ринків. Так, у 1987 р. експорт у країни АСЕАН був менше 2 млрд дол., а в 1993 р. він складав 8,6 млрд дол., в той же час в країнах Спільного ринку цей показник дорівнював 9,2 млрд дол. Проте, як і раніше, особливе місце серед партнерів Республіки Корея у 1990-ті роки посідають США і Японія [92].