Зовнішньоекономічні зв’язки галицької і волинської земель (кінець Х - перша половина ХІV ст.) - Автореферат

Такому становищу сприяв ряд чинників: вигідне географічне розташування, близькість до кордонів Візантії, наявність розгалуженої внутрішньої мережі водних і сухопутних шляхів, які водночас були складовою частиною міжнародних торговельних магістралей, наявність значних міських центрів-осередків ремесла і торгівлі (Галич, Звенигород, Володимир, Лучеськ, Львів, Дорогобуж, Белз, Пересопниця, Берестя). Велике значення мало також формування інфраструктури зовнішньоекономічних звязків (митниць, портів, торгових площ, складів товарів, засобів комунікації та ін.), створення необхідної правової бази для їх розвитку. Дане дослідження допоможе зясувати витоки важливої ролі Галицької і Волинської земель в регіоні Центрально-Східної Європи і формування напрямків зовнішньоекономічних контактів, що стали традиційними для українських земель.Це актуально у звязку із сучасними економічними процесами в Україні, пошуками її місця в системі сучасної європейської інтеграції. час входження Північного Прикарпаття і Волині до складу Київської Русі; верхньою-середина XIV ст., коли завершився період розвитку цих територій у складі Галицько-Волинської держави. Під терміном “Галицька земля” розуміємо території, які в 40-х роках XII ст. увійшли до Галицького князівства (Перемишльську, Звенигородську, Галицьку і Теребовельську землі).Її західною межею був басейн Сяну, північною - верхівя рік Вепр, Західний Буг, Стир, Горинь, Случ; південною-гори Карпати, верхівя Пруту, середня течія Дністра, східною-верхівя рік Південний Буг і Случ.У дисертації також розглядається Берладське князівство, розташоване в межиріччі Пруту і Дністра, яке було залежне від Галицької землі у XII-першій половині XIII ст.Опубліковані писемні джерела можна умовно поділити на такі групи: 1) літописи і хроніки (“Повість временних літ”, “Київський літопис”, “Галицько-Волинський літопис”, “Хроніка Галла Аноніма”); 2) а ктовий матеріал; 3) джерела епістолярного жанру; 4) реляції та описи подорожей мандрівників і послів (монаха Юліана, Джованні дель Плано Карпіні, Гійома де Рубрука, Марко Поло, місійних єпископів - францисканця Одоріко Порденоне, домініканця Іордана Каталані, витяги з “Книги пізнання” анонімного автора першої половини XIV ст. з Кастилії); 5)літературні твори (“Слово о полку Ігоревім, “Діяння і життя Девгенія Акрита”). Цінну інформацію про характер зовнішньоекономічних звязків дають нумізматичні джерела, зокрема, роль монет в їх розвитку як засобу грошового обігу і товару (сировина, прикраси.).Отже, комплексне використання джерел дозволило дослідити основні напрямки і форми зовнішньоекономічних звязків Галицької та Волинської земель і їх інфраструктуру. Сидоренко в єдиному спеціальному дослідженні, присвяченому ролі українських земель в міжнародній торгівлі середньовічної доби, описує в загальних рисах участь Галицької і Волинської земель в міжнародних економічних звязках, відзначає зростання їх ролі в системі зовнішньоекономічних звязків руських земель у XIII-XIV ст. З Польщі, Угорщини, Чехії у Волинську і Галицьку землі також надходили вироби, виготовлені в Німецькій імперії і Франції: релікварії, водолії, блюда, ложечки для причащання. Галицька і Волинська землі мали також звязки з країнами Сходу, про що свідчать знахідки монет, карбованих в містах Арабського Халіфату і держави Саманідів.Північне Прикарпаття і Волинь встановили економічні звязки з Візантією, країнами Сходу і Європи ще в епоху раннього середньовіччя (VI - Х ст.) Роль цих територій в міжнародних економічних звязках помітно зростає в ХІ-ХІІ ст., коли вони виступали вже як складова частина Київської Русі під назвами “Галицька земля” і “Волинська земля”. Одним з головних напрямків звязків Галицької і Волинської земель були Візантія та її володіння в Північному Причорноморї. Ці звязки набули більш стабільного характеру в XI і особливо XII ст., коли значно розширився асортимент візантійських імпортів (амфори, тканини, посуд, предмети церковного культу, прикраси). Причинами цього явища, з одного боку, був розвиток ремесла в Галицькій і Волинській землях, що більше забезпечувало внутрішній ринок товарами, а з другого - зменшення візантійського імпорту в звязку з втратою Візантією економічно розвинутих регіонів в Європі і Азії, появою сильних конкурентів на зовнішніх ринках. З Середньої Азії, Персії, Сирії, Палестини, Єгипту надходили посуд, прикраси, предмети культу, сировина для ремесел.

2. Основний зміст дисертації

Північне Прикарпаття і Волинь встановили економічні звязки з Візантією, країнами Сходу і Європи ще в епоху раннього середньовіччя (VI - Х ст.) Роль цих територій в міжнародних економічних звязках помітно зростає в ХІ-ХІІ ст., коли вони виступали вже як складова частина Київської Русі під назвами “Галицька земля” і “Волинська земля”.

Одним з головних напрямків звязків Галицької і Волинської земель були Візантія та її володіння в Північному Причорноморї. Ці звязки набули більш стабільного характеру в XI і особливо XII ст., коли значно розширився асортимент візантійських імпортів (амфори, тканини, посуд, предмети церковного культу, прикраси). Товари надходили з Константинополя, а також міст Кримського півострова, північно-західного узбережжя Чорного моря і Малої Азії. Натомість в ХШ-першій половині ХІУ ст. особливо зростає роль міст Північного Причорноморя у цих звязках...

З другої половини XIII ст. прослідковується скорочення ввозу візантійських товарів в Галицьку і Волинську землі. Причинами цього явища, з одного боку, був розвиток ремесла в Галицькій і Волинській землях, що більше забезпечувало внутрішній ринок товарами, а з другого - зменшення візантійського імпорту в звязку з втратою Візантією економічно розвинутих регіонів в Європі і Азії, появою сильних конкурентів на зовнішніх ринках.

З Середньої Азії, Персії, Сирії, Палестини, Єгипту надходили посуд, прикраси, предмети культу, сировина для ремесел. В ХІІІ - першій половині XIV ст. археологічні і писемні джерела вперше фіксують такі східні товари як ртуть, спеції (занзібарський перець). З другої половини XIII ст. доволі помітною в економічному житті Галицької і Волинської земель стає роль Золотої Орди, яка до 70-их рр. XIV ст. була також значним посередником у торгівлі країн Європи з країнами Сходу. З західноєвропейських країн надходили прикраси, зброя, посуд, сировина для ремісників, монети, предмети церковного культу, продукти харчування. В свою чергу, руські купці торгували в Х-XIVCT. в німецьких державах, Чехії, Сілезії, південно-східній Прибалтиці, Фландрії, Польщі, Угорщині, Болгарії. В Польщі, Чехії, Сілезії., південно-східній Прибалтиці була відома продукція ремісників з південно-західних руських земель, в тому числі Галицької і Волинської земель, а також сировина і продукти харчування з цих земель. Посуд дорогичинського типу мав вплив на формування ремісничих традицій у виготовленні посуду в Мазовії. В свою чергу, посуд і прикраси з Польщі і Чехії мали певний вплив на формування ремісничих традицій в Галицькій і Волинській землях. Отже, існували як торговельні контакти, так і взаємні запозичення ремісничих технологій.

Державна влада приділяла значну увагу охороні торговельних шляхів в Галицькій і Волинській землях, заохочувала переселення іноземних купців і ремісників в міста, створювала сприятливе правове поле для їхньої діяльності. Ці заходи спричинили перетворення Галицької і Волинської земель в провідну складову системи зовнішньоекономічних звязків між країнами Сходу і Європи. Сформовані в цей час звязки стали підґрунтям для подальшого розвитку міжнародних економічних контактів Волинської і Галицької земель.

1) Копитко А. Речі близькосхідного походження на території Галицької і Волинської земель (Х-ХІІ ст.) //Археологічні дослідження Львівського університету - Львів,2000. - Вип.4. - С.І66-І72.

2) Копитко А. З історії економічних звязків Північного Прикарпаття і Західної Волині з країнами Балтійського регіону (Х-ХІІІ ст.) //Львівський національний університет імені Івана Франка. Наукові зошити історичного факультету. - Львів, 2000. - Вип.3. - С.13-18.

3) Копитко А. Економічні звязки Галицької і Волинської земель з Польщею і Чехією (Х - перша половина XIV ст.) //Львівський національний університет імені Івана Франка. Наукові зошити історичного факультету. - Львів, 2001. - Вип.4. - С.25-38.

4) Копитко А. Галицька та Волинська землі і Візантія в системі міжнародних економічних звязків (ХІІІ - перша половина XIV ст.) // Король Данило Романович і його місце в українській історії. Матеріали міжнародної наукової конференції 29-30 листопада 2001 р. - Львів, 2002. - С.97-103.

5) Копитко А. Інфраструктура зовнішньоекономічних звязків Галицької та Волинської земель (ХІІІ - перша половина XIV ст.) //Король Данило та його доба (XIII ст.). Матеріали міжнародної наукової конференції. - Львів, 2002. - С.26-41.

Размещено на .ru