Розгляд поняття фінансового боргу як елементу кругообігу доходи-витрати. Дослідження суті та призначення державного кредиту. Оцінка взаємовідносин України з міжнародними фінансовими інституціями. Зовнішній борг України та проблеми його обслуговування.
Вступ Попередній досвід проведення ринкових реформ в Україні свідчить, що перебороти кризові явища тільки політичними методами неможливо. Потрібні чіткі економічні важелі стабілізації економіки, до яких відносяться податки, кредит, ціни, тобто необхідна нова економічна політика. Головне місце в її розбудові належить фінансовій системі, яка проходить шлях становлення і розвитку в період економічної кризи та інфляції, що тяжким тягарем лягли на фінанси держави і зумовили появи бюджетних дефіцитів. Спад виробництва, інфляція, криза неплатежів, неефективна і неадекватна сучасним вимогам структура народного господарства, бюджетний дефіцит, державний борг, недосконалості, а часом і протиріччя, у законодавстві з економічних питань - ось далеко неповний перелік гострих і взаємоповязаних проблем, що стоять перед сучасниками і які необхідно вирішувати. Державний борг за своєю економічною сутністю визначає економічні відносини держави як позичальника з її кредиторами (резидентами та нерезидентами) з приводу перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту на умовах строковості, платності та повернення. Зовнішній державний борг - сукупність боргових зобов’язань держави, що виникли в результаті запозичення держави на зовнішньому ринку. Державний зовнішній борг складається з: • позик на фінансування державного бюджету та погашення зовнішнього державного боргу; • позик на підтримку національної валюти; • позик на фінансування інвестиційних та інституціональних проектів; • гарантій іноземним контрагентам щодо виконання контрактних зобовязань у звязку з некомерційними ризиками; • державних гарантій, що надаються Кабінетом Міністрів України для кредитування проектів, фінансування яких передбачено державним бюджетом України. 1. За умовами залучення коштів розрізняють внутрішній та зовнішній борг. Державні запозичення - залучення державою в особі Кабінету Міністрів України, через Міністерство фінансів України грошових коштів, іншого майна та майнових прав, яке передбачає прийняття зобов’язань щодо грошових коштів на умовах строковості, платності та повернення. Державна гарантія - зобов’язання держави в особі Кабінету Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у випадку невиконання позичальником, іншим німе Україна, зобов’язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності. Основними причинами створення і збільшення державного боргу є: Ø збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів; Ø циклічні спади й автоматичні стабілізатори економіки; Ø скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного коригування (зменшення) державних витрат; Ø вплив політичних бізнес-циклів - надмірне збільшення видатків напередодні виборів з метою завоювання популярності виборців та збереження влади. Більш змістовними є відносні показники заборгованості, а саме: o відношення боргу до ВВП; o відношення суми обслуговування боргу до ВВП. Всі гроші, зібрані з допомогою податків, поступають державі на спеціальні банківські рахунки, які вона має в Центральному банку країни. Серед зовнішніх фінансових джерел найбільший потенціал мають міжнародні фінансові інститути - Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ), Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР). Позичальниками за такими позиками можуть бути державні банки, державні адміністрації, Національний банк України, державні підприємства.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
