Ізосемні причинові сполучники у різносистемних мовах (на матеріалі української, російської, англійської та іспанської мов) - Автореферат

Причиновий сполучник (далі - ПС) у нашому дослідженні виступає головним компонентом каузальної конструкції - константою каузації. Природа каузації як універсального явища мови, мислення та культури обумовлює необхідність цілісного підходу до її вивчення в плані онтології і концептуалізації. Ященко), що репрезентує генетичні звязки у світі й мові і включає категорії умови, причини, наслідку, допусту і мети. Для наукової лінгвальної парадигми найважливішою є категорія каузальності, або причиновості з її складною формально-змістовою структурою, де одне значення (загальне значення причини) кодується різними мовними кодами. Актуальність дослідження зумовлюється необхідністю більш глибокого проникнення у сутність категорії причиновості та системного вивчення причинового сполучника як головного маркованого засобу її мовного вираження.Каузальність розглядається у філософії та логіці як причиново-наслідковий генетичний і закономірний звязок предметів і явищ у реальному світі, де одні предмети або явища, що називаються причинами, породжують інші предмети чи явища, тобто наслідки. Каузальна імплікація записується формулою А^В, де знак ^ вказує на те, що між компонентами А (у цьому випадку - причиною) і В (наслідком) наявний певний звязок за змістом. Сполучники чітко відокремлюються від інших класів слів (прислівників, прийменників, часток) за сукупністю таких ознак: а) загальним значенням відношень; б) морфологічною незмінністю; в) неспроможністю виконувати роль члена речення; г) здатністю служити єднальним словом у словосполученнях і реченнях; ґ) позицією між повязуваними синтаксичними одиницями (препозиція, постпозиція, інтерпозиція). У центрі нашої уваги - розмежування загального лексичного значення, притаманного всім причиновим сполучникам, які складають одну функціонально-змістову причинову групу, і специфічного лексичного значення, що відрізняє певний причиновий сполучник від інших сполучників тієї ж групи (посилка, підстава, обґрунтування, підтвердження, доказ, аргумент, стимул, цільова настанова та наслідок). Ми розподіляємо причинові сполучники за значенням (семантична класифікація) на: - констатувально-причинові, що завжди вказують на причину: (укр.) бо, бо ж, через те що, тому що, у звязку з тим що, а що... що, від того що, внаслідок того що, тим що, оскільки, позаяк, завдяки тому що, на тій підставі що, з тієї причини що, з того приводу що; (рос.) потому что, так как, поскольку, ибо, ведь, оттого что, затем что, изза того что, тем более что, в связи с тем что, благодаря тому что, судя по тому что, ввиду того что, в результате того что, в силу того что, на основании того что, исходя из того что, по причине того что, под предлогом того что, вследствие того что; (англ.) because, now that, seeing that, for the reason that, on the ground that, for fear that; (ісп.) porque, puesto que, pues que, ya que, pues, dado que, supuesto que, es que, a/por causa de que, comoquiera que, en vista de que, por culpa de que, debido a que, por razon de que, visto que, habida cuenta de que, de tanto como/que, gracias a que;У будь-якій каузативній ситуації можна виявити 5 обовязкових суттєвих компонентів (констант): 1) константу k, що позначає відношення каузації і є визначальним компонентом каузативної ситуації, 2) агентс ri (предмет антецедента), 3) каузувальний стан si (стан впливу), 4) пацієнс rj (предмет консеквента) і 5) каузований стан sj (термінальний). Логічна інтерпретація причинових відношень спирається безпосередньо на лінгвістичний матеріал, відповідно до чого вони передаються каузальними конструкціями з причиновими сполучниками, що займають позицію константи k і формують ядро функціонально-семантичного поля мовної каузальності. Каузальною в мові визнається будь-яка конструкція, яка виражає каузативну ситуацію. Пропонована нами семантична класифікація включає дві групи: констатувально-причинові (завжди вказують на причину): (укр.) бо, бо ж, через те що, ін.; (рос.) потому что, так как, поскольку, ін.; (англ.) because, now that, seeing that, ін.; (ісп.) porque, puesto que, pues que, ін., і контекстуально-причинові (виражають причину у контексті) сполучники: (укр.) затим що, щоб, а що, коли, як, якщо, наче, неначе, ніби, нібито; (рос.) ради того что, что, когда, как, если; (англ.) for, since, as, if, when; (ісп.) como, que, si, cuando. За структурою причинові сполучникі, як і всі інші сполучники, диференціюються на: прості непохідні (укр.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Методологічною основою дослідження є положення про асиметричність форми і змісту мовного знака, причинового сполучника зокрема, у межах як окремої мови, так і різносистемних мов.

Категорія каузальності, або причиновості, у роботі розуміється як складова мегакатегорії каузації, що відображає взаємозвязок та обумовленість процесів і явищ обєктивної дійсності, формуючи біном "причина - наслідок" на рівні смислових відношень. Каузативність на мовному рівні підпорядковується каузальності, оскільки представляє такий тип відношень, коли субєкт впливає на обєкт з метою виконання якоїсь дії (спричинення через спонукання).

Каузативна ситуація - це макроситуація (складний факт), яка поєднує каузувальну ситуацію, або антецедент і каузовану ситуацію, або консеквент, тобто два простих факти за допомогою відношення каузації. У будь-якій каузативній ситуації можна виявити 5 обовязкових суттєвих компонентів (констант): 1) константу k, що позначає відношення каузації і є визначальним компонентом каузативної ситуації, 2) агентс ri (предмет антецедента), 3) каузувальний стан si (стан впливу), 4) пацієнс rj (предмет консеквента) і 5) каузований стан sj (термінальний).

Логічна інтерпретація причинових відношень спирається безпосередньо на лінгвістичний матеріал, відповідно до чого вони передаються каузальними конструкціями з причиновими сполучниками, що займають позицію константи k і формують ядро функціонально-семантичного поля мовної каузальності. Каузальною в мові визнається будь-яка конструкція, яка виражає каузативну ситуацію.

Безпосередніми складовими каузативної ситуації є щонайменше дві мікроситуації, повязані між собою відношенням каузації (причиново-наслідковим) або заподіяння k. Причиновий сполучник виступає головним компонентом каузальної ситуації k, оскільки він її формує, повязуючи дві мікроситуації. Чисельність і різноманіття причинових сполучників у різносистемних мовах підтверджує, що кожна мова має власну систему засобів вираження мовних знаків та їх семантичних значень.

До класу сполучників належать службові слова, які характеризуються морфологічною незмінністю та поширеною сполучуваністю, здійснюють поєднання одиниць синтаксичного рівня і виконують кваліфікуючу функцію. ПС становлять єдність лексичного та граматичного значень, причому їхнє лексичне значення є релятивним та вказує на характер змістових відношень між мовними одиницями.

Причиновий сполучник, незважаючи на морфологічну гетерогенність, є представником службової лексики (а саме класу сполучників) в усіх досліджуваних мовах.

Пропонована нами семантична класифікація включає дві групи: констатувально-причинові (завжди вказують на причину): (укр.) бо, бо ж, через те що, ін.; (рос.) потому что, так как, поскольку, ін.; (англ.) because, now that, seeing that, ін.; (ісп.) porque, puesto que, pues que, ін., і контекстуально-причинові (виражають причину у контексті) сполучники: (укр.) затим що, щоб, а що, коли, як, якщо, наче, неначе, ніби, нібито; (рос.) ради того что, что, когда, как, если; (англ.) for, since, as, if, when; (ісп.) como, que, si, cuando.

За функцією в реченні причинові сполучники можуть бути підрядними (укр. - бо, рос. - ведь, англ. - since, ісп. - ya que, ін.) або сурядними (укр. - аби, рос. - ибо, англ. - for, ісп. - que, ін.), що обумовлюється ступенем залежності однієї частини речення від іншої.

За структурою причинові сполучникі, як і всі інші сполучники, диференціюються на: прості непохідні (укр. - бо, рос. - ведь, англ. - for, ісп. - que, ін.); складні похідні (укр. - оскільки, рос. - ибо, англ. - because, ісп. - porque, ін.); складені похідні (укр. - через те що, рос. - так как, англ. - now that, ісп. - pues que, ін.).

Методика дослідження передбачала інвентаризацію причинових сполучників за кількістю, частотністю вживання і значенням причини, відповідно до цього одержано такі результати: 1) за кількістю ПС: англ. - 62, рос. - 56, укр. - 43, ісп. - 30; 2) за частотністю вживання: укр. - бо (534 ілюстрації), рос. - чтобы (312), англ. - as (359) і because (342), ісп. - como (268) і porque (238); ядерними ПС виступили: укр. - бо, рос. - потому что, англ. - because, ісп. - porque; 3) за значенням причини: констатувально-причинові та контекстуально-причинові сполучники в усіх досліджуваних мовах. Найбільша кількість ПС спостерігається в англійській мові у звязку з її тяжінням до формування великої кількості різних субститутів. Найменша кількість ПС спостерігається в іспанській мові внаслідок більш глибокої внутрішньої форми іспанських лексем. Частотність вживання не завжди співвідноситься з кількістю ілюстрацій з причиновим значенням, що обумовлюється наявністю омонімічних ПС.

У роботі представлено інтра- (у межах кожної мови окремо) та інтерлінгвальні (міжмовні) омоніми і виділено моночастиномовну омонімію (моно - одна частина мови та різні значення) та мультичастиномовну (мульти - різні частини мови й різні значення). Моночастиномовні інтралінгвальні омонімічні ПС: укр. - 17, англ. - 15, рос. - 10, ісп. - 6. Мультичастиномовні: рос. - 45, укр. - 35, англ. - 16, ісп. - 3. За кількістю частин мови, як правило, інтралінгвальних омонімів більше, виняток становить лише іспанська мова з огляду на специфіку її словникового складу (клас сполучників більш обмежений) та нерозчленованості складених причинових сполучників.

ПС не є словами міжнародного спілкування, до того ж, українська і російська мови належать до словянської групи, англійська - до германської, іспанська - до романської. Отже, виділено лише два інтерлінгвальних омоніми: укр. / рос. - потому і укр. / рос. - раз (оскільки українська й російська мови - близькоспоріднені і мають багато спільного як в історичному розвитку форм, так і у формуванні концептосфери каузації).

Синонімічні причинові сполучники представлено у вигляді синонімічних рядів, виділення яких здійснювалося за первинністю / вторинністю значення причини у сполучника або за результатами дистрибутивного аналізу: (укр.) 1) бо, бо ж, через те що, тому що, того що, оскільки, позаяк, адже, як; 2) у звязку з тим що, а що... що, від того що, а що, внаслідок того що, тим що, завдяки тому що, на тій підставі що, з тієї причини що, з того приводу що; 3) тим більше що, тим паче що; 4) щоб, затим що, затим щоб, заради того що, заради того щоб, для того щоб, задля того щоб; 5) коли, якщо, раз; (рос.) 1) потому что, так как, поскольку, оттого что, ибо, ведь; 2) изза того что, в связи с тем что, благодаря тому что, судя по тому что, ввиду того что, в силу того что, на основании того что, на том основании что, исходя из того что, по причине того что, по той причине что, под предлогом того что, под тем предлогом что; 3) затем что, ради того что, для того чтобы, чтобы; 4) в результате того что, вследствие того что; 5) тем более что, тем паче что; 6) когда, раз, если; (англ.) 1) because, for, since, as, for the reason that; 2) seeing that, (in) considering that (of), on the ground that, on the basis of the fact that, for fear that, by (in) virtue of the fact that, in view of the fact that, in the light of, in connection/connexion with; 3) thanks to the fact that, due to the fact that, on account of the fact that, owing to the fact that; 4) in consequence of the fact that, as a result of the fact; 5) on/upon/under the pretext/pretence that, on/under the plea that, under/in the guise that; 6) so/as far as, so/as long as, insofar as, inasmuch as, especially as, especially because, especially since, (all) the more so since, the more so as, whereas; 7) in order that, so that; 8) now that, when, if; (ісп.) 1) porque, como, puesto que, pues que, ya que, que, pues, dado que, supuesto que, ahora que, ya porque … ya porque, por/a causa de que, por razon de que, es que; 2) en vista de que, en atencion a que, en consideracion a que, teniendo en cuenta que; 3) gracias a que, merced a que, debido a que; 4) si, cuando. Кількість синонімічних рядів прямопропорційна кількості виділених у мовах дослідження ПС: англ. - 8, рос. - 6, укр. - 5, ісп. - 4. Кожен синонімічний ряд має свою специфіку: 3-й ряд укр. і 5-й рос. передають зясувальне значення додаткової причини; 4-й укр., 3-й рос., 7-й англ. - ускладнюються цільовим значенням; 6-й укр., 6-й рос., 8-й англ. і 4-й ісп. - значення причини нашаровується на часове тощо. Жоден синонімічний ряд не охоплює абсолютні синоніми, тому що зі зміною компонентів каузальної конструкції ці ряди можуть перехрещуватися, і відтінок значення причинового сполучника змінюється.

Значення причини у контексті набувають зясувальні, умовні, цільові, часові та порівняльні сполучники. Це лексеми: (укр.) що, якщо, раз, для того щоб, коли, як, наче, неначе, ніби, нібито; (рос.) что, если, раз, для того чтобы, когда, как; (англ.) that, if, when; (ісп.) que, si, como si, para que, cuando, como.

Кількість причинових сполучників у досліджуваних мовах різна, але відношення, що ними передаються, аналогічні. Зіставний аналіз ПС у різносистемних мовах засвідчив, що в кожній мові наявні сполучники, які завжди передають причинові відношення, а також такі сполучники, які спроможні виражати каузальність тільки у певному контексті. Таким чином, усі причинові сполучники на міжмовному рівні ми розподіляємо на два ізосемні типи: констатувально-причинові та контекстуально-причинові.

На сучасному етапі питання ізосемії причинових сполучників у різносистемних мовах не можна вважати вичерпним, оскільки будь-яка мова знаходиться в постійному розвитку, що впливає на кількість сполучників і їх лексичну семантику. Нам видається доцільним продовжити дослідження у цьому напрямку. Перспективним уявляється вивчення співвідношення каузальних конструкцій, що можуть бути представлені не тільки складнопідрядними / складносурядними реченнями, але й приєднувальними конструкціями та парцельованими.

Інтерпретація причиново-наслідкового звязку в філософії, логіці та мові / Н. Є. Леміш // Міжвузівський збірник наукових статей "Лінгвістика і літературознавство". - К.: Знання України, 2002. - Вип. VII. - С. 137-147.

Місце сполучника в мовній системі / Н. Є. Леміш // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського: [зб. наук. праць / відп. ред. Н. Л. Іваницька]. Сер. Філологія. - Вінниця: Вид-во Вінницького держ. пед. ун-ту, 2003.- Вип. 6. - С. 226-229.

Інтерпретація логічних причиново-наслідкових звязків у логіці та мові / Н. Є. Леміш // Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. Т. І. Філософія мови і культури. Психологія мови і культури. - Вип. 7. - С. 90-95.

Синонімічність і омонімічність причинових сполучників у різносистемних мовах / Н. Є. Леміш // Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. Т. V. Ч. 2. Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. - Вип. 8. - С. 332-338.

Ізосемність каузальних конструкцій з причиновими сполучниками в українській і англійській мовах / Н. Є. Леміш // Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. Т. VI (94). Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. - Вип. 9. - С. 151-155.

Размещено на .ru