Зоогігієнічне обґрунтування умов утримання надремонтного молодняку молочної породи в стійловий період на малих фермах - Автореферат

В умовах реформування тваринницьких підприємств виробництво продуктів тваринництва на малих фермах потребує удосконалення умов утримання надремонтного молодняку великої рогатої худоби шляхом пошуків нових підходів до забезпечення зоогігієнічних умов утримання оптимальних параметрів мікроклімату. Актуальність досліджень з обґрунтування способів утримання молодняку великої рогатої худоби у стійловий період виходить із того, що виробництво яловичини повинно враховувати основні елементи технологічних періодів (до 4 міс., 4-8, 8-12 і 12-16 місяців) та породні якості молочної худоби, які потребують додаткових досліджень способів утримання та створення найбільш комфортних умов в післямолочний період на малих фермах у стійловий період, в тому числі для тварин української червоно-рябої молочної породи і внесення пропозицій доповнення до “Відомчих норм технологічного проектування. Робота проводилась згідно з темою: “Збереження генофонду вітчизняних порід великої рогатої худоби”, державний реєстраційний № 0197U019231; планів розвитку тваринництва у Вінницькій області на 1995 - 2000 і 2000 - 2010 роки та науково-дослідної теми Вінницького державного аграрного університету: “Наукові і практичні обґрунтування раціонального використання племінних і продуктивних задатків великої рогатої худоби та інших тварин в енергоощадних умовах сільськогосподарських підприємств”. Виходячи з вище викладеного, метою нашої роботи була підготовка пропозицій по параметрах технологічних груп, виробничих площ у групових клітках для утримання надремонтного молодняку української червоно-рябої молочної худоби у стійловий період на малих фермах. Для досягнення мети були поставлені такі завдання для вивчення: - провести пошук по підготовці рекомендацій обладнання групових кліток в різні вікові періоди: 4-8, 8-12, 12-16 міс. надремонтного молодняку (кількість голів у груповій клітці, розміри годівниць і решіток та зон для відпочинку) безпривязного способу утримання у стійловий період;На ІІ етапі - відібрано 40 голів бичків-аналогів у віці 8 місяців, що народились у лютому-березні 2000 року, які розміщені по 20 голів на привязі і безпривязно. Усіх піддослідних бичків розміщували у розроблених згідно з нормами технологічного проектування і доповненнями параметрів групових клітках, де з урахуванням кількості голів (10) їх утримували безпривязно з фіксацією при годівницях (І етап), в боксах із зоною відпочинку на деревяній торцевій шашці (ІІ етап), безпривязно із зоною відпочинку біля годівниць та з обладнанням решітки для гальмування статевих рефлексів (ІІІ етап) у будівлях шириною 12, 18 і 21м. Оцінку мясних якостей бичків проводили у віці 12 і 16 місяців по три тварини з кожної групи, за технологією, прийнятою на мясо-переробних підприємствах. Хронометраж часу встановлювався тричі на добу (згідно з розпорядком годівлі) за такими діями бичків: бички стояли і поїдали корм, бички стояли і жували, бички стояли без дій, бички стояли і виконували комфортний рух, бички рухались, бички лежали. Отже загальна оцінка мікроклімату у приміщенні, де бички знаходились у групових клітках безпривязно, була найвищою і відповідала оптимальному проектно-технологічному режиму, а при привязному - гранично допустимому експлуатаційний режиму (5-ти і 14-ти міс. віку) та рівню граничних добових коливань (10-ти міс. віку).Дослідження удосконалень і доповнень до норм технологічного проектування виходять із зменшення технологічних груп для ферм невеликої потужності (до 10 голів) та розміщення їх з 4 до 8 місячного віку з фіксацією під час годівлі, з 8 до 12 місячного віку - в боксах, з 12 до 16 місячного віку - із зоною відпочинку біля годівниць та обладнанням решітки для гальмування статевих рефлексів у бичків. Встановлено, що повітряне середовище у приміщеннях (ізольованих секціях) для утримання бичків за комплексом балів (температура повітря, відносна вологість, загальна мікробна забрудненість, концентрація аміаку і вуглекислого газу) при привязному способі утримання тварин у віці 5 місяців оцінено - на рівні гранично допустимого експлуатаційного режиму, у 10 місяців - на рівні граничних добових коливань та у 14 місяців-на рівні гранично допустимого експлуатаційного режиму. Дослідження поведінки за швидкістю поїдання кормів бичками за різних умов утримання у 6, 10 та 14 місяців показали, що з віком різниця за витратами часу між піддослідними групами бичків зменшується. Вони більше відпочивають в стійлах ніж бички при утриманні безпривязно в 1,62 рази (6 місяців), в 2,47 разів (10 місяців), в 3,27 (14 місяців) . Результати забою бичків української червоно-рябої молочної породи у 12-місячному віці показали, що маса парної туші становила 144,1 кг (привязний спосіб утримання) і 168,8 кг (безпривязний спосіб утримання).

2.основний зміст роботи

1. У дисертації науково обґрунтовано і доведено, що у сільськогосподарських підприємствах малої потужності рентабельне виробництво яловичини з високим вмістом протеїну можна отримувати від надремонтного молодняку української червоно-рябої молочної породи в удосконалених групових клітках на 10 голів. Для цього необхідно дотримуватись відповідних оптимальних, екологічних, етологічних, годівельних та зоогігієнічних умов утримання.

2. Дослідження удосконалень і доповнень до норм технологічного проектування виходять із зменшення технологічних груп для ферм невеликої потужності (до 10 голів) та розміщення їх з 4 до 8 місячного віку з фіксацією під час годівлі, з 8 до 12 місячного віку - в боксах, з 12 до 16 місячного віку - із зоною відпочинку біля годівниць та обладнанням решітки для гальмування статевих рефлексів у бичків.

3. Встановлено, що повітряне середовище у приміщеннях (ізольованих секціях) для утримання бичків за комплексом балів (температура повітря, відносна вологість, загальна мікробна забрудненість, концентрація аміаку і вуглекислого газу) при привязному способі утримання тварин у віці 5 місяців оцінено - на рівні гранично допустимого експлуатаційного режиму, у 10 місяців - на рівні граничних добових коливань та у 14 місяців- на рівні гранично допустимого експлуатаційного режиму. Відповідно при безпривязному способі утримання бичків технологічний режим у всіх періодах був на найвищому рівні - оптимальний проектно-технологічний режим. У стійловий період за більшістю показників мікроклімату привязний спосіб утримання бичків не забезпечує оптимальні гігієнічні показники умов їх утримання.

4. Дослідження поведінки за швидкістю поїдання кормів бичками за різних умов утримання у 6, 10 та 14 місяців показали, що з віком різниця за витратами часу між піддослідними групами бичків зменшується. Встановлена найбільша активність жуйки у безпривязних бичків 6 - місячного віку, але в подальшому з віком різниці між піддослідними групами практично не виявлено. Суттєва різниця (Р< 0,001) встановлена в усі вікові періоди при оцінці відпочинку бичків на привязі. Вони більше відпочивають в стійлах ніж бички при утриманні безпривязно в 1,62 рази (6 місяців), в 2,47 разів (10 місяців), в 3,27 (14 місяців) .

5. Встановлено, що формування мясної продуктивності бичків української червоно-рябої молочної породи відбувається, залежно від способів утримання. Так, на першому етапі досліджень у віці з 4 до 8 місяців відбувається відставання у рості молодняку, який утримувався безпривязно і загальний приріст був у них менший на 7,3 % порівняно з привязним способом утримання (Р<0,1). На другому етапі досліджень (8-12 міс.) прирости живої маси при безпривязному способі утримання збільшились на 21,8 % порівняно з бичками на привязі (Р<0,01). Також і на третьому етапі (12-16 міс.) прирости на 36,5 % були більші при безпривязному способі утримання (Р<0,001).

6. Результати забою бичків української червоно-рябої молочної породи у 12-місячному віці показали, що маса парної туші становила 144,1 кг (привязний спосіб утримання) і 168,8 кг (безпривязний спосіб утримання). Різниця вірогідна при Р<0,001 (14,6%). Утримання бичків на привязі призвело до накопичення в 1,78 раза більше жиру ніж при безпривязному способі утримання (Р<0,001). Така закономірність між піддослідними групами збереглась у 16-місячному віці.

7. Розподіл туш за морфологічним складом (мякоть, кістки, сухожилля та звязки) показав, що при безпривязному способі утриманні бичків було на 18,4 % більше мякоті ніж при привязному способі (Р<0,05) (12 міс.) і на 20,6 % (Р<0,01) (16 міс.). Отримано з туші бичків при безпривязному способі утримання більше поживної маси ніж від бичків на привязі.

8. Дослідження хімічного складу та енергетичної цінності мякоті показали перевагу безпривязного способу утримання порівняно з привязним. Так, протеїну у середній пробі мякоті при привязному способі утриманні бичків було 15,53 %, а при безпривязному - 18,33 % (Р<0,01) (12 міс.) та у 16 місяців відповідно 18,40 і 21,50 % (Р<0,01). За кількістю жиру у середній пробі мякоті суттєва перевага була на боці привязного способу утримання (Р<0,01). Енергетична цінність всієї мякоті туші при безпривязному способі утримання склала у 12 місяців 826,8 МДЖ, а у 16 місяців - 1408,1 МДЖ, це відповідно більше на 11,8 і 13,5 % (Р<0,05) ніж при привязному способі утримання.

9. Виявлена висока конверсія енергії поживних речовин кормів у протеїн та енергію поживної частини туші бичків, які утримувались безпривязно і значно менша у бичків на привязі. У 12 - місячному віці вихід на 1 кг передзабійної маси протеїну становив 72,8 г (безпривязний спосіб утримання) і 56,8 г (привязний спосіб утримання). Різниця вірогідна при Р<0,001 на користь безпривязного способу утримання бичків. Тому і коефіцієнт конверсії протеїну у тварин цього віку при безпривязному способі утримання був 10,2 %, а при привязному - 7,3 % (Р<0,01). У 16-місячному віці перевага за трансформацією основних поживних речовин і енергії корму в їстівну частину туш збереглась при безпривязному способі утримання.

10. Розрахунки економічної ефективності удосконалення способів утримання надремонтного молодняку в післямолочний період до реалізації показали, що у віці 8 місяців рівень рентабельності був при привязному способі утримання 2,53 %, при безпривязному способі - 7,15 %; у віці 12 місяців відповідно 4,19 % і 26,71 % і у віці 16 місяців - 9,87 % і 40,18 %. Ці дані, свідчать про те, що при безпривязному способі утримання бичків були створені оптимальніші умови утримання при високому рівні годівлі, яких не було при привязному способі.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Пропонується використовувати на малих фермах безпривязний спосіб утримання бичків у групових клітках на 10 голів (до 8 місяців розміром 2,9х7 м; 8-12 місяців - 3,9х7 м; 12-16 місяців - 2,6х10 м). Раціонально утримувати бичків у віці 4-8 місяців безпривязно із зоною відпочинку біля годівниць, у віці 8-12 місяців - безпривязно із зоною відпочинку в боксах і у віці 12-16 місяців - безпривязно із зоною відпочинку біля годівниць для відгодівельних бичків із обладнанням клітки решіткою з дроту від електропастуха для гальмування у бичків статевих рефлексів на висоті 2 м від підлоги в тому числі довжина вусиків з дроту складає 0,4 м.

2. Рекомендуються групові клітки для розробки проектно-кошторисної документації на реконструкцію типових тваринницьких будівель (801, 802, 803, 804, 805, 806) під телятник, для утримання надремонтного молодняку в стійловий період української червоно-рябої молочної породи та для доповнення до діючих норм технологічного проектування.

3. Для отримання рентабельної продукції, витрати кормів до 12-місячного віку повинні становити не менше 2000 корм. од. на бичка української червоно-рябої молочної породи і 3000 корм.од до 16-місячного віку, а параметри мікроклімату приміщення відповідати вимогам оптимального проектно-технологічного режиму.

утримання яловичина ферма

1.Нові підходи для створення нормативних умов утримання великої рогатої худоби. / Польовий Л. В., Казьмірук Л. В., Короленко В. В., Романенко Т. Д. // Збірник наукових праць Вінницького державного сільськогосподарського інституту. - Вінниця, 1998. - В.5.- С. 170-176. (Дисертанткою проведенні дослідження умов мікроклімату при утриманні різних статево-вікових груп в одній будівлі, написаний текст статті).

2.Польовий Л. В., Казьмірук Л. В., Романенко Т. Д. Використання надремонтного молодняку від корів молочного та комбінованого виробництва яловичини // Збірник наукових праць Вінницького державного сільськогосподарського інституту. - Вінниця, 1999. - В.6 - С. 28-31. (Дисертанткою проведені розрахунки по виробництву яловичини на фермах з закінченим виробничим циклом, написаний текст статті).

3.Використання модульних технологічних рішень для створення бази наукового підходу щодо експлуатації малих тваринницьких ферм у період реформування аграрного сектору / Польовий Л. В., Яремчук О. С., Романенко Т. Д., Буткалюк Ж. В. // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2001. - В.9 - С. 94-109. (Дисертанткою розроблені групові клітки для утримання надремонтного молодняку великої рогатої худоби в різні вікові періоди, написаний текст статті).

4.Польовий Л. В., Романенко Т. Д. Мясна продуктивність забою бичків української червоно-рябої молочної породи, вирощених та відгодованих на різних системах утримання при високому рівні годівлі // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С. З. Гжицького. - Львів, 2002. - Т.4 (1). - С. 135-138. (Дисертанткою проведені лабораторні дослідження, написаний текст статті).

5.Романенко Т. Д. Зоогігієнічні умови утримання бичків української червоно-рябої молочної породи при привязному та безпривязному утриманнях // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С. З. Гжицького. - Львів, 2003. - Т.5, (№3), Ч.3. - С. 189-193.

6.Романенко Т. Д. Морфологічний склад туш бичків української червоно-рябої молочної породи, вирощених та відгодованих у різних умовах утримання при високому рівні годівлі. // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2003. - В.14. - С. 101-106.

7.Романенко Т. Д. Умови утримання бичків української червоно-рябої молочної породи та їх поведінка. // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2004. - В.16. - С. 102-106.

8.Романенко Т. Д. Хімічний склад і енергетична цінність середньої проби мякоті бичків української червоно-рябої молочної породи // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2004. - В.17. - С. 132-135.

9.Польовий Л. В., Романенко Т. Д. Трансформація основних поживних речовин і енергії корму в протеїн мяса і жир залежно від способу утримання бичків української червоно-рябої молочної породи // Вісник Державного агроекологічного університету. - Житомир, 2004 - № 1(12). - С. 163-167. (Дисертанткою проведені лабораторні дослідження, написаний текст статті).

10.Польовий Л. В., Романенко Т. Д. Методичні рекомендації по використанню групових кліток для утримання надремонтного молодняку у різні технологічні періоди // Вінниця: Вінницький державний аграрний університет, 2001. - 18 с. (Дисертанткою проведені дослідження і підготовлені рекомендації).

11.Польовий Л. В., Романенко Т. Д. Методичні рекомендації бальної оцінки мікроклімату в тваринницьких приміщеннях по виробництву яловичин з привязним та безпривязним утриманням молодняку великої рогатої худоби на малих фермах // Вінниця: Вінницький державний аграрний університет, 2002. - 8 с. (Дисертанткою проведені дослідження і підготовлені рекомендації).

12.Романенко Т. Д. Оцінка результатів досліджень параметрів мікроклімату при привязному та безпривязному утриманнях бичків української червоно-рябої молочної породи // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень 2003”. - Дніпропетровськ - Харків, 2003. - Т.4. - С. 25-27.

13.Романенко Т. Д. Економічна ефективність оптимізації умов утримання надремонтного молодняку в післямолочний період // Збірник матеріалів четвертої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”. - Вінниця, 2004. - С. 162-165.

Размещено на .ru