Зоогігієнічні вимоги до вдосконалення технології вирощування молодняку при виробництві яловичини на малих фермах - Автореферат

У більшості малих ферм в одній будівлі виробляється молоко, телятина та яловичина і вирощується ремонтний молодняк. Виробництво яловичини в Україні, ще зберігається за рахунок надремонтного молодняку молочних та комбінованих порід великої рогатої худоби, у тому числі української чорно-рябої молочної. На малих фермах, в основному, худобу утримують на привязі з місячного віку до реалізації, що не передбачається відповідними нормами ведення тваринництва. Тільки у Вінницькій області потребують реконструкції тваринницькі будівлі, які побудовані за такими типовими проектами: 801 (2-59.85, 2-60.85, 2-64.85, 2-65.85 - корівники; 4-104.86, 4-60-83, 4-1, 4-2 - телятники); 802 (5-1, 5-2, 5-3, 5-5, 5-6 - реконструкції під телятники); 803 (3-25.83, 3-28.84, 3-29.84 - реконструкції під телятники) та інші тваринницькі будівлі, яких нараховується біля 480 у області, де утримується українська чорно-ряба молочна порода великої рогатої худоби. Мета досліджень полягає у вивченні зоогігієнічних вимог до технології вирощування молодняку української чорно-рябої молочної породи на малих фермах.У першому досліді для обґрунтування вибракування відстаючих у рості бичків за рівнем життєздатності, на час народження було відібрано 60 бичків української чорно-рябої молочної породи, які оцінені за рівнем життєздатності, виходячи із таких тестів їх поведінки: часу підйому голови; часу успішної спроби стати на ноги; реакції на звук та на переміщення предметів; виникнення смоктального рефлексу. У першому та другому дослідах були використані групові клітки, які до 6-місячного віку мали розміри: ширина 3 400 мм і довжина 2 500 мм, з 6-до 12-місячного віку і з 12-до 18-місячного віку - ширина 3 620 мм і довжина 7 000 мм. У третьому досліді розміри групових кліток були такими: ширина 3 620 мм та довжина 6 000 мм, що забезпечило наближену площу на одну голову до норми з 1-до 18-місячного віку бичків після вибракування відстаючих у рості (1-6 місяців - 2,17 м2;; 6-12 місяців - 2,71 м2; 12-18 місяців - 3,62 м2). Обґрунтування вибракування відстаючих у рості бичків з врахуванням рівня життєздатності за оцінкою їх поведінки при народженні: Умови утримання на протязі першого місяця не вплинули на живу масу бичків за різними рівнями життєздатності їх на час народження, тому що до місячного віку вони вирощувались у єдиних умовах годівлі та утримання в індивідуальних клітках типу Еверса. Збільшення вибракування бичків до 30 % показало, що до 15-місячного віку жива маса підвищується на 3,0 і 2,3 %; при вибракуванні відстаючих у рості бичків у кількості 40 % - 4,2 і 3,4 %; при вибраковці 50 % бичків відповідно на 6,1 і 4,7 %.У теоретичному та практичному плані виконана робота підтверджує високу економічну ефективність впливу зоогігієнічних умов безпривязного утримання бичків за рахунок обґрунтування доцільності вибракування відстаючих у рості бичків, збільшення виробництва яловичини і покращення її якості, створення оптимальних санітарно-гігієнічних умов мікроклімату та раціонального використання бичками енергії кормів, а також постійного утримання надремонтного молодняку української чорно-рябої молочної породи на одному місці від 1-до 18-місячного віку. Удосконалення виробництва яловичини, за рахунок постійного утримання надремонтного молодняку на малих фермах, заключається у обладнанні групових кліток для безпривязного утримання бичків з 1-до 18-місячного віку та при вибракуванні тих, що відстають у рості в 6 і 12 місяців. Оцінка зоогігієнічних умов у стійловий період при привязному та безпривязному утриманнях тварин у віці 3 і 15 місяців показала, що вибракування відстаючих у рості бичків дозволяє забезпечувати тих, які залишились, додатковими площами у груповій клітці і зберегти параметри мікроклімату у відповідності з нормами технологічного проектування. Використання привязного утримання бичків з 1-до 18-місячного віку виявилось недоцільним, тому що з віком бичків відбувалося значне погіршення таких параметрів мікроклімату в приміщеннях для тварин як концентрація вуглекислого газу, аміаку та загальної мікробної забрудненості, а при безпривязному утриманні зміни були значно меншими. Встановлено, що доцільно утримувати надремонтних бичків української чорно-рябої молочної породи невеликими групами до 6-місячного віку в груповій клітці на 10 голів; з 6 до 12 місяців у тій же клітці на 8 голів; з 12-місячного віку на 6 голів.

Основний зміст роботи

1. У теоретичному та практичному плані виконана робота підтверджує високу економічну ефективність впливу зоогігієнічних умов безпривязного утримання бичків за рахунок обґрунтування доцільності вибракування відстаючих у рості бичків, збільшення виробництва яловичини і покращення її якості, створення оптимальних санітарно-гігієнічних умов мікроклімату та раціонального використання бичками енергії кормів, а також постійного утримання надремонтного молодняку української чорно-рябої молочної породи на одному місці від 1- до 18-місячного віку.

2. Встановлено, що за рівнем життєдіяльності при народженні бичків української чорно-рябої молочної породи можна прогнозувати вибракування відстаючих у рості бичків. Пропонується розподіляти бичків за рівнем життєдіяльності на активних, посередньоактивних та пасивних. Для цього використовувати тести поведінки бичків при народженні за реакціями на звук і переміщення предметів, на час підйому голови, виникнення смоктального рефлексу та успішної спроби стати на кінцівки. За живою масою активні бички при привязному та безпривязному утриманні мали вірогідну перевагу над посередньоактивними та пасивними (Р<0,01 і Р<0,001) у всі вікові періоди.

3. Удосконалення виробництва яловичини, за рахунок постійного утримання надремонтного молодняку на малих фермах, заключається у обладнанні групових кліток для безпривязного утримання бичків з 1- до 18-місячного віку та при вибракуванні тих, що відстають у рості в 6 і 12 місяців. Додаткові площі від вибракуваних бичків дозволили отримати у 18-місячному віці бичків при безпривязному утриманні живою масою 476,4 кг, а при привязному - менше на 17,1 % (Р<0,001).

4. Оцінка зоогігієнічних умов у стійловий період при привязному та безпривязному утриманнях тварин у віці 3 і 15 місяців показала, що вибракування відстаючих у рості бичків дозволяє забезпечувати тих, які залишились, додатковими площами у груповій клітці і зберегти параметри мікроклімату у відповідності з нормами технологічного проектування. Використання привязного утримання бичків з 1- до 18-місячного віку виявилось недоцільним, тому що з віком бичків відбувалося значне погіршення таких параметрів мікроклімату в приміщеннях для тварин як концентрація вуглекислого газу, аміаку та загальної мікробної забрудненості, а при безпривязному утриманні зміни були значно меншими.

5. Вибракування відстаючих у рості бичків у віці 6 - місяців дозволяє отримати від кожної голови близько 70,0 кг забійної маси. Спосіб утримання в молочний період не дає суттєвого впливу на мясну продуктивність, за виключенням накопичення внутрішнього жиру, якого було більше в тілі бичків, що утримувались на привязі (Р<0,01). До 12-місячного віку безпривязне утримання призвело до накопичення в тілі вибракуваних бичків більше маси парної туші на 12,5 %, ніж при привязному (Р<0,01), а забійної маси і забійного виходу більше при Р<0,05. Це тому, що при привязному утриманні більше було внутрішнього жиру на 44,4 % (Р<0,01). Забій бичків у 18-місячному віці показав, що при високому рівні годівлі надремонтні бички української чорно-рябої молочної породи досягають живої маси 374 кг (на привязі) і 412 кг (безпривязно). Це дозволило мати вірогідну перевагу безпривязних бичків над привязними за передзабійною живою масою, масою парної туші, забійною масою при Р<0,001. А за внутрішнім жиром, навпаки, перевагу привязних бичків над безпривязним при Р<0,001.

6. Встановлено, що доцільно утримувати надремонтних бичків української чорно-рябої молочної породи невеликими групами до 6-місячного віку в груповій клітці на 10 голів; з 6 до 12 місяців у тій же клітці на 8 голів; з 12-місячного віку на 6 голів. Переобладнання групової клітки на меншу кількість поголівя потребує мінімальних затрат, а отримується телятини та яловичини більше на 20,0 % ніж при привязному утриманні.

7. Використання технології вибракування відстаючих у рості бичків дозволяє підтримувати нормовані умови мікроклімату в приміщенні, де утримувались бички безпривязно, морфологічний склад туш яких був кращим за виходом мякоті у 18-місячному віці на 25,8 % (Р<0,001) порівнянно з привязним утриманням, а у найбільших тварин за живою масою - на 37 % (Р<0,001).

8. Встановлено, що спосіб утримання бичків суттєво впливає на хімічний склад мяза спини та хімічний склад середньої проби мяса. Так, у 6-місячному віці вихід білка у середній пробі мяса при безпривязному утриманні на 3,1 % більший ніж при привязному (Р<0,001), у 12-місячному віці на 3,1 % (Р<0,01), у 18-місячному віці на 3,3 % (Р<0,05) і у кращих на 5,1 % (Р<0,01). Хімічний склад мяса найдовшого мяза спини за вмістом білка бичків при безпривязному утриманні, також мали перевагу над мясом бичків при привязному утриманні. За кількістю жиру вірогідна різниця була на стороні бичків привязного утримання.

9. Отримані при оцінці їстівної частини туші результати за енергетичним рівнем, показують, що при безпривязному утриманні менше накопичилось енергії в мякоті туші у 6 місяців на 21,4 % (Р<0,05) ніж при привязному утриманні бичків у 12 і 18 місяців практично вирівнялись, з перевагою на користь безпривязного відповідно на 0,7 і 0,3 %, у 18 місяців (найбільші за живою масою) - перевага безпривязного утримання склала 17,2%. При безпривязному утриманні бичків енергетична цінність білка була вірогідно більшою над привязним при Р<0,001 (6 місяців), при Р<0,05 (12 місяців), при Р<0,001 (18 місяців) і при Р<0,001 (18 місяців, найбільші за живою масою).

10. В залежності від способу утримання бичків конверсія протеїну і енергії кормів в харчовий білок та енергію їстівної частини була такою: у 6 місяців - 8,6 %, безпривязне утримання і 6,9 % - привязне (Р<0,001); у 12 місяців відповідно - 8,4 % і 5,7 % (Р<0,001); у 18 місяців 9,7 % і 6,4 % (Р<0,001) та у 18 місяців (найбільші за живою масою) - 9,7 % і 7,4 % (Р<0,01). У той же час за енергією їстівної частини конверсія була вірогідною тільки у 6 місяців при Р<0,05 між піддослідними групами бичків.

11. Економічна ефективність впливу зоогігієнічних умов та вибракування відстаючих у рості бичків при привязному та безпривязному способах утримання показали, що в різні періоди реалізації бичків рівень рентабельності може рухатись від збиткового до прибуткового. Використання двох факторів: безпривязного утримання бичків та вибракування відстаючих у рості підвищували рівень рентабельності виробництва телятини та яловичини до 3,35 % (без вибракування) і 6,37 % (з вибракуванням) у 6 місяців, 20,28 % і 26,46 % - у 12 місяців і до 24,89 % і 33,29 % - в 18 місяців. Ці дані засвідчують про те, що використання не племінного молодняку української чорно-рябої молочної породи на малих фермах може бути ефективним при безпривязному утриманні від 1 до 18 місяців у запропонованій груповій клітці.

Пропозиції виробництву: 1. При реконструкції діючих тваринницьких будівель пропонується обладнувати ізольовані секції для утримання надремонтного молодняку української чорно-рябої молочної породи на малих фермах у групових клітках для безпривязного утримання від 1- до 18-місячного віку у тваринницьких приміщеннях шириною 21, 18, 12 м побудованих за такими типовими проектами: 801, 802, 804, 805 та іншими.

2. Вибракування відстаючих у рості бичків проводиться в кількості 20,0 % у віці 6 місяців і 25,0 % у віці 12 місяців.

3. Пропонується обладнувати групові клітки для безпривязного утримання бичків на 10 голів з 1- до 18-місячного віку розміром: шириною 3 620 мм, довжиною 6 000 мм.

4. Для досягнення прибуткового виробництва телятини та яловичини від надремонтного молодняку української чорно-рябої молочної породи пропонується, крім вибракування відстаючих у рості бичків та їх розміщення у спеціальній груповій клітці, забезпечити бичків нормованими умовами мікроклімату та годівлі.

1. Особливості виробництва яловичини в умовах товарного господарства. /Польовий Л.В., Задорожний В.В., Ліцький В.О., Польова О.Л. // Збірник наукових праць Вінницького державного сільськогосподарського інституту. - Вінниця, 1998. - В. 5. - С. 165-170. (Дисертант є співавтором запропонованих нових підходів до виробництва яловичини на малій фермі, ним проведені дослідження, аналіз результатів та написання статті).

2. Розробка технологічного проекту ферми на 50 корів закінченим виробничим циклом / Польовий Л.В., Гуменюк Р.С., Добронецька В.О., Ліцький В.О. // Збірник наукових праць Вінницького державного сільськогосподарського інституту. - Вінниця, 1999. - В. 6. - С. 15-16. (Дисертантом запропоновано розміщення на фермі надремонтного молодняку, розроблена схема приміщення, підготовлена стаття).

3. Комплексні підходи до прогнозування умов утримання худоби та вплив її на продуктивність тваринницької продукції. / Польовий Л.В., Польова О.М., Токарєв М.Ф., Ліцький В.О. // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2000. - В.8., Т. 1. - С. 23-26. (Дисертантом запропонована ідея нових підходів до прогнозування виробництва тваринницької продукції та ним проведені дослідження і підготовлена стаття до друку).

4. Використання енергоощадних технологічних рішень та різної кількості вибракуваних тварин, які відстають у рості, для виробництва телятини і яловичини / Польовий Л.В., Ліцький В.О., Романенко Т.Д., Буткалюк Ж.В. // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького. - Львів, 2001. - Т. 3 (№ 4). Ч.2.- С. 38-41. (Дисертантом розроблені клітки для постійного безпривязного утримання надремонтного молодняку та різна кількість його вибракування, ним проведенні дослідження та аналіз результатів досліджень).

5. Ліцький В.О. Ефективність виробництва яловичини за рахунок покращання технології та вибраковування відстаючих у рості тварин. // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2002. - В. 11. - С. 85-94.

6. Ліцький В.О. Постійне утримання бичків у групових клітках до 18- місячного віку за рахунок вибраковування відстаючих у рості // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2003. - В. 14. - С. 91-96.

7. Польовий Л.В., Ліцький В.О. Використання звільнених скотомісць після вибракування відстаючих у рості бичків та гігієнічний стан мікроклімату в приміщеннях // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького. - Львів, 2003. - Т.5, (№ 3), Ч.3 - С. 185-189. (Дисертант провів експериментальні дослідження, взяв участь у аналізі та написанні статті до друку).

8. Польовий Л.В., Ліцький В.О. Мясна продуктивність вибракуваних відстаючих у рості бичків української чорно-рябої молочної породи // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2003. - В.16. - С. 91-95. (Дисертант взяв участь у забої молодняку, провів необхідні розрахунки, підготовив статтю до друку).

9. Польовий Л.В., Ліцький В.О. Рівень життєдіяльності при народженні бичків української чорно-рябої молочної породи та їх рівні в різних умовах утримання // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2004. - В.17. - С. 106-111. (Дисертант провів дослідження, взяв участь у аналізі отриманих результатів та підготовив статтю до друку).

10. Ліцький В.О. Порівняльна оцінка енергетичної цінності їстівної частини туш бичків української чорно-рябої молочної породи при привязному та безпривязному утриманні // Вісник Державного агроекологічного університету. - Житомир, 2004. - №1. - С. 367-370.

11. Польовий Л.В., Ліцький В.О. Методичні рекомендації по обґрунтуванню вибракування відстаючих у рості бичків з урахуванням рівня життєдіяльності за оцінкою їх поведінки при народженні // Збірник наукових праць ВДАУ. - Вінниця: Вінницький державний аграрний університет, 2001. - 8 с. (Дисертантом проведені дослідження та підготовлені матеріали рекомендацій).

12. Польовий Л.В., Ліцький В.О. Ефективність виробництва яловичини за рахунок покращання технологій та вибраковування відстаючих у рості тварин // Збірник матеріалів другої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів. - Вінниця, 2002. - С. 142-143. (Дисертант брав участь у визначенні експериментальних досліджень, узагальненні і оформленні матеріалів).

13. Ліцький В.О. Конверсія протеїну і енергії кормів у білок і енергію їстівної частини туші бичків чорно-рябої молочної породи при виробництві телятини // Збірник матеріалів четвертої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрямки досліджень, стан і перспективи”. - Вінниця, 2004. - С. 157-159 (Дисертант проводив дослідження та оформлення матеріалів).

14. Польовий Л.В., Польова О.Л., Ліцький В.О. Економічна ефективність вирощування відстаючих у рості бичків // Матеріали третьої Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень 2004”. - Дніпропетровськ, 2004. - Т. 50. - С. 46-47 (Дисертант виконав розрахунки і підготовив тези на конференцію).