Поняття небезпечних об"єктів та ступені хімічної небезпеки. Ураження токсичними речовинами при аварії на підприємстві. Особливості зони та осередків хімічного ураження та їх характеристика. Концентрація, стан та уражаючі властивості хімічної речовини.
Засоби масової інформації майже щодня повідомляють про надзвичайні ситуації, що відбуваються у світі: лісові пожежі, повені, цунамі, землетруси, обвали, зсуви, селеві потоки, виверження вулканів, урагани, смерчі, снігові й пилові бурі та інші стихійні лиха, аварії і катастрофи на підприємствах і транспорті, що супроводжуються загибеллю людей, руйнуванням населених пунктів і обєктів господарювання, у тому числі й у сільському господарстві, а часто забрудненням і зараженням довкілля. Великі аварії, які виникають на великих промислових обєктах, на транспорті, за обсягами руйнування, людськими жертвами, а також за характером післядії на людей, тварин і рослин можуть бути такими, як дія сучасної зброї масового ураження. Хімічні речовини та біологічні препарати природного чи штучного походження, які виготовляють в Україні чи отримують з-за кордону для використання у господарстві та побуті, що негативно впливають на життя та здоровя людей, тварин і рослин, обовязково вносяться до державного реєстру потенційно небезпечних хімічних речовин і біологічних препаратів. За Міжнародним реєстром, у світі використовується в сільському господарстві, промисловості та побуті понад 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих кількостях, у тому числі понад 500 речовин, які належать до групи сильнодіючих ядучих речовин (СДЯР), токсичних для людей. У результаті аварії на обєкті, де виробляють або використовують СДЯР, обслуговуючий персонал і населення, яке проживає поблизу обєкта, сільськогосподарські тварини, посіви та лісові насадження можуть бути уражені ядучими речовинами.Осередком хімічного ураження називається територія, в межах якої, під дією отруйних речовин або сильно діючих отруйних речовин, сталося масове ураження людей, тварин і рослин. Кількісною характеристикою ступеня зараження приземного шару повітря є масова концентрація отруйної речовини (ОР), тобто кількість ВВ в одиниці обєму повітря (г/м3). Кількісною характеристикою ступеня зараження територій є щільність зараження - кількість ОР, що знаходиться на одиниці площі зараженої поверхні (г/м.
Вывод
Отже, коротко наведу головні положення реферату.
Осередком хімічного ураження називається територія, в межах якої, під дією отруйних речовин або сильно діючих отруйних речовин, сталося масове ураження людей, тварин і рослин.
Кількісною характеристикою ступеня зараження приземного шару повітря є масова концентрація отруйної речовини (ОР), тобто кількість ВВ в одиниці обєму повітря (г/м3).
Кількісною характеристикою ступеня зараження територій є щільність зараження - кількість ОР, що знаходиться на одиниці площі зараженої поверхні (г/м.)
Зона хімічного зараження утворюється в результаті розповсюдження на місцевості отруйних чи сильнодіючих отруйних речовин. Важливо відзначити, що частина отруйних речовин в районі катастрофи осідає на місцевості у вигляді крапель і при випаровуванні утворює вторинне заражене хмара. Переміщаючись по вітру, воно заражає повітря на глибину 6-12 км.
Також, у висновку хотілося б наголосити, яким небезпечними є ураження, що виникають при аваріях та катастрофах з викидом небезпечних хімічних речовин у навколишнє середовище. Вони можуть призвести до втрати здоровя та погіршення стану навколишнього середовища, що є не менш небезпечним. Тому, на мою думку, також слід вказати на важливість протидії катастрофам. Особливо важливими є заподыжні заходи безпеки і засоби захисту від ураження шкідливою дією, що несе в собі хімічна катастрофа. Кожен повинен знати, як захиститися в такій ситуації.
Список литературы
1. Алтунин А.Т. Формирования гражданской обороны в борьбе со стихийными бедствиями. - М.: Стройиздат, 1976. - 225 с.
2. Мигович ГТ. Довідник з цивільної оборони. - К.: ЗАТ «Українська технологічна група», 1998. - 526 с.
3. Стеблюк НЛ. Борьба с пожарами и другими стихийными бедствиями, ликвидация последствий крупных производственных аварий. - К.: УСХА, 1983. - 162 с.
4. Стеблюк МЛ. Цивільна оборона: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2004. - 490 с.
5. Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій: Постанова КМУ № 1099. - К., 1998.
6. Александров В.Н., Емельянов В.И. Отравляющие вещества. - М.: Воениздат, 1990. - 270 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
