Виявлення вогнищ картопляної нематоди в зоні Полісся та складання карти розповсюдження шкідника. Вивчення впливу кліматичних умов, органічних добрив, рослин, що не є живителями, та пестицидів на розвиток нематоди. Дослідження шкодочинності патогена.
При низкой оригинальности работы "Золотиста картопляна цистоутворююча нематода та заходи щодо обмеження її розвитку в зоні Полісся України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Низька врожайність та недостатня якість бульб зумовлена рядом факторів, основним з яких є здатність рослин картоплі уражуватись різними хворобами і шкідниками. Особливе місце серед численних патогенів цієї культури посідає золотиста картопляна цистоутворююча нематода (Globodera rostochiensis), яка спричиняє хворобу глободероз картоплі і належить в Україні до обєктів внутрішнього і зовнішнього карантину (Мірошник,1996). Саме тому є досить актуальним вивчення впливу на розвиток золотистої картопляної нематоди інсектицидів, різних органічних добрив та рослин, що не є живителями, а також стійких до патогена сортів картоплі в умовах Полісся України, де раніше такі дослідження не проводились. Метою досліджень передбачалося уточнення ареалу золотистої цистоутворюючої нематоди в зоні Полісся України, вивчення залежності її розвитку від кліматичних умов та інших факторів; оцінка ефективності застосування стійких сортів картоплі проти патогена; удосконалення системи заходів захисту. Дослідження за темою дисертації проводились з використанням наступних методів: - польовий - для встановлення поширення та шкодочинності захворювання; виявлення найефективніших сортів картоплі для вирощування на заселених G. rostochiensis ґрунтах, а також пошуку найбільш ефективних рослин, що не є живителями ЗКЦН; встановлення впливу органічних добрив на чисельність фітогельмінтів у ґрунті; вивчення ефективності застосування хімічних препаратів для захисту картоплі від патогена;У вступі розкрито суть наукової проблеми, обґрунтована актуальність теми, сформульована мета і завдання досліджень, обєкти, предмет, методи досліджень, визначені наукова новизна і практичне значення результатів досліджень.В 45,5% обстежених зразків виявлено збудника глободерозу картоплі, а в Андрушівському, Брусилівському, Вол.-Волинському, Любарському, Ружинському, Червоноармійському, Черняхівському та Чуднівському районах її виявлено вперше (табл. У 15,2 із 100 досліджених ділянок грунту у яких виявлено збудника Globodera rostochiensis чисельність нематод була високою (більше 5000 л я/100 см3 ґрунту) (рис. Дещо меншу ефективність щодо зменшення кількості цистоутворюючої нематоди у ґрунті при вирощуванні багаторічних трав спостерігали у райграсу пасовищного (36,9%) та суміші багаторічних трав (конюшина лучна, тимофіївка лучна, люцерна, фазалія, райграс пасовищний) (30,2%). Високу ефективність щодо зменшення чисельності нематод в ґрунті спостерігали при вирощуванні всіх досліджуваних зернобобових культур, зокрема гороху, люпину, пелюшки та сої, які сприяли очищенню ґрунту від патогена на 65,0-47,5%. Отже, отримані результати експериментів свідчать, що вирощування рослин-неживителів на ґрунтах з високим рівнем інвазійного навантаження Globodera rostochiensis дозволяє суттєво знизити кількість цист та личинок у ґрунті.Встановлено, що 67,4% площ заселених фітогельмінтами виду Globodera rostochiensis мали низьку їх чисельність (до 1000 л я/100 см3 ґрунту), 17,4% - середню (до 5000 л я/100 см3 ґрунту), 15,2% - високу (більше 5000 л я/100 см3 ґрунту). Високу ефективність очищення ґрунту від золотистої картопляної нематоди протягом одного вегетаційного періоду отримано при вирощуванні конюшини лучної - 67,7%, тимофіївки лучної - 63,5% та люцерни - 61,4%. Встановлено, що використання підвищеної дози гною (80 т/га) під картоплю дозволило знизити чисельності фітогельмінтів у ґрунті на 1,7-2,7% порівняно з внесенням 60 т/га, а прибавка врожаю картоплі була на рівні 1,4-2,0 т/га. Найвищий нематодоочищуючий ефект ґрунту спостерігався при вирощуванні сортів картоплі Дніпрянка, Обрій, Доброчин, Водограй, Белла роса, де чисельність особин Globodera rostochiensis у ґрунті зменшилась на 66,9 - 75,7%. Сорти Водограй, Доброчин, Обрій, Поран, Фантазія мали найвищу продуктивність та інші господарсько-цінні ознаки на високому інвазійному навантаженні ґрунту і проявили імунність проти золотистої картопляної нематоди та можуть бути запропоновані для вирощування на інвазійних патогеном ґрунтах.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Поширення картопляної нематоди в зоні Полісся України
Аналіз річних звітів головної державної служби з карантину рослин свідчить про те, що понад 60% земель заселених Globodera rostochiensis знаходиться саме в зоні Полісся. До цієї зони більшістю території входять Волинська, Житомирська, Київська, Рівненська та Чернігівська області. Щодо поширення ЗКН у вищезгаданих областях, то найбільші площі заселені патогеном знаходяться у Волинській та Чернігівській. За 2008 рік спостерігалося скорочення площі заселеної фітогельмінтами Globodera rostochiensis у Чернігівській області на 674,7 га, яка становила на кінець року 833,2 га. У цьому ж році незначне зростання площі заселеної ЗКН відбулося у Рівненській області.
При порівнянні даних 2009 з 2007 рр. спостерігається зменшення ареалу золотистої картопляної нематоди у всіх пяти областях. Загалом суттєвих змін щодо заселеності площ ЗКН окрім Чернігівської області не відбулося.
Протягом 2007-2010 рр. нами було проведено обстеження земельних ділянок для виявлення можливості їх заселеності картопляною цистоутворюючою нематодою. Експерименти проводили у всіх районах Житомирської області та у окремих регіонах Рівненської та Волинської областей. Проаналізовано ґрунтові зразки з 108 земельних ділянок області. В результаті суворого дотримання методики аналізу відібраних зразків ґрунту, вдалось не лише виявити Globodera rostochiensis у районах і селищах, де раніше це захворювання не спостерігалося, а й встановити чисельність особин нематоди на певний обєм ґрунту. В 45,5% обстежених зразків виявлено збудника глободерозу картоплі, а в Андрушівському, Брусилівському, Вол.-Волинському, Любарському, Ружинському, Червоноармійському, Черняхівському та Чуднівському районах її виявлено вперше (табл. 1).
Таблиця 1
Розповсюдження цистоутворюючої картопляної нематоди у Житомирській області (2008-2010 рр.)
№ з/п Район Населені пункти
Кількість обстежених виявлено ЗКН, %
1 Андрушівський 4 25,0
2 Баранівський 2 50,0
3 Бердичівський 7 71,4
4 Брусилівський 2 100,0
5 Вол.-Волинський 5 100,0
6 Ємільчинський 1 0
7 Житомирський 6 50,0
8 Коростенський 2 50,0
9 Коростишівський 1 0
10 Лугинський 3 66,7
11 Любарський 4 75,0
12 Малинський 1 0
13 Народицький 1 0
14 Нов.-волинський 1 0
15 Овруцький 2 100,0
16 Олевський 2 50,0
17 Попільнянський 1 0
18 Радомишльський 1 0
19 Романівський 2 50,0
20 Ружинський 2 100,0
21 Червоноармійський 2 100,0
22 Черняхівський 4 25,0
23 Чуднівський 6 33,3
В результаті досліджень встановлено, що більше половини (67,4%) обстежених земельних ділянок мають низький рівень заселеності картопляними цистоутворюючими нематодами (до 1000 л я/100 см3 ґрунту). Середній ступінь зараження картопляною нематодою (до 5000 л я/100 см3 ґрунту) спостерігали у 17,4% обстежених ділянок. У 15,2 із 100 досліджених ділянок грунту у яких виявлено збудника Globodera rostochiensis чисельність нематод була високою (більше 5000 л я/100 см3 ґрунту) (рис. 1).
Рис. 1 Рівень інвазійного навантаження земельних ділянок в зоні Полісся України (2008-2010 рр.).
Вирощування рослин-неживителів з метою очищення ґрунту від патогена
Проведені дослідження засвідчують, що всі рослини, які не є живителями картопляної нематоди, що використовувались нами в досліді, знижують чисельність нематод в ґрунті. Проте ефективність очищення ґрунту від особин G. rostochiensis була різною і коливалась в межах 28,8 - 67,7% порівняно з вихідною. Найкращий ефект щодо зниження інвазійного навантаження в ґрунті виявлено внаслідок вирощування багаторічних трав та зернобобових культур. З-поміж багаторічних трав кращими виявились конюшина лучна та тимофіївка лучна.
Дещо меншу ефективність щодо зменшення кількості цистоутворюючої нематоди у ґрунті при вирощуванні багаторічних трав спостерігали у райграсу пасовищного (36,9%) та суміші багаторічних трав (конюшина лучна, тимофіївка лучна, люцерна, фазалія, райграс пасовищний) (30,2%). Високу ефективність щодо зменшення чисельності нематод в ґрунті спостерігали при вирощуванні всіх досліджуваних зернобобових культур, зокрема гороху, люпину, пелюшки та сої, які сприяли очищенню ґрунту від патогена на 65,0-47,5%. Серед зернових культур найефективнішим виявилось вирощування ячменю ярого, після збирання якого грунт звільнявся від фітогельмінтів G. rostochiensis на 62,0%. Яра пшениця та овес очищали грунт від патогена дещо менше порівняно з ячменем, на 39,6 та 38,4% від вихідної (допосівної) чисельності. Низьку ефективність в очищенні ґрунту від небезпечного шкідника спостерігали при вирощуванні льону-довгунця - 29,7%. Ефективність застосування чорного пару в досліді була найменшою, при цьому зменшення чисельності нематод в ґрунті становило 28,8% від вихідної (табл. 2).
Таблиця 2
Вплив рослин-неживителів на чисельність Globodera rostochiensis у ґрунті (2008-2010 рр.)
№ з/п Рослини-неживителі та чорний пар Чисельність картопляної нематоди,Л я в 100 см3 ґрунту Ефективність очищення ґрунту, %
Рі Pf
1 конюшина лучна 42000 13561 67,7
2 тимофіївка лучна 38324 14006 63,5
3 люцерна 42785 16496 61,4
4 фазалія 41127 16555 59,7
5 райграс пасовищний 31389 19794 36,9
6 суміш багаторічних трав 31769 22169 30,2
7 горох 35750 12509 65,0
8 люпин 32675 13473 58,8
9 пелюшка 34795 17154 50,7
10 соя 30050 15766 47,5
11 ячмінь ярий 40918 15565 62,0
12 пшениця яра 41123 24819 39,6
13 овес 43410 26744 38,4
14 льон 39898 28068 29,7
15 чорний пар 34589 24626 28,8
НІР05 2008 р. 824 842 -
НІР05 2009 р. 3861 3301 -
НІР05 2010 р. 1560 1826 -
Pi - вихідна щільність популяції нематод у ґрунті.
Pf - післязбиральна щільність популяції нематод у ґрунті.
Отже, отримані результати експериментів свідчать, що вирощування рослин-неживителів на ґрунтах з високим рівнем інвазійного навантаження Globodera rostochiensis дозволяє суттєво знизити кількість цист та личинок у ґрунті. До числа сільськогосподарських культур, які протягом однієї вегетації очищають грунт від золотистої картопляної нематоди більш як на 50%, слід віднести конюшину лучну, тимофіївку лучну, люцерну, фазалію, горох, люпин, пелюшку та ячмінь ярий.
Вплив органічних добрив на чисельність та шкодочинність картопляної нематоди
Проведені дослідження засвідчують, що внесення під картоплю 80 т/га гною не має суттєвого впливу на розвиток картопляної нематоди. При цьому, чисельність фітогельмінтів у ґрунті залишається практично незмінною порівняно з контролем. Застосування аналогічної дози гною при вирощуванні стійкого сорту картоплі Обрій дозволило зменшити кількість патогена в ґрунті лише на 1,7%. Вирощування сприйнятливого сорту Світанок київський у конрольному варіанті сприяло збільшенню чисельності золотистої картопляної цистоутворюючої нематоди на 12,6% порівняно з допосадковою, тоді як при застосуванні підвищеної дози гною - 9,9%. Тобто кількість фітогельмінтів у ґрунті зростала, але дещо менше у порівнянні з контролем.
Внесення гноївки ВРХ під картоплю на заселених золотистою картопляною нематодою ґрунтах має певний вплив на її розвиток. Внесення 20 т/га цього добрива під стійкий до картопляної нематоди сорт картоплі Обрій призводило до зменшення фітогельмінтів у ґрунті на 9,7%. При застосуванні такої ж кількості гноївки перед посадкою сприйнятливого сорту картоплі Світанок київський отримано подібні результати. У контрольному варіанті збільшення нематод в ґрунті становило 12,6%, тоді як у варіанті з гноївкою лише 2,3%, тобто на 10,3% менше (табл. 3).
Таблиця 3
Ефективність застосування гноївки великої рогатої худоби з метою зниження щільності нематод у грунті (2008-2010 рр.)
Сорти картоплі Назва варіантів Pi Pf Ефективність очищення ґрунту від інвазійних личинок по варіантам, % до контролю, %
Обрій (стійкий) без внесення гноївки ВРХ (контроль) 34722 12656 -63,6 -
20 т/га гноївки ВРХ 28890 7712 -73,3 -9,7
Світанок київський (сприйнятливий) без внесення гноївки ВРХ (контроль) 29635 33381 12,6 -
20 т/га гноївки ВРХ 33968 34773 2,3 -10,3
При внесенні 80 т/га гною урожайність картоплі сорту Обрій на 1,4 т/га була вищою порівняно з контролем, а сорту Світанок київський - на 2,0 т/га. В результаті застосування 20 т/га гноївки ВРХ підвищення врожаю у стійкого сорту Обрій становило 2,4 т/га, а у сприйнятливого сорту Світанок київський 2,6 т/га.
Вивчення протинематодної дії деяких хімічних препаратів
Внесення у ґрунт препарату Антихрущ дозволило зменшити чисельність особин G. rostochiensis на 25,4% порівняно з контролем. Застосування препаратів Матадор супер, Матч, Провотокс та Цезар призвело до зменшення чисельності нематод у ґрунті на 14,5, 19,4, 20,8 та 24,2% відповідно порівняно з контролем. Найменшу нематицидну дію відмічено у варіанті досліду з препаратом Рембек. При його застосуванні зменшення чисельності нематод у ґрунті становило лише 1,4%. Це свідчить про те, що цей інсектицид майже не володіє нематицидними властивостями щодо особин G. rostochiensis.
При використанні вищезазначених препаратів на стійкому до збудника глободерозу сорті Обрій ефективність їх дії була незначною і коливалася в межах від 2,4% (Провотокс) до 7,3% (Антихрущ). Це пояснюється тим, що стійкий сорт картоплі Обрій генетично здатний сам по собі очищати ґрунт від особин G. rostochiensis (табл. 4).
Таблиця 4
Зниження чисельності особин Globodera rostochiensis у ґрунті залежно від внесених інсектицидів (2008-2010 рр.)
Препарат Зниження чисельності нематод у ґрунті, %
Світанок київський (сприйнятливий) Обрій (стійкий)
Провотокс, г (внесення у ґрунт, 30,0-40,0 кг/га) 24,7 20,8 75,8 2,4
Рембек, г (внесення у ґрунт, 1,9-2,2 кг/га) 5,3 1,4 76,0 2,6
Щодо рентабельності виробництва картоплі, то найвищою вона була у контрольних варіантах на двох досліджуваних сортах, у всіх інших варіантах з препаратами вона зменшувалася. Так, у контрольному варіанті з Світанком київським рентабельність виробництва при урожайності 19,4 т/га становила 35,3%, а у варіанті із сортом Обрій - 70,8%, урожайність якого дорівнювала 24,5 т/га.
Вплив сортових особливостей на продуктивність картоплі та чисельність нематод в ґрунті
При однорічному вирощуванні нематодостійких сортів картоплі найвищу ефективність щодо зменшення чисельності золотистої картопляної нематоди у ґрунті відмічено при вирощуванні ранніх (Белла роса) та середньоранніх (Водограй, Доброчин) сортів. Вони забезпечували зменшення наявності шкідника від початкової інвазії в 5,8-6,9 разів або на 72,0-74,1%. Висока ефективність спостерігалась при вирощуванні сортів Дніпрянка, Карлена, Обрій, Фантазія, Лелека, Пекуровська та Словянка. Найнижчий ефект очищення ґрунту від інвазії (50,0%) отримується при вирощуванні сорту Тетерів (табл. 5).
Таблиця 5
Вплив нематодостійких сортів картоплі на зниження рівня інвазії Globodera rostochiensis у ґрунті (2008-2010 рр.)
Групи стиглості Сорт Рівень зниження разів %
Ранні Белла роса 5,9 74,1
Дніпрянка 4,5 66,2
Загадка 3,2 54,2
Карлена 5,0 64,3
Поран 4,3 55,0
Середньо-ранні Водограй 5,8 72,0
Дзвін 5,5 60,4
Доброчин 6,9 72,8
Левада 4,7 56,3
Обрій 6,1 67,4
Фантазія 4,5 63,3
Середньо-стиглі Західна 3,6 53,5
Лелека 5,2 62,5
Пекуровська 5,6 63,5
Словянка 4,7 65,1
Середньо-пізні Тетерів 2,4 50,0
За результатами наших досліджень встановлено, що різні за стійкістю сорти картоплі суттєво варіювали за показниками урожайності. Вирощування одного і того ж самого сорту картоплі одночасно на ділянках, заселених фітогельмінтами та вільних від них, дає можливість визначити зміну врожайності внаслідок ураження нематодою.
Встановлено, що найбільший урожай від нематодостійких сортів як на інвазійному ґрунті, так і на вільному від фітогельмінтів, отримано в сортів Водограй, Лелека, Західна, Обрій, Белла роса та Словянка (24,1-29,3 т/га). Найменша продуктивність картоплі була у сорту Тетерів, яка становила 8,9 т/га. Порівнюючи отриманий урожай бульб з інвазійної ділянки з урожайністю цих сортів на вільних від золотистої картопляної нематоди грунтах, найменші втрати врожаю спостерігали у сортів Левада, Водограй, Дніпрянка та Карлена, які становили 1,4, 2,0, 2,3 та 2,7% відповідно. При цьому найбільший недобір урожаю спостерігався при вирощуванні сортів Лелека - 10,6%, Дзвін - 10,5% та Словянка - 15,4%. В середньому втрати врожаю при вирощуванні нематодостійких сортів картоплі на інвазійному фоні порівняно з безінвазійним становили 5,9% (табл. 6).
Таблиця 6
Вплив інвазійного навантаження особин Globodera rostochiensis на врожайність стійких сортів картоплі (2008-2010 рр.)
Сорт Урожайність, т/га Втрати врожаю на інвазійному фоні без інвазії т/га %
Водограй 24,8 25,3 0,5 2,0
Поран 16,7 17,8 1,1 6,2
Лелека 24,1 27,0 2,9 10,6
Дніпрянка 18,5 18,9 0,4 2,3
Західна 27,4 28,6 1,2 4,1
Загадка 22,9 23,9 1,0 4,0
Фантазія 22,2 23,6 1,4 5,9
Левада 14,4 14,6 0,2 1,4
Обрій 24,3 25,0 0,7 2,9
Белла роса 26,4 27,9 1,5 5,4
Словянка 24,8 29,3 4,5 15,4
Доброчин 20,9 22,9 2,0 8,9
Пекуровська 15,6 17,2 1,2 7,0
Тетерів 8,9 9,4 0,5 5,7
Карлена 19,4 19,9 0,5 2,7
Дзвін 16,2 18,1 1,9 10,5
НІР05 1,4 1,8
В наших експериментах спостерігалась чітка залежність продуктивності сприйнятливих сортів картоплі від кількості самок фітопаразита на одну рослину. При утворенні на кореневій системі сортів картоплі Надійна та Світанок київський 0,7-58,3 самок на рослину втрати врожаю становили 12-12,6%. Із зростанням кількості самок до 144,6 на рослину (сорт Кобза) втрати врожаю становили 33,2% (рис. 2).
Рис. 2. Залежність втрат врожаю картоплі від чисельності самок картопляної нематоди на кореневій системі сприйнятливих сортів (2008-2010 рр.).
Трьохрічне вирощування всіх досліджуваних нами нематодостійких сортів призводило до зниження фітогельмінтів у ґрунті більш ніж на 90% порівняно з вихідною. Найвищу ефективність проявили сорти Лелека, Поран, Водограй, Обрій, Словянка, Белла роса, Дніпрянка та Дзвін, які зменшували чисельність картопляної нематоди в ґрунті на 98,0-99,0% порівняно з вихідною (табл. 7).
Таблиця 7
Вплив трьохрічного вирощування нематодостійких сортів картоплі на зниження інвазії Globodera rostochiensis у ґрунті (2008-2010 рр.)
Групи стиглості Сорт Рівень зниження разів %
1 2 3 4
Ранні Белла роса 57,8 98,3
Дніпрянка 57,6 98,3
Загадка 38,0 97,4
Карлена 29,3 96,6
Поран 91,3 98,9
Середньо-ранні Водограй 83,8 98,8
Дзвін 50,0 98,0
Доброчин 27,8 96,4
Левада 31,5 96,8
Обрій 79,4 98,7
Фантазія 32,1 96,9
Середньо-стиглі Західна 38,0 97,4
Лелека 102,7 99,0
Пекуровська 21,2 95,3
Словянка 70,2 98,6
Середньо-пізні Тетерів 13,2 92,4
Найменшу ефективність очищення грунту від Globodera rostochiensis встановлено в результаті вирощування сорту Тетерів (92,4%).
В умовах заселеності ґрунтів картопляною немтодою рентабельність вирощування на них нематодостійких сортів була різною. Найвищу рентабельність виробництва картоплі отримано при вирощуванні сортів Західна (90,8%), Белла роса (83,8%), Водограграй (72,7%) та Словянка (72,7%).
Найменш рентабельним було вирощування на інвазійному ґрунті сорту Левада (0,3%), а вирощуапання сорту Тетерів взагалі було нерентабельним (-38,0%) (табл. 8.16).
При вирощуванні сприйнятливих до Globodera rostochiensis сортів картоплі рентабельність їх вирощування була значно меншою у порівнянні з нематодостійкими. Найбільш рентабельними на інвазійних грунтах є сорти Надійна (31,6%) та Промінь (26,7%). Нерентабельним у досліді виявилось вирощування сорту Кобза (-7,4%). Рентабельність виробництва сортів Подолянка, Билина, Жеран, Ракурс та Світанок київський становила 9,3, 10,0, 10,7, 14,9, та 16,3 відповідно.1. З 23 досліджених районів Житомирської області у 16 було виявлено цистоутворюючу картопляну нематоду. Вперше її виявлено в Андрушівському, Брусилівському, Вол.-Волинському, Любарському, Ружинському, Червоноармійському, Черняхівському та Чуднівському районах.
2. Встановлено, що 67,4% площ заселених фітогельмінтами виду Globodera rostochiensis мали низьку їх чисельність (до 1000 л я/100 см3 ґрунту), 17,4% - середню (до 5000 л я/100 см3 ґрунту), 15,2% - високу (більше 5000 л я/100 см3 ґрунту).
3. Високу ефективність очищення ґрунту від золотистої картопляної нематоди протягом одного вегетаційного періоду отримано при вирощуванні конюшини лучної - 67,7%, тимофіївки лучної - 63,5% та люцерни - 61,4%. Вирощування гороху, люпину, пелюшки та сої дозволило зменшити щільність картопляної нематоди у ґрунті на 65,0-47,5%. Підтримка поля у стані без рослинності протягом року забезпечувала зменшення фітогельмінтів у ґрунті лише на 28,8%.
4. Встановлено, що використання підвищеної дози гною (80 т/га) під картоплю дозволило знизити чисельності фітогельмінтів у ґрунті на 1,7-2,7% порівняно з внесенням 60 т/га, а прибавка врожаю картоплі була на рівні 1,4-2,0 т/га. Застосування 20 т/га гноївки ВРХ дозволило зменшити щільність патогена в ґрунті на 9,7%-10,3%, урожайність при цьому збільшувалася на 2,4-2,6 т/га.
5. Виявлено, що найбільшу ефективність проти фітогельмінтів проявили інсектициди Антихрущ (0,5-1,0 л/га) та Цезар (0,1-0,2 л/га), застосування яких на сорті Світанок київський забезпечило зниження чисельності нематод в ґрунті на 25,4 та 24,2% відповідно. Мінімальну нематицидну дію проти картопляної нематоди отримано при застосуванні препарата Рембек - 1,4-2,6%.
6. Найвищий нематодоочищуючий ефект ґрунту спостерігався при вирощуванні сортів картоплі Дніпрянка, Обрій, Доброчин, Водограй, Белла роса, де чисельність особин Globodera rostochiensis у ґрунті зменшилась на 66,9 - 75,7%.
7. Сорти Водограй, Доброчин, Обрій, Поран, Фантазія мали найвищу продуктивність та інші господарсько-цінні ознаки на високому інвазійному навантаженні ґрунту і проявили імунність проти золотистої картопляної нематоди та можуть бути запропоновані для вирощування на інвазійних патогеном ґрунтах.
8. Встановлено, що трьохрічне вирощування стійких проти золотистої картопляної нематоди сортів картоплі є дуже ефективним. В такий спосіб досягається очищення ґрунту від патогену на 92,4% (Тетерів) - 99,0% (Лелека). Вирощування нематодостійких сортів в монокультурі є найбільш ефективним у перші два роки, а на третій рік зниження фітогельмінтів у ґрунті є незначним.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для очищення ґрунту від золотистої картопляної нематоди в умовах Полісся слід вирощувати конюшину лучну, тимофіївку лучну та люцерну, які є рослинами-неживителями G. rostochiensis.
2. Сорти Водограй, Доброчин, Обрій, Поран, Фантазія на високому інвазійному навантаженні ґрунту проявили імунність проти золотистої картопляної нематоди і можуть бути запропоновані для вирощування на інвазійних патогеном ґрунтах та селекційним установам для проведення цілеспрямованої селекції картоплі на нематодостійкість.
Список литературы
Статті у фахових наукових виданнях
1. Гурманчук О.В. Продуктивність нематодостійких та сприйнятливих до Globodera rostochiensis сортів картоплі в зоні Полісся України / О.В. Гурманчук // Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. - 2010. - № 2 (27). - С. 191-196.
2. Положенець В.М. Ефективність застосування стійких сортів картоплі з метою очищення ґрунту від картопляної нематоди / В.М. Положенець, О.В. Гурманчук, Л.В. Немерицька // Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. - 2010. - № 1 (26). - С. 167-171. (Проведено дослідження, проаналізовано дані, зроблено висновки)
3. Розповсюдження глободерозу картоплі в умовах Житомирщини / В.М. Положенець, О.В. Гурманчук, О.А. Тимощук, Л.В. Немерицька // Картоплярство України. - 2010. - № 1-3. - С. 42-45. (Проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки)
Матеріали конференцій
1. Polozhenets V. Evalution of effectiveness of potato kinds against cyst-formin nematode of potato (Globodera rostochiensis) / V. Polozhenets, O. Gurmanchuk, L. Nemerytska // Ukrainian-Polish weigl conference “Microbiology on service for human” / Odesa National I.I. Mechnykov University. - Odesa, 2009. - P. 219. (Проведено дослідження, проаналізовано дані, зроблено висновки)
2. Гурманчук О.В. Вплив пестицидів на зменшення інвазії Globodera rostochiensis в ґрунті / О.В. Гурманчук // Зрівноважений розвиток регіонів в умовах глобалізації: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 15-17 квітня 2010 р. - Житомир, 2010. - С. 364-366.
3. Положенець В.М. Вплив рослин-неживителів на зниження чисельності золотистої картопляної нематоди у ґрунті / В.М. Положенець, О.В. Гурманчук // Українська наука ХХІ століття: матеріали шостої всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, 16-18 червня 2010 р. - К., 2010. - С. 29-30. (Проведено дослідження, проаналізовано дані, зроблено висновки)
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
