Визначення поняття виробництва та виробничої функції. Економічний зміст ізокванти та ізокости. Субституція факторів виробництва. Граничні продукти праці і капіталу. Закон спадної граничної продуктивності. Ізокоста та умови рівноваги фірми, її оптимум.
Економісти розглядають виробництво як процесс трансформації вхідних виробничих факторів (ресурсів) у вихідну продукцію. Поняття «виробництво» розглядається в ній, як діяльність з випуску товарів і послуг, за які споживач готовий заплатити. Це значить, що головне у виробництві не просто віпуск товарів, а їх кількість, що вироблена за годину, день, на одиницю спожитих ресурсів. Прибуток - це різниця між сумарною виручкою або сумарними надходженнями, які одержує фірма від продажу своєї продукції, і сумарними витратами, які несе фірма для того, щоб виробити цю продукцію. З її допомогою можна визначити, яким має бути технічне оснащення виробництва і скільки потрібно наймати робочої сили, щоб виробництво було рентабельним.Ізокванта - це крива, яка відоброжає всі можливі поєднаня виробничих факторів, використанння яких забезпечує однаковий обсяг виробництва продукції. Карта ізоквант - сукупність ізоквант, кожна з яких вказує на максимальний випуск продукції, який досягається при використанні певного поєднання факторів виробництва.[3, c.131] Конфігурація ізоквант залежить від ступеня взаємозамінності чи взаємодоповнюваності ресурсів, про що свідчать графічні зображення на рис. б - функція має сталі (незмінні) пропорції між прцею і капіталом; ні окреме зростання праці, ні окреме зростання капіталу не можуть забезпечити збільшення обсягу продукції; ^Q вимагає водночас зростання в однакових пропорцйях L і K.Якщо витрати праці і капіталу виражаються цілими частинами (робітники, верстати), то виробничу функцію позначають також через Pij, де і - витрати праці, j - витрати капіталу. Граничний продукт (гранична продуктивність) праці є приріст випуску продукту при збільшенні витрат праці на одиницю. Він залежить як від виробничої функції, так і від вихідного набору ресурсів до якого додана додаткова одиниця труда. Щоб не плутати виробничий продукт з граничним продуктом, продукт називають також сукупним продуктом і позначають ТР. На рис 5.1 (Додаток 5) зображено графік виробничої функції, де видно, що при малих обсягах витрат праці (до величини точки А і В) граничний продукт (нахил дотичної) праці збільшується, а потім - зменшується.Гранична норма технологічного заміщення - це величина, на яку можна зменшити обсяг одного ресурсу за рахунком використання додаткової одиниці іншого ресурсу за незмінного обсягу випуску.[11, c. Граничну норму заміщення капіталу працею математично можна подати у вигляді формули Якщо є потреба в тому, щоб працю замістити капіталом, формула MRTS матиме вигляд Оскільки співвідношення зміни обсягу праці та обсягу капіталу - величини від’ ємні,то гранична норма заміщення праці капіталом чи капіталу працею має бути величиною додатною. Економічний зміст того, що MRTS - величина додатна полягає в тому, що якщо капітал заміщується працею і MRTS = 10, то це означає, що з кожною одиницею приросту ресурсу «праця» обсяг капіталу зменшується на 10 одиниць.Ізокоста - лінія, що демонструє комбінації факторів виробництва, які можна купити за однакову загальну суму грошей. Ізокости є паралельними прямими, оскільки допускається, що фірма може придбати будь-яку бажану кількість факторів виробництва за незмінними цінами. Нахил ізокости висловлює відносні ціни факторів виробництва. Властивості ізокости: 1) Кут нахилу ізокости залежить від цін на фактори виробництва і визначається співвідношенням цін p1 / p2. Точка в якій изокванта стосується (але не перетинає ) ізокости, означає найбільш дешеву за вартістю комбінацію факторів, необхідних для випуску певного обсягу продукту.Підприємство, намагаючись збільшити обсяги виробництва продукції, залучає все більше ресурсів, тобто збільшує масштаб виробництва. При цьому спостерігається різна віддача (ефект) від зміни масштабу виробництва.[7] Зростаюча віддача від масштабу відбувається тоді, коли обсяг виробництва продукції зростає відчутніше, ніж обсяги використання ресурсів. Наприклад, при подвоєнні факторів виробництва обсяг випуску продукції зростає більш ніж у два рази (рис. Зростаючий ефект масштабу виробництва може досягатися завдяки впливу таких факторів: 1. Поділ праці.Пошук шляхів максимізації прибутку перш за все означає для фірми оптимізацію процесу виробництва. Як вже зазначалося, процес виробництва в мікроекономіці розглядається як процес перетворення ресурсів на готову продукцію та описується виробничою функцією. Виробнича функція - це співвідношення між будь-яким набором факторів виробництва і максимальним обсягом продукції. Довгостроковий період - це період виробництва, за який виробники можуть змінити всі фактори виробництва продукції. Середній продукт змінного фактора виробництва (АР) - це відношення сукупного продукту змінного фактора до кількості цього фактора, яка використовується у виробництві: АР = ТР/Х.
План
План
Вступ
1. Виробництво та виробнича функція
2. Економічний зміст ізокванти та ізокости. Субституція факторів виробництва
3. Ізокванта та її можливі конфігурації. Карта Ізоквант
4. Граничні продукти праці і капіталу
5. Гранична норма технологічного заміщення. Закон спадної граничної продуктивності
6. Ізокоста та умови рівноваги фірми. Оптимум підприємства
7. Віддача від масштабу. Ефект масштабу
Висновки
Література
Вывод
Пошук шляхів максимізації прибутку перш за все означає для фірми оптимізацію процесу виробництва. Як вже зазначалося, процес виробництва в мікроекономіці розглядається як процес перетворення ресурсів на готову продукцію та описується виробничою функцією. Виробнича функція - це співвідношення між будь-яким набором факторів виробництва і максимальним обсягом продукції. Як ми визначили основними властивостями виробничої функції є то, що при збільшенні витрат одного ресурсу, при незмінності інших відбувається збільшення обсягу виробництва продукції, але лише до певної межі. Також існує певна взаємозамінність та компліментарність (доповнюваність) факторів виробництва. Зміни використання факторів виробництва менш еластичні в короткостроковому, ніж у довгостроковому періоді. Такж треба зазначити ,що короткостроковий період - це період виробництва, протягом якого деякі фактори є незмінними. Довгостроковий період - це період виробництва, за який виробники можуть змінити всі фактори виробництва продукції. Щоб зясувати, як впливають зміни обсягів використання одного з факторів виробництва на результати виробництва, ми розглянули ряд показників: 1. Сукупний продукт змінного фактора виробництва (ТР) - це кількість продукції, що виробляється при певній кількості цього фактора за інших незмінних умов.
2. Середній продукт змінного фактора виробництва (АР) - це відношення сукупного продукту змінного фактора до кількості цього фактора, яка використовується у виробництві: АР = ТР/Х.
3. Граничний продукт змінного фактора виробництва (МР) - це обсяг зміни сукупного продукту цього фактора при зміні кількості фактора на одиницю (при інших рівних умовах).
Графічно кожен спосіб виробництва може бути представлений точкою, координати якої характеризують мінімально необхідне для виробництва даного обсягу випуску кількість ресурсів L і K,а саме ізоквантою.
Ізокванта - це крива, що відображає альтернативні варіанти ресурсів, які використовуються для виробництва певного обсягу продукції.
Карта ізоквант - це множина ізоквант, що відображає максимальний випуск продукції за будь-яких комбінацій факторів виробництва. Аналізуючи ізокванти, можна визначити показник заміщення одного фактора виробництва іншим. Гранична норма технологічного заміщення - це величина, на яку можна зменшити обсяг одного ресурсу за рахунком використання додаткової одиниці іншого ресурсу за незмінного обсягу випуску.
Як вже зазначалося, ізокоста - це множина альтернативних комбінацій витрат праці та капіталу, при яких витрати виробництва залишаються незмінними. Поєднавши ізокванти і ізокости, можна визначити оптимальну позицію фірми. Точка в якій изокванта стосується (але не перетинає) ізокости, означає найбільш дешеву за вартістю комбінацію факторів, необхідних для випуску певного обсягу продукту.
У довгостроковому періоді всі фактори виробництва є змінними. Підприємство, намагаючись збільшити обсяги виробництва продукції, залучає все більше ресурсів, тобто збільшує масштаб виробництва. При цьому спостерігається різна віддача (ефект) від зміни масштабу виробництва.
Зростаюча віддача від масштабу відбувається тоді, коли обсяг виробництва продукції зростає відчутніше, ніж обсяги використання ресурсів. Спадна віддача від масштабу виробництва відбувається тоді, коли випуск продукції зростає менш відчутніше, ніж зростають обсяги використаних факторів виробництва.
Список литературы
1. А.Ф. Косік, Г.Е. Гронтковська Мікроекономіка: 2-ге видання, перероблене та доповнене. Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 438 с.
3. Кулішов В.В. Мікроекономіка: Основи теорії і практикум: Навчальний посібник. 2-ге видання, стереотипне. - Львів: «Магнолія 2006», 2008. - 332 с.
4. Вініченко І.І., Дацій Н.В., Корецька С.О. Мікроекономіка:навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 272 с.
5. Стеблій Г.Я. Мікроекономіка: Навчальний посібник. - Київ: «Фірма «ІНКОС»», Центр навчальної літератури, 2007. - 221 с.
6. Фоміна М.В. Основи мікроекономіки: теорія, логічні схеми, методичні вказівки [Текст]: навчальний посібник для вищих навчальних закладів / М.В. Фомина, В.В. Приходько - Донецьк: ДОННУЕТ, 2009. - 240 с.
7. Лісовий А.В. Мікроекономіка: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. [ Електронний ресурс]
8. П. Ю. Буряк, О. Г. Гупало, І. В. Стасюк. Мікроекономіка: Навч. посіб. - К.: «Хай-Тек Прес», 2008. - 368 с.
9. Симкина Л. Г., Корнейчук Б. В. Микроэкономика. - СПБ: Питер, 2002. - 464 с.
10. Андреюк Н. В. Міероекономіка: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2006. - 176 с.
