Зображальний аспект візуальної мови графічного дизайну (на матеріалі плаката) - Автореферат

У звязку з цим особливої актуальності набуває зображальний аспект візуальної мови графічного дизайну. Ці обставини також актуалізують вивчення зображального аспекту візуальної мови графічного дизайну. розглянути взаємозвязок невербальних засобів графічного дизайну і суспільства та розкрити роль візуально-пластичної мови графічного дизайну в інформаційному просторі; простежити взаємозвязок розвитку зображального аспекту візуальної мови графічного дизайну й стереотипу зорового сприйняття; Такий екскурс дозволяє виявити ключові моменти розвитку зображального аспекту візуальної мови графічного дизайну (від першого досвіду створення тиражного графічного обєкта у книзі епохи Відродження до 60-х рр.«Візуально-пластична мова книги в роботах дослідників» розглянуто, що книга епохи Відродження в контексті завдань предмета дослідження була вивчена В. Даниленко зазначає, що книга цього періоду залишила яскравий слід в українському графічному дизайні. «Стан досліджування зображального аспекту візуальної мови графічного дизайну» основну увагу зосереджено на плакаті, який розглядається з часу виникнення стилю модерн. Дані дослідження формують наукове поле й дають підстави стверджувати, що в мистецтвознавстві зображальний аспект візуальної мови графічного дизайну окремо не вивчався. Оскільки термін декоративність не дає чіткого уявлення, наскільки велика, або мала, міра умовності у вирішенні елементів композиції і не дозволяє говорити про стилістичну єдність, виникла необхідність ввести поняття графічна мова, що надасть змогу визначати міру умовності в трактуванні форми і простору та простежити зміни у вирішенні.Аналіз спеціальної літератури показав, що у вивченні візуально-пластичної мови графічного дизайну дотепер існують значні прогалини. Зокрема, вони стосуються зображального аспекту: питань трактування форми і простору при створенні зображення на площині, взаємозвязків, які обумовлюють певну якість розвитку візуально-пластичної мови графічного дизайну, загальних тенденцій розвитку, що визначним чином вплинули на якість пластичного мовлення сучасних візуальних комунікацій. При дослідженні книги епохи Відродження і книги початку XVII ст. установлено, що друкована реклама, сполучення поняття якості інформації з якістю її презентації, виникнення фірмового стилю при сполученні шрифту й зображення, формування у населення стереотипу зорового сприйняття тиражної інформації своїми коренями сягають книги. Зображальний аспект візуальної мови графічного дизайну змінювався у процесі свого розвитку, однак завжди зберігався притаманний книзі принцип сполучення шрифту й зображення. У візуально-пластичній мові плакату модерну було здійснено синтез обємно-просторового трактування форми, притаманного європейському мистецтву (з розробкою тонального й колірного нюансу), з площинним і умовним (без тональної розробки форми в межах плями, що утворює зображення), властивого кольоровій японській ксилографії.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Аналіз спеціальної літератури показав, що у вивченні візуально-пластичної мови графічного дизайну дотепер існують значні прогалини. Зокрема, вони стосуються зображального аспекту: питань трактування форми і простору при створенні зображення на площині, взаємозвязків, які обумовлюють певну якість розвитку візуально-пластичної мови графічного дизайну, загальних тенденцій розвитку, що визначним чином вплинули на якість пластичного мовлення сучасних візуальних комунікацій.

При дослідженні книги епохи Відродження і книги початку XVII ст. установлено, що друкована реклама, сполучення поняття якості інформації з якістю її презентації, виникнення фірмового стилю при сполученні шрифту й зображення, формування у населення стереотипу зорового сприйняття тиражної інформації своїми коренями сягають книги. Стверджується, що якісне і смислове наповнення обєктів графічного дизайну у своїй генезі є похідним від книги, у якій сформувалися основні принципи подачі тиражної інформації. Зображальний аспект візуальної мови графічного дизайну змінювався у процесі свого розвитку, однак завжди зберігався притаманний книзі принцип сполучення шрифту й зображення. Це дозволяє говорити про те, що сформований стереотип зорового сприйняття тиражної інформації є константою для невербальних засобів впливу.

Вивчення графічної мови кольорової тиражної графіки з високим способом друку (XVII ст. - 60-х рр. ХХ ст.) дало можливість виявити закономірності створення зображення, що базуються на особливостях першого та другого ступеню зорового сприйняття людини. Установлено, що принцип створення обємно-просторового, умовного й площинного зображення не є проявом особистісних устремлінь художника. Цей принцип - єдина основа для всіх видів творчої діяльності, повязаних з візуалізацією задуму на площині. Установлено, що сформоване до середини 60-х рр. ХХ ст. поняття умовного зображення у кольоровому естампі з високим способом друку вирішальним чином вплинуло на візуально-пластичну мову графічного дизайну. Дані обставини дають змогу стверджувати, що саме в цей період завершилось формування базових понять: обємно-просторового, умовного і площинного трактування форми та простору при створенні зображення.

Дослідження плаката стилю модерн дає підстави стверджувати, що знайомство Європи у 60-х рр. ХІХ ст. з кольоровою ксилографією Японії позначилося на трактуванні форми і простору. У візуально-пластичній мові плакату модерну було здійснено синтез обємно-просторового трактування форми, притаманного європейському мистецтву (з розробкою тонального й колірного нюансу), з площинним і умовним (без тональної розробки форми в межах плями, що утворює зображення), властивого кольоровій японській ксилографії. Використання стилізованого силуету також стало новою якістю, не повязаною з попереднім досвідом. У плакаті стилю модерн сформувався принцип подачі візуальної інформації через силуетне вирішення. Доведено, що в цей час вперше пластичне мислення художника набуло принципових змін. Досвід обємно-просторового зображення втратив значення абсолюту, зявилося поняття умовного трактування форми і простору. Так, візуально-пластична мова модерну стала першим в історії плаката єдиним зоровим стереотипом.

Дослідження нових якостей у плакаті першої третини ХХ ст. показало, що плакат розвивався під впливом наступних чинників, а саме: соціальні катаклізми, що обумовили необхідність агітації, використання гасла, заклику і у звязку із цим актуалізували пошук нових засобів виразності для створення «нового мистецтва»;

наявність попереднього досвіду у створенні зображення, що містить елементи умовності у своєму вирішенні (модерн, кубізм);

необхідність створення нової суспільної й візуальної домінанти - образу трудівника, гегемона;

моральне старіння попереднього зорового стереотипу.

Досвід трактування форми, відношення до площини, композиції, шрифту, кольору сприймалися проміжним результатом, стимулювали творчий пошук. Соціальні катаклізми обумовили суспільну потребу створення нової візуальної домінанти в плакаті. Якість зображального аспекту візуальної мови графічного дизайну є результатом творчого пошуку в контексті досвіду, що перестав бути абсолютом. Соціальна нестабільність обумовила суспільну потребу у збереженні попередньої візуальної парадигми у графічному дизайні. Часткове відновлення візуально-пластичної мови було наслідком розвитку в руслі існуючих традицій і збагачення їх результатами творчого пошуку 1920-х рр.

Установлено, що спільність візуально-пластичної мови плаката СРСР, Італії, Іспанії, Франції, США й Німеччини (кінця 30-х - 40-х рр. ХХ ст.) полягає в реалістичному, живописному трактуванні форми і створенні реального простору. Попередній досвід розвитку візуально-пластичної мови плаката був «продуктом смутного часу»: Перша світова війна (1914 р.), спричинена нею політична нестабільність і Велика депресія початку 1930-х рр. При виході із кризи відбувається повернення до «стабільних цінностей» реалістичного живопису. Особливості візуально-пластичної мови плаката Польщі являють собою збереження створеного в плакаті зорового стереотипу стилю модерн і його наступний розвиток, що відрізняється зростанням міри умовності. Доведено, що візуально-пластична мова плаката, у розглянутий період, була обумовлена прагненням збереження єдиного візуального й духовного простору кожної окремої нації. Виявлено, що особливістю візуальної мови плаката кінця 1950-х рр. є еволюція трактування форми і простору. Вона виявилася у втраті станкового початку, здобутті умовності при створенні зображення. Текст стає елементом композиції, зявилася стилістична відповідність шрифту і зображення. Дослідження зображального аспекту візуальної мови графічного дизайну 1960-х рр. показало, що поняття умовного вирішення зображення є загальним для радянського й європейського плаката. Інтернаціональний плакат характеризується низкою споріднених якостей: присутністю символіки в образному розкритті теми, колективним створенням візуальних символів, появою загальних тем. На якість розвитку плаката Польщі визначним чином вплинув плакат довоєнної пори. Зберігши окремі риси модерну, останній швидко набув умовності трактування форми, простору, розвитку образного вирішення. У цей час у плакаті починає формуватися уніфікований підхід. Розкрито, що в 60-і рр. ХХ ст. були закладені основи єдиного інформаційного простору. В українському плакаті радянського періоду за зображальну основу було взято зразки з національної культури.

У процесі дослідження тенденцій розвитку візуально-пластичної мови сучасного графічного дизайну, що проводилось на матеріалі плаката, установлено, що: візуальні засоби впливу мають уніфікований характер; загальний інформаційний простір складається за результативністю впливу образного початку у візуальній мові; на всіх етапах розвитку якість зображального аспекту візуальної мови в графічному дизайні обумовлена суспільними потребами. Доведено, що розвиток візуальної мови графічного дизайну при формуванні єдиного інформаційного простору має обєктивний характер, він не залежить від особистісних і національних устремлінь дизайнерів. Критерієм його оцінки є результативність впливу образного початку, візуальна мова є збірною. Висунуто припущення, що розвиток відео, анімації та банерної реклами не викличе радикальних змін візуальної мови мультимедіа, оскільки принципові основи створення зображення (обємно-просторове, площинне, умовне) стосуються зорового сприйняття людини і є обєктивною закономірністю. Сформований стереотип зорового сприйняття комунікативних обєктів графічного дизайну буде мінятися у звязку з поширенням мультимедіа, що має універсальні можливості.

Результати роботи можуть бути використані для подальшого дослідження візуальної мови усіх видів творчої діяльності, повязаних із зображенням на площині. Виявлені принципи створення зображення можуть стати основою для вивчення мультимедіа. Дисертація відкриває перспективи для подальшого наукового дослідження візуальних комунікацій.

1. Калашнікова О. До питання про особливості розвитку української кольорової ліногравюри середини 1950-х - початку 1960-х років / О. Калашнікова // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. - Харків: ХДАДМ, 2000. - № 2-3. - С. 24-25.

2. Калашникова Е. Графический язык украинской цветной линогравюры начала 50-х годов ХХ века / Е. Калашникова // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. - Харків: ХДАДМ, 2000. - № 4-5. - С. 76-78.

3. Калашникова Е. Графический язык европейского лубка XVII века /Е. Калашникова // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - Харків: ХДАДМ, 2007. - № 7. - С. 44-47.

4. Калашникова Е. Особенности современной цветной линогравюры /Е. Калашникова // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - Харків : ХДАДМ, 2009. - № 9. - С. 30-34.

5. Калашникова Е. Особенности изобразительного аспекта визуально-пластического языка плаката конца ХІХ - начала ХХ века /Е. Калашникова // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - Харків : ХДАДМ, 2009. - № 14. - С. 36-43.

6. Калашникова Е. Особенности изобразительного аспекта визуально-пластического языка книги эпохи Возрождения /Е. Калашникова // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. - Харків: ХДАДМ, 2009. - № 5. - С. 21-24.

7. Калашникова Е. Особенности изобразительного аспекта визуально-пластического языка плаката 30-х гг. ХХ века / Е. Калашникова // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - Харків: ХДАДМ, 2009. - № 15. - С. 49-55.

8. Калашникова Е. А. Графический язык украинской цветной линогравюры первой половины 60-х годов ХХ века / Е. А. Калашникова //Молода мистецька наука України. І електронна наукова конференція молодих науковців, докторантів, аспірантів, магістрантів. Харків, ХДАДМ, 1 листопада 2002 р. - Харків: ХДАДМ, 2002. - № 1. - С. 30-32.

9. Калашникова Е. А. Сравнительный анализ графического языка лубка и японской театральной гравюры XVII - XVIII веков, выполненных в технике обрезной гравюры на дереве / Е.А. Калашникова // Теорія і практика матеріально-художньої культури: IV електронна наукова конференція 15 грудня 2003 р.- Харків: ХДАДМ, 2003. - № 4. - С. 106-111.

10. Калашникова Е. Тенденции развития визуально-пластического языка графического дизайна / Е. Калашникова // Сборник научных статей по материалам межвузовской научно-практической конференции Строгановские чтения. - М.: МГХПА им. С.Г. Строганова, ноябрь 2009. - С. 182-185

11. Калашникова Е.А. Визуальная коммуникация сегодня и завтра // Матеріали Міжнародної наукової конференції «Традиція і культура. Людина і Всесвіт. Всеєдність буття» Київ, 18-19 грудня 2009 р. Ч. 3. - Київ, 2009. - С. 14 -16