Зобов’язання України щодо прав людини у зв’язку зі вступом до Ради Європи - Автореферат

Наприкінці ХХ ст. забезпечення дотримання прав людини стало проблемою всього світового співтовариства, перетворилося на основне питання більшості гуманітарних форумів, на яких неодноразово підкреслювалось, що "держави мають обовязок, незалежно від їх політичних, економічних та культурних систем, заохочувати і захищати всі права і основні свободи людини"). Сказане доводить потребу ґрунтовного дослідження багатогранного співробітництва України з Радою Європи, початком якого стали державні зобовязання, набуті під час вступу до неї. право державний суд юридичний Іншими вагомими аргументами на користь актуальності обраної теми є існування нового юридичного феномена - європейського права, яке розширено використовується мільйонами людей, залучених у відносини з участю європейських співтовариств та поява нових вимог до державних службовців і юристів-практиків, зумовлених розбудовою власної правової держави і вже згаданою новою роллю України на міжнародній арені. За таких умов дослідження зобовязань України щодо прав людини у звязку зі вступом до Ради Європи та наукова оцінка стану їх виконання дозволить заповнити прогалину, яка утворилася у вивченні важливих для держави питань її міжнародно-правової діяльності, а також стане ще одним кроком до вирішення проблем програмної перебудови юридичної освіти згідно з вимогами часу. Дисертація відповідає декільком пріоритетним напрямкам, визначеним Концепцією розвитку юридичної науки і освіти в Україні) для "Міжнародного права та порівняльного законодавства", зокрема таким, як реалізація міжнародних стандартів у галузі прав людини, Україна і міжнародні організації, міжнародно-правові аспекти участі України в загальноєвропейському процесі, проблеми співвідношення норм внутрішнього і міжнародного права."Роботи зарубіжних науковців щодо європейського регіонального механізму захисту прав людини", досліджується ступінь вивченості проблематики прав людини вченими-юристами. Серед тих, хто займається міжнародним публічним правом, з точки зору предмета дисертаційного дослідження, найбільш цікавими виглядають роботи, присвячені вивченню діяльності міжнародних організацій (Демяненко І., Дроздов С., Ісакович С., Новіцькі М., Мармазов В., Піляєв І. та ін.) так само, як і власно правам людини: динаміці їх становлення і сучасному розвитку (Акуленко В., Денисов В., Заблоцька Л., Шишкін В. та ін.), відповідності національних правових норм міжнародним (Буроменський М., Бритченко П., Денісов В., Довгерт А., Опришко В. та ін.), міжнародно-правовій відповідальності держав за порушення прав людини (Гусейнов Л. та ін.). Під впливом демократичних революцій, що відбулися в 1989-1990 рр. в країнах Центральної та Східної Європи, та їх прагнення вступити до Ради Європи, а також зустрічного руху з боку цієї організації відбулася помітна активізація дослідження юристами європейського регіонального механізму захисту прав людини. У другому розділі - "Становлення Ради Європи та набуття Україною статусу члена організації" простежуються історія створення, структура, мета, напрямки діяльності Ради Європи та шлях нашої держави до неї, аналізуються зміст та динаміка виконання її зобовязань щодо прав людини. Підкресливши першість Західної Європи у створенні регіональної системи міжнародних організацій, яка сприяла б розвитку міжнародного співробітництва у різних галузях сучасного життя, здобувач нагадує, що першою з них стала Рада Європи, яка з моменту свого заснування значну увагу приділяла підтриманню на належному рівні захисту прав і свобод людини та їх подальшому розвитку.

Основний зміст роботи

1. Анісімова М.Ф. Право на вільне пересування: відповідність українського законодавства євростандартам // Вісник Запорізького юридичного інституту .- 1998.- №1.- С.24-30.

2. Анісімова М.Ф. Забезпечення прав людини в Україні: деякі підсумки напередодні звіту про зобовязання перед Радою Європи // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 1998.- №2.- С.11-17.

3. Анісімова М.Ф. Зобовязання України перед Радою Європи щодо реформування органів судової влади // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 1998.- №3.- С.8-15.

4. Анісімова М.Ф. Право на свободу та особисту недоторканість: відповідність українського законодавства євростандартам // Право України. - 1999.- №2.- С.26-29.

5. Анісімова М.Ф. Проблема гармонізації українського законодавства з європейським (на прикладі права людини на життя) // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 1999.- №3.- С.11-20.

6. Анісімова М.Ф. Реформування юридичної освіти - необхідна складова виконання державних зобовязань перед Радою Європи щодо забезпечення прав людини у процесі проведення судової реформи // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 2000.- №2.- С.252-262.

7. Анісімова М.Ф. Реформування пенітенціарної системи України у світлі виконання зобовязань перед Радою Європи // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 2000.- №3.- С.15-24.

8. Анісімова М. Деякі питання захисту прав дітей, позбавлених свого сімейного оточення (порівняльний аналіз законодавства України і Росії) // Українське право: Науково-практичний часопис .- 1998.- Число 1.- С.188-192.

9. Анісімова М.Ф. Деякі питання виконання зобовязань України перед Радою Європи // Матеріали науково-практичної конференції "Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом". Жовтень 1998 року. - К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1998.- С.107-110.

10. Анісімова М.Ф., Ковальчук І.В. Дотримання міжнародно-правових стандартів прав людини у Конституції України (на прикладі права на свободу та особисту недоторканість) // Республиканская научно-практическая конференция "Всеобщая декларация прав человека как международный стандарт правового положения личности в Украине" (16-17 апреля 1999 г.): Аналитические материалы, предложения научных и практических работников. - Луганск: РИО ЛИВД, 1999.- С.134-138.

11. Анісімова М.Ф., Андрющенко О.О. Нелегали - найгостріша з проблем міграційної політики України // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. - Спеціальний випуск: Проблеми вдосконалення законодавства та практика його застосування з урахуванням прогнозу злочинності: У 4 ч.- Ч.3.- Луганськ: РВВ ЛІВС, 1999.- С.29-34.

Размещено на .ru