Зобов’язання erga omnes у системі міжнародно-правових зобов’язань - Статья

бесплатно 0
4.5 116
Аналіз основних підходів до визначення поняття "міжнародно-правове зобов’язання". Передумови виникнення зобов’язань erga omnes, їх виникнення у системі міжнародно-правових зобов’язань. Роль міжнародних судових інституцій у розвитку зобов’язань erga omnes.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Універсальна юрисдикція передбачає можливість держави притягати до кримінальної відповідальності осіб за вчинення окремих особливо тяжких міжнародних злочинів, незалежно від того, де цей злочин було вчинено та громадянином якої держави є обвинувачений чи жертва. Подібні негативні прояви універсальної юрисдикції цілком може усунути Міжнародний кримінальний суд, на порядку денному якого стоїть максимальна універсалізація як предметної, так і територіальної юрисдикції [6, с.

Вывод
Універсальна юрисдикція передбачає можливість держави притягати до кримінальної відповідальності осіб за вчинення окремих особливо тяжких міжнародних злочинів, незалежно від того, де цей злочин було вчинено та громадянином якої держави є обвинувачений чи жертва. Разом із тим перспективи її широкої практичної реалізації викликають сумніви. По-перше, застосування універсальної юрисдикції змішує два правопорядки: національний і міжнародний та порушує юрисдикційні принципи, які випливають із суверенітету держав. По-друге, це несе в собі загрози зловживання та використання такої юрисдикції в політичних цілях, що може призвести до підриву міжнародного правопорядку та нехтування правами людини. Подібні негативні прояви універсальної юрисдикції цілком може усунути Міжнародний кримінальний суд, на порядку денному якого стоїть максимальна універсалізація як предметної, так і територіальної юрисдикції [6, с. 67].

Разом із тим аналіз рішень міжнародних судових інституцій дозволив встановити, що порушення зобовязань erga omnes не передбачає автоматичного застосування механізму універсальної юрисдикції.

Контрзаходи та гуманітарна інтервенція за своєю природою є засобами примусу, а тому можуть застосовуватися лише у виняткових випадках. Ні теорія, ні практика міжнародних відносин поки що не сформулювали чіткого взаємозвязку між порушенням зобовязань erga omnes та можливістю застосування таких заходів примусу.

Список литературы
1. Schachter О. Towards а Theory of International Obligation / О. Schachter II Virginia Journal of International Law. - 1967 - 1968. - Vol. 8. - P. 300-322.

2. Кучевська С.П. Воєнні злочини у Статуті Міжнародного кримінального суду і військові злочини у Кримінальному кодексі України: питання відповідності / С.П. Кучевська II Форум права. - 2007. -№3,- С. 142-146.

3. Коптева О.О. Місце і роль зобовязань erga omnes у системі норм міжнародного права / 0.0. Коптева II Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. - 2010. -№3,- С. 119-123.

4. Коптева О.О. Роль Міжнародного Суду ООН у становленні розуміння зобовязань erga omnes / О.О. Коптева II Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. -2011. - № 4(7). -С. 132-137.

5. Гроций Г.О праве войны и мира: Три книги, в которых объясняются естественное право и право народов, а также принципы публичногоправа/А.Л.Саккетти (пер.).-М. :Ладомир, 1994-868 с.

6. Правові системи сучасності. Глобалізація. Демократизм. Розвиток/ В.С. Журавський, О.В. Зайчук, О.Л. Копиленко, Н.М. Оніщенко ; за заг. ред. В.С. Журавського. - К. : Юрінком Інтер, 2003. - 296 с.

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?