Зобов"язання, що виникають з ведення чужих справ без доручення - Автореферат

На відміну від договорів та правопорушень, які були підставами виникнення правовідносин ще з часів Стародавнього Риму, ведення чужих справ без доручення було законодавчо закріплено пізніше й стояло відокремлено у римському приватному праві та в інших більш пізніх правових системах. Особливість цих відносин полягає в тому, що, з одного боку, це є втручанням однієї особи у сферу інтересів іншої, а з другого боку, є підставою для виникнення прав та обовязків як для особи, яка діяла, так і для того, у чиїх інтересах здійснювались ці дії. Актуальність теми додатково зумовлюється також необхідністю визначення та однозначного розуміння базових категорій недоговірних зобовязань, що виникають із правомірних дій в умовах реформи цивільного права та формування нової системи зобовязань; потребою використання досвіду зарубіжних країн у цій сфері, що дало б змогу на підставі порівняльного аналізу встановити звязки та закономірності розвитку цього виду зобовязань; заповнення прогалин дослідження цього інституту, що мають місце у вітчизняній літературі внаслідок відсутності фундаментальних досліджень правової природи даних зобовязань і наявності лише окремих праць у радянському цивільному праві, виконаних до того ж на іншій методологічній основі, повної відсутності сучасних теоретичних розробок щодо досліджуваного інституту; необхідністю визначення відповідності норм проекту Цивільного кодексу України, які регулюють ведення чужих справ без доручення, тим тенденціям, що склалися та існують у світі у вказаній галузі. Основна мета дисертаційного дослідження полягає в комплексному теоретичному аналізі зобовязань, що виникають з ведення чужих справ без доручення як одного з видів недоговірних зобовязань. Обєктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у звязку з веденням чужих справ без доручення, та відповідні зобовязання, взяті у процесі їх формування й розвитку в цивільному праві України та інших правових системах.У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження дисертації, дається характеристика обєкта, предмета та методологічної основи дослідження, визначається мета й завдання дослідження, формулюється наукова новизна та викладаються основні положення, які виносяться на захист, висвітлюється практичне значення й апробація результатів дослідження, вказуються публікації за темою дисертації.Концепція зобовязань, яку вони запропонували, що виникають з ведення чужих справ без доручення, виходила значною мірою з того, що зобовязання із ведення чужих справ без доручення можна розглядати як результат колізії правомірних інтересів і втручання в чужу сферу з метою запобігти загрозі виникнення шкоди. Методологія дослідження була обрана дисертантом із врахуванням сутності добровільної діяльності в чужому інтересі як прояву прагнення до співжиття та взаємодопомоги в суспільстві, орієнтованому на загальногуманітарні цінності, та правової природи зобовязань, що виникають з ведення чужих справ без доручення, як правового засобу узгодження інтересів особи, заради якої здійснюються дії, та особи, котра діяла без доручення. У другому розділі "Формування інституту ведення чужих справ без доручення" розглядається процес виникнення та розвитку досліджуваного інституту в римському праві, визначення поняття, а також регулювання зобовязання, що виникає з ведення чужих справ без доручення в кодифікаціях цивільного законодавства XIX - XX ст. Римське право виділяло два види ведення чужих справ - ведення чужих справ за посадою й добровільне ведення чужих справ. Обґрунтовується висновок про те, що, незважаючи на подібність ведення чужих справ без доручення до такого інституту, як довірче управління, у процесі якого нерідко має місце діяльність по захисту чужих майнових інтересів, не узгоджені попередньо з власником майна зобовязання, які виникають з тих та інших дій; вони докорінно різняться за своєю правовою природою, оскільки в першому разі умовою виникнення зобовязань є відсутність будь-якого попереднього доручення, а в другому відносини довірчого управління майном ґрунтуються на попередньо укладеному договорі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Зубар В.М. Зобовязання, що виникають з ведення чужих справ без доручення, у проекті Цивільного кодексу України // Зб. наук. праць. “Актуальні проблеми держави та права”. - Одеса, 2000. - Вип. 9. - С. 264-268.

Зубарь В.М. Новые виды недоговорных обязательств в проекте ГК Украины // Зб. наук. праць “Актуальні проблеми політики”. - Одеса, 2000. - Вип. 9. - С. 355-360.

Зубарь В.М. Рецепция обязательств из ведения чужих дел без поручения (negotiorum gestio) в гражданское право Украины // Юридический вестник. - 2000. - № 4. - С. 86-88.

Зубар В.М. Відсутність доручення як одна з умов виникнення зобовязання з ведення чужих справ // Матеріали міжнародної наукової конференції “Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації державно-правових систем”. - Київ: ІДП НАНУ. - 2000. - С. 287-290.