Зняття морфологічної омонімії - Курсовая работа

Перебуваючи в постійному русі, мова безперервно розвивається, удосконалюється, таким чином, має своє сучасне, минуле та майбутнє. Поява нових слів можлива в мові завдяки її внутрішній потенційній здатності до деривації, однак словотворення не завжди означає створення нової одиниці і за значенням, і за формою, але й повторну реалізацію слів. Проблема зняття морфологічної багатозначності вирішувалась різними способами.Поява нових слів можлива в мові завдяки її внутрішній потенційній здатності до деривації, однак словотворення не завжди означає створення нової одиниці і за значенням, і за формою. Дослідники говорять про таку лінгвістичну універсалію, як закон економії мовних засобів (О. Мартіне), який дає змогу мовцям полегшити власні мовні зусилля, підвищити ефективність передавання інформації та швидкість її оброблення шляхом добору "найбільш раціональних і коротких для цілей комунікації мовних засобів. Багатозначні слова - це слова, які мають декілька значень і можуть нести різне смислове навантаження. У більшості випадків людина не думає про неоднозначності в мові, а ось компютер повинна обробляти неструктуровану текстову інформацію і перетворювати її на структуровані дані, які аналізуються для визначення основного значення слова чи вислову[12].Перше, що приходить на думку з шкільної програми по англійській мові, що це дієслово в перекладі російською мовою несе смислове навантаження слова "робити" і складного в перекладі "make" нічого не немає. Насправді ж, дієслово "make" так само перекладається, як "приписувати", "вводити", "встановлювати", "видавати звук", "готувати", "складати", "виграти", "заробляти", "стати", "бути", "рівнятись" і це ще не повний список значень цього дієслова, все залежить від того, в якому місці речення знаходиться "make", та в якому саме контексті використовується. Так само дієслово "make", дивним чином може трансформуватися в іменник "make", що характерно для багатьох слів в англійській мові. Як іменник слово "make" перекладається, як "стиль" або "характер" людини або предмету, а так само може означати "статуру". У Американській мові, яка схожа з англійською мовою лише частково, слово "make" вживається при здобутті інформації про якусь людину (установка особи) з досьє, що знаходяться в поліцейських відділеннях.Припустимо, що весь процес аналізу під час автоматичного перекладу поділяється на два основних етапи: морфологічний аналіз та синтаксичний аналіз. Зрозуміло, що наше знання про синтаксичну структуру речення, тобто про лексико-граматичні звязки слів у ньому передати ЕОМ неможливо, оскільки в алгоритми аналізу речення не можна ввести команди типу "знайди підмет", "знайди прикметник, який визначає іменник" тощо, якщо немає детальних, автоматично виконуваних правил про те, як це робити. Мову можна уявити у вигляді кібернетичної системи, на вході якої є сума речень, а на виході - класи мовних одиниць і правила їх сполучуваності.Чимало цікавих ідей, використаних для розробки автоматичного синтаксичного аналізу (АСА), висловили представники дескриптивної школи структурної лінгвістики: із суми спостережень над текстом лінгвіст здобуває первісну уяву про спосіб організації тексту й у вигляді чітких процедур - правил алгоритму - повідомляє автомату свої дії, а потім за його допомогою одержує на більшому матеріалі дані, що цікавлять дослідника[5]. У роботах з АСА прийнято два способи опису синтаксичної структури: 1. Ці два способи допомагають описати синтаксичну структуру на двох рівнях: - - за допомогою БС описуються в явному вигляді словосполучення, але не розпізнається "хазяїн" і "слуга";У результаті роботи АМА кожному слововживанню приписуються значення граматичних категорій (частина мови, рід, число, відмінок, час, вид, тощо). Морфологічний аналіз полягає в такому: словоформа розбивається на морфеми (за умови, якщо таке розбиття можливе) шляхом пошуку морфем у спеціальних списках, де кожній морфемі відповідає певна інформація; потім із інформацій до морфем будується загальна інформація до словоформи[11]. "Машинна" граматика створюється у різних системах АМА по-різному, а вибір принципів «машинної» граматики зумовлений кількома факторами:система мови, система письма і друку, закономірності породження мовлення і тематика тесту. Якщо у мові переважають синтетичні засоби внутрішньослівного вираження граматичних значень, тобто словозміна, то за початковий етап визначення значень граматичних морфологічних категорій обирається аналіз структури слова. Якщо ж структура слова проста і морфологічні значення виражаються аналітично, за допомогою сполучення різних слів, то аналіз слова обмежуються тільки пошуком за словником визначених завчасно його морфологічних характеристик.Слідом за розпізнаванням окремих підланцюжків зд

ЗМІСТ

ВСТУП

1. АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ І ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ

1.1 Огляд проблеми багатозначності англійської мови

1.1.1 Багатозначні слова в англійській мові

1.2 Огляд морфологічного та синтаксичного аналізу тексту

1.2.1 Автоматичний синтаксичний аналіз тексту

1.2.2 Автоматичний морфологічний аналіз тексту

1.3 Этапи синтаксичного аналізу систем автоматичної обробки текстів природньої мови

2. АНАЛІЗ МЕТОДІВ КОНТЕКСТНОГО АНАЛІЗУ ОБРОБКИ МОРФОЛОГІЧНОЇ ОМОНІМІЇ

2.1 Сутність контекстного аналізу тексту

2.2 Правила контекстного аналізу, які дозволяють зняти морфологічну омонімію

2.2.1 Правила контекстного аналізу іменників

2.2.2 Правила контекстного аналізу прикметників

2.2.3 Правила контекстного аналізу дієслів

2.3 Існуючі методи та алгоритми рішення задачі зняття морфологічної омонімії

2.3.2 Метод контекстного вирішення функціональної омонімії: словникові ресурси

3. ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАДАЧІ ЗНЯТТЯ МОРФОЛОГІЧНОЇ ОМОНІМІЇ ПЕРШОГО ПОРЯДКУ МЕТОДОМ КОНТЕКСТНОГО

3.1 Обґрунтування вибору мови і середовища програмування

3.2 Програмна реалізація задачі зняття морфологічної омонімії першого порядку методом контекстного аналізу

3.3 Інструкція для користувача

4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні положення охорони праці

4.2 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

4.3 Виробнича санітарія

4.3.1 Мікроклімат

4.3.2 Освітлення

4.3.3. Іонізація повітря

4.3.4. Шум та заходи для його нормалізації

4.3.5. Випромінювання

4.4 Електробезпека

4.5 Пожежна безпека

4.6 Ергономічна безпека

4.7 Охорона навколишнього природного середовища

ВИСНОВКИ

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

ДОДАТОК А ТЕКСТ ПРОГРАМНОГО КОДУ