Зниження антропогенного навантаження на довкілля від пилових викидів деревообробної промисловості - Автореферат

Обєми викидів в атмосферу регламентуються, як державними, так і міжнародними конвенціями, для забезпечення яких передбачається впровадження безвідходних технологій, вдосконалення діючих виробництв, ліквідація шкідливих викидів у самому осередку, а при неможливості забезпечення цих заходів - створення нових ефективних методів та апаратів для вловлення шкідливих речовин і пилу з викидів. Таким чином можна констатувати важливу науково-практичну проблему - зниження антропогенного навантаження на довкілля, що може бути вирішено шляхом комплексних досліджень в області розроблення методів розрахунку, проектування, виготовлення та експлуатації нових схем пилоочищення, які б здійснювали в одному апараті декілька ступенів розділення, заснованих на використанні відцентрових, інерційних сил та сил тяжіння на базі створення їх математичних моделей, а вирішення цього питання повинно сприяти не тільки підвищенню ефективності роботи пиловловлювачів, але й зниженню енерго-та металоємності, скороченню виробничих площ та зниженню вартості очищення, що і визначає актуальність дисертаційної роботи. Мета і завдання дослідження Метою роботи є створення принципово нових конструкцій вихрових пиловловлювачів на базі розробленої математичної моделі й аналізу руху повітряних потоків у них, здатних високоефективно вловлювати дрібнодисперсний пил, забезпечуючи при цьому низькі енерго-та металоємнісні параметри. Фізико-хімічні та морфометричні властивості аерозолів визначилися наступними методами: гідродинамічним (для визначення витрат повітря, швидкостей, втрат тиску), ваговий (для визначення ефективності роботи за різницею ваги пилу, вловленого в апараті і того, що в нього поступив), седиментаційний і ситовий (для визначення дисперсного складу пилу). У публікаціях за темою дисертації, виконаних зі співавторами, особистий внесок здобувача складається з наступних положень: визначені характеристики дисперсних систем та їх видів [2, 6]; проведений аналіз існуючих конструкцій вихрових пиловловлювачів [1, 12, 13, 15]; визначені принципи конструювання існуючих вихрових пиловловлювачів; проаналізовано та оцінено сили, що діють на частинки пилу в апаратах із закрученими потоками [3, 12, 14]; розроблена математична модель робочого процесу руху частинок аерозолю у різних зонах пиловловлювача; розкрита фізична суть руху пилоповітряної суміші в запроектованому апараті [15]; використовуючи математичну модель процесу, запропонована методика зменшення кількості експериментальних досліджень щодо визначення впливу параметрів апарата на ефективність очистки повітря від пилу [14]; проведено експериментальні дослідження щодо розміщення жалюзійного відокремлювача в корпусі апарата [8, 9, 11]; розроблені принципово нові конструкції вихрових пиловловлювачів на базі розробленої математичної моделі [16, 17, 18]; проведені порівняльні дослідження запроектованих вихрових пиловловлювачів з еталоном [10, 19, 20].У вступі обґрунтована актуальність дисертаційної роботи, сформульовано мету, визначено обєкт, предмет, методи досліджень і задачі, які розвязуються в роботі, сформульована наукова новизна і практичне значення отриманих результатів, наведено інформацію про апробацію, структуру та обсяг роботи, визначені положення, які мають наукове й практичне значення. Аналізується екологічна безпека у деревообробній галузі, визначені основні характеристики дисперсних систем, які довели, що для зменшення небезпеки деревних матеріалів необхідно довести концентрацію пилу, який утворюється в технологічних процесах, до певних величин, обмежених межами гранично допустимих концентрацій. Розділ включає основні наукові та практичні результати з цієї проблеми, вихідні дані, основні поняття і співвідношення з відповідними посиланнями на апробовані наукові дослідження Коузова П.А., Ізмоденова Ю.А., Пірумова О.І., Мечнікова Є.П., Кафарова В.В., Фукса П.А., Абрамовича Г.Н., Якуби О.Р., Яхно О.М., Фінкільштейна З.Л., а також теоретичні основи процесів розділення аерозолів в апаратах із закрученими потоками. У розділі приводиться критичний аналіз існуючих схем сухого пилоочищення, детально розглянуті етапи розвитку і вдосконалення найбільш поширених апаратів „сухої” відцентрової очистки, приведені їх основні характеристики, проаналізовані шляхи вдосконалення і обґрунтовано необхідність розробки нових конструкцій вихрових пиловловлювачів з підвищеною ефективністю роботи для очистки повітря від дрібнодисперсних фракцій пилу. У другому розділі викладена програма експериментальних досліджень, охарактеризоване устаткування, експериментальні установки для визначення дисперсного складу, визначені основні напрямки вдосконалення конструкцій циклонів, а також сформульоване основне технічне протиріччя, яке повинно бути вирішене при створенні нових конструкцій пиловловлювачів, а саме: будь-який критерій, спрямований на підвищення ефективності, повязаний зі зростанням енергетичних витрат.Потоки визначаються дискретним чином: щойно частинка перетинає межу ейлеревої комірки, переходячи з комірки в комір

2. Основний зміст роботи