Знижені (позалітературні) мовні засоби в сучасному публіцистичному дискурсі - Диссертация

Лінгвістика, яка має значні структурні дослідження, усе більше уваги приділяє вивченню форм існування й розвитку мови, її соціальній обумовленості, вивченню звязків мови з життям людини, із соціальними явищами, повязаними із суспільною функцією мови. Назріла необхідність спеціальних комплексних досліджень, де знижені мовні засоби були б систематизовані на стику нових лінгвістичних і філософських знань, із розширеним поясненням сфери вживання, зміни природи й соціального статусу цих мовних структур. Робота безпосередньо повязана з програмою “Соціолінгвістичний і культурологічний опис сучасної мовної ситуації” (керівник - доктор філологічних наук, професор Л.М.Синельникова), метою якої є вивчення сучасної мовної ситуації, що знаходиться в “режимі загострення”. Мета і завдання дослідження - встановити основні закономірності функціонування знижених мовних засобів у сучасній мовній ситуації, виявити їхнє співвідношення з екстралінгвістичними й внутрішньомовними факторами. Специфіка роботи визначила використання таких методів: власне соціолінгвістичні методи дослідження (статистична обробка зібраного мовного матеріалу, сховане і включене спостереження, масове обстеження носіїв мови за допомогою анкетування); метод інтеграції мови й соціальних процесів; дискурсивний аналіз; метод концептуалізації категорій; фреймовий аналіз.У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її наукову новизну, теоретичне й практичне значення, визначено предмет дослідження, розкрито завдання й методи роботи, а також викладено загальну програму дослідження.На значній кількості прикладів показано, що вирішальним фактором, який визначає використання просторічних засобів у сучасному публіцистичному дискурсі, є фактор експресивної значимості, що визначає мовне варіювання й утворення різних комунікативно-прагматичних варіантів висловлювань. Просторіччя є найбільш своєрідною підсистемою російської національної мови і має цілий ряд специфічних рис: наддіалектність і територіальну незакріпленість, ненормативність, стихійність функціонування, низький соціальний престиж та ін. Важливою відмінною рисою сучасного просторіччя є його тимчасова неоднорідність: у ньому чітко виділяються два шари - шар старих засобів, що виявляють звязок з діалектами (туды, сюды, в пальте, пущай і та ін.), і шар нових комунікативних засобів, що походять із різних форм жаргонізованої мови (втихаря, пудрить мозги, по-глупому, подсуетиться і та ін.). Поняття “просторіччя” в роботі використовано в двох значеннях: 1) мова, що характеризується значною й іманентно обумовленою наявністю в ній просторічних лексем, граматичних, акцентологічних та інших форм; У структурі сучасного просторіччя ми виділили такі типологічні системи: просторічний центр (чи власне просторічні лексеми), який утворює ядро просторіччя, і просторічну периферію - обовязкову галузь контактування просторіччя з іншими формами національної мови (просторічно-розмовні, просторічно-діалектні, просторічно-жаргонні і просторічно-обсцінні лексеми).У підрозділі “Виникнення і функціонування жаргонних синонімічних рядів (на прикладі опису фрейму “денежные средства”)” - розглядається така різнобічність процесів номінації, коли жаргонізм із пасивних фондів мови стає новим універсальним найменуванням, що може призводити до виникнення розгалужених синонімічних рядів із конкуруючими між собою одиницями. У роботі розглянуто активно функціонуючий у сучасній мові фрейм “денежные средства”, що включає до свого складу такі тематичні групи: “деньги”, “денежные единицы”, “денежные купюры”. Залучення до публіцистичного дискурсу й мовне вживання носіями мови синонімічних жаргонних найменувань фрейму “денежные средства” показує, що лексика пасивного фонду мови стала однією зі складових нового лексикону, що сформувався наприкінці 90-х років. Уживання жаргонних найменувань грошових одиниць, а також похідних від них слів, впливає на стан усіх рівнів мови: актуалізується співвідношення між окремими тематичними й експресивно-оцінними групами слів у межах одного фрейму; значно розширюються синонімічні звязки; інтенсифікуються визначені словотворчі парадигми й базові основи, що призводить до появи нових груп спільнокореневих слів (зеленые - зелень, нал - безнал - налик, бабки - бабло - башли, баксы - бакинские і т.ін.). Таким чином, аналіз сучасного публіцистичного дискурсу дає підстави стверджувати, що жаргонні засоби реалізують особливу метамовну функцію в мові, адресант вільно використовує жаргонізми, порушуючи традиційну стилістику публіцистичних жанрів.Нами розглянуто стан мовних норм у сфері публічної репрезентативної комунікації. Проведене дослідження показало, що динаміка мовного забезпечення публічного спілкування визначається дією комплексу тісно взаємозалежних один від одного факторів: соціолінгвістичних, інформаційно-комунікативних і прагматичних. У дисертації аналізуються ілокутивні установки й комунікативні наміри адресанта мови. У підрозділі “Мова ЗМІ як вектор внутрішньомовного розвитку” описуються окремі інноваційні пр

Основний зміст роботи