Роль і місце культурних заходів в структурі українських ярмарків як їх складової. Характеристика ярмарок в різних містах України. Особливості проведення ярмарків в Україні. Еволюція ярмаркової культури. Функціонування ярмарків на сучасному етапі.
План Вступ Розділ І. Ярмаркова культура як культурно-дозвіллєве явище Розділ 2 2.1 Еволюція ярмаркової культури 2.2 Функціонування ярмарків на сучасному етапі Висновки Список використаних джерел Додатки Вступ В складних умовах багатовікового етнічного розмежування український народ створив особливу систему дозвілевої культури, яка склалася впродовж всього історичного розвитку людської спільноти. Ідучи на ярмарок, люди не лише купували і продавали різні товари. На сучасних ярмарках бали не проводяться, не програють великих і багатих маєтків”, але провести цікаво свій вільний час завжди можна. Завдання курсової роботи: з’ясувати походження ярмарків; визначити роль і місце культурних заходів в структурі ярмарків; охарактеризувати ярмарки в різних містах України; проаналізувати різні культурні заходи, як складову українських ярмарків; виявити особливості проведення ярмарків на Україні. [14,41 - 55] Гоголь М.В. у своєму творі Сорочинський ярмарок описав проведення ярмарку в українському селі та проведення різних заходів відпочинку на ньому”. [4] Косиченко Л. у своїх дослідженнях Добра енергія Великих Сорочинців” досліджує проведення ярмарків на сучасному етапі та різні масові заходи, які проводились на ярмарку. [8,8], [9,6] Толочно Л. у своєму дослідженні Історія Контрактового ярмарку і контрактового будинку. розглядає та налізує історію виникнення Контрактового ярмарку та його зв’язок з Контрактовим будинком. [18, 134-147] Швауляк-Шостаков О. у своїй статті Галицькі контракти: (Львів - центр виставкового бізнесу) ” описує бали, заходи, які проводились на Галицьких контрактах. Із волинського села Русивель, наприклад, їздили на ярмарок у Гощу, Остріг, Ковель, Шепетівку, Рівне, Тучин. [1, 552] Деякі спеціалізувалися на певних товарах (хміль: Житомир, Дубно, Рівне; вовна - Каховка, Бахмут, Павлоград; рогата худоба й коні: Кривий ріг), а на більшості ярмарків торгували різним товаром. З Києва такий караванний шлях ішов уздовж Дніпра до Криму, де до кінця XV ст. були італійські торгові колонії, особливо в Кафі. Зі Львова каравани відправлялись до Туреччини дорогою на Глиняни, Золочів, Скалу, Теребовлю, Кам’янець, Хотин і далі на південь до Константинополя. Козацька старшина у XVIII ст. вела також торгівлю на велику міру. І якщо у Квітки та Гоголя де-не-де трапляється та панський крам”, то в Остапа Вишні вже й цього нема (бо нема вже панів). Вузькість ринку і небезпечність торгових шляхів спонукали купців об’єднуватись в каравани для спільної торгівлі, концентруючись в спеціально вибраних і добре захищених пунктах (у стін замку чи монастиря і т.п.), де збиралась значна маса людей: на перехресті торгових шляхів і в місцях, де проходили народні зібрання, великі церковні свята і інші публічні події.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
