Питання складу злочину у кримінально-правовій науці правозастосовчій діяльності. Аналіз дискусій у сфері кримінального права щодо складу злочину, його видів та елементів. Значення класифікації складів злочинів для визначення моменту закінчення злочину.
нового Кримінального Кодексу України як важливий етап проведеної в нашій країні правової реформи, ставить перед наукою кримінального права необхідність всебічного дослідження проблем навчання про злочин з метою вироблення науково обгрунтованих рекомендацій із правильного застосування нового Закону, а також подальшого прогнозування нормотворчої діяльності. У звязку з цим, безсумнівну актуальність здобуває розробка питань, які повязані із вивченням різних за конструкцією складів злочинів, передбачених у КК України, особливо тих одиничних деліктів, що ускладнені за своїм змістом. Оскільки однією з найважливіших і найзмістовніших категорій у кримінальному праві України є склад злочину, за допомогою якого здійснюється нормативне позначення конкретного злочину, опис відповідних елементів й ознак, а також реалізація провідних завдань, без яких неможливе існування галузі кримінального законодавства та доктрини кримінального права. Серед них особливого значення набуває посилення боротьби зі злочинністю і правопорушеннями. Саме тому за таких умов різко зростає значення кримінально-правових норм, які покликані забезпечувати охорону суспільних відносин нашої держави від злочинних посягань та використання яких є необхідною умовою притягнення злочинців до кримінальної відповідальності.Перша зводиться до того, що склад злочину - це правове поняття, яке становить законодавчу характеристику (модель) злочину, що містить сукупність (систему) юридичних ознак, які характеризують окремі елементи злочину і в сукупності утворюють його склад . За висловленою останнім часом ще однією точкою зору, склад злочину - це певна теоретична конструкція, наукова абстракція, яку майже кожен автор, який торкається проблеми складу злочину, розуміє і тлумачить по-своєму . Слушна, на мій погляд, також позиція, за якою при визначенні поняття складу злочину слід враховувати, що таким поняттям ми оперуємо, коли йдеться про склад злочину як інститут Загальної частини кримінального права, а також у випадку коли йдеться про конкретний злочин (крадіжку, грабіж, тощо). Відтак визначаючи поняття складу злочину слід враховувати і ступінь конкретизації цього поняття, а отже, вести мову про: 1) загальне вчення про склад злочнну як теоретичну консгрукцію; 2) склад конкретного злочину, як юридичну конструкцію, зафіксовану в КК України (далі - склад конкретного злочину); 3) склад злочину, як інструмент у кримінально-правовій кваліфікації . Загальне поняття складу злочину не існує як таке у законі, а є результатом узагальнення всіх злочинних діянь і утворює певну модель складу злочину, наділену всіма можливими ознаками, тому В.М, Кудрявцев називає такий склад ”максимальною конструкцією” .За особливостями конструкції виділяють злочини з формальним складом, злочини з матеріальним складом і злочини з усіченим складом. Злочинами з формальним складом називають такі, що не містять у собі як обовязкову ознаку суспільне небезпечні наслідки, а тому злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених у законі діянь. Безперечно, в одних випадках злочин буде вважатися закінченим (нормативний момент) у разі настання наслідків, передбачених у відповідній статті (частині статті) Особливої частини КК України (злочин з матеріальним складом), в інших - у разі вчинення діянь, передбачених у нормі КК України (злочин з формальним складом) . Водночас виділення усіченого складу злочину відбувається залежно від стадії вчинення злочину, на якій злочин вважається закінченим. Навіть якщо вважати, що „безнаслідкових” злочинів немає - злочин слід вважати закінченим з моменту настання таких наслідків, то усіченими слід визнавати і формальні склади, адже в них момент закінчення також переноситься на час вчинення діяння, а не співпадає з моментом настання наслідку [2, с.Це стосується, зокрема, тих випадків, коли: а) в одній і тій самій статті Особливої частини КК України передбачені “специфічні” частини юридичних складів злочинів різних видів, наприклад, привласнення чи розтрата державного або колективного майна і розкрадання державного або колективного майна шляхом зловживання посадовою особою своїм посадовим становищем (частини 1, 2 ст. 191 КК України); б) у одних випадках окремими пунктами позначені кваліфікуючі ознаки одного й того самого кваліфікованого складу злочину, в іншому - “специфічні” частини різних (кваліфікованих та особливо кваліфікованих) складів злочинів; в) у деяких юридичних складах не зазначена форма вини, і вона не може бути зясована шляхом однозначного тлумачення інших елементів та ознак (ст.156 КК України). За цим критерієм склади злочишв поділяються на прості і складні [41, стор. Якщо ж склад злочину у КК України сформульовано як складний, то злочин, відповідальність за вчинення якого передбачена у статті (частині статті) КК України, що закріплює такий склад, може бути або простою, або ускладненою (складною), що визначатиме певні особливості встановлення моменту закінчення такого злочину. Складний є антиподом простого, тобто не склад, в якому його обєктивні ознак
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
