Дослідження основних показників периферичної крові, біохімічних показників, наявності антитіл до вірусу Епштейна-Барра (EBV), а також клінічних, морфологічних та імунологічних особливостей, прогностичного індексу лімфогранулематозу ІІІВ-IV стадій.
При низкой оригинальности работы "Значення прогностичних факторів в оцінці лікування хворих на лімфогранулематоз ІІІВ-IV стадій", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Сучасні клінічні дослідження підтверджують залежність перебігу ЛГМ, ефективності терапії та показників виживання хворих від прогностичних чинників (Вермель А.Е. и соавт., 1997; Comelli M et al. Важливою вважається стадія процесу, і більшість авторів пропонують виділення лише двох прогностичних груп хворих - із стадіями І-ІІІА та із стадіями ІІІВ-IV (Шпарик Я.В.,1998,1999; Rosenberg SA.,1996). Але наведені дані переважно базуються на поодиноких та фрагментарних дослідженнях, а лікування хворих на ЛГМ ІІІВ-IV стадій проводиться без урахування комплексу прогностичних чинників. На підставі вивчення клініко-гематологічних особливостей перебігу ЛГМ ІІІВ-IV стадій визначити комплекс прогностичних чинників, від яких залежить перебіг захворювання, та оцінити ефективність лікування хворих на ЛГМ ІІІВ-IV стадій. Визначити комплекс достовірно несприятливих прогностичних чинників перебігу ЛГМ у хворих ІІІВ-IV стадій.У дисертаційній роботі запропоновано нове вирішення наукової задачі, яка полягає у визначенні особливостей перебігу ЛГМ ІІІВ-IV стадій та виділенні комплексу прогностичних чинників та прогностичного індексу для вирішення тактики лікування хворих. Вперше із всієї кількості вивчених прогностичних чинників виділені ті, що за всіма критеріями достовірності (Гехана-Вілкоксона, F-критерієм Кокса та критерієм ??) впливали на специфічне виживання хворих на ЛГМ ІІІВ-IV стадій: вік хворих, стадія захворювання, гістологічний варіант, рівень ШОЕ, рівень фібріногену, кількість сироваткового альбуміну, наявність антитіл до віруса Епштейна-Барр. До прогностичних чинників, що впливали на специфічне виживання хворих на ЛГМ ІІІВ-IV стадій за двома критеріями достовірності (Гехана-Вілкоксона та F-критерієм Кокса), віднесені наступні: розмір пухлинних мас, кількість лейкоцитів периферичної крові, абсолютна кількість лімфоцитів периферичної крові та рівень сироваткової лужної фосфатази. З урахуванням прогностичних критеріїв виділені прогностичні групи хворих на ЛГМ ІІІВ-IV стадій, що дало можливість проведення специфічного комбінованого лікування.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертаційній роботі запропоновано нове вирішення наукової задачі, яка полягає у визначенні особливостей перебігу ЛГМ ІІІВ-IV стадій та виділенні комплексу прогностичних чинників та прогностичного індексу для вирішення тактики лікування хворих.
Вперше із всієї кількості вивчених прогностичних чинників виділені ті, що за всіма критеріями достовірності (Гехана-Вілкоксона, F-критерієм Кокса та критерієм ??) впливали на специфічне виживання хворих на ЛГМ ІІІВ-IV стадій: вік хворих, стадія захворювання, гістологічний варіант, рівень ШОЕ, рівень фібріногену, кількість сироваткового альбуміну, наявність антитіл до віруса Епштейна-Барр.
До прогностичних чинників, що впливали на специфічне виживання хворих на ЛГМ ІІІВ-IV стадій за двома критеріями достовірності (Гехана-Вілкоксона та F-критерієм Кокса), віднесені наступні: розмір пухлинних мас, кількість лейкоцитів периферичної крові, абсолютна кількість лімфоцитів периферичної крові та рівень сироваткової лужної фосфатази. Стать хворих та кількість зон ураження ні за жодним з критеріїв достовірності не впливали на специфічне виживання хворих на ЛГМ ІІІВ-IV стадій.
З урахуванням прогностичних критеріїв виділені прогностичні групи хворих на ЛГМ ІІІВ-IV стадій, що дало можливість проведення специфічного комбінованого лікування.
Визначено прогностичний індекс для виділення груп хворих на ЛГМ ІІІВ-IV стадій із сприятливим і несприятливим прогнозом. Хворі з ПІ 0-3 віднесені до групи із сприятливим прогнозом, яким доцільно проводити стандартну терапію.
Доведено, що хворі на ЛГМ ІІІВ-IV стадії з ПІ>4 віднесені до групи з несприятливим прогнозом і потребують проведення “терапії посилення“ з моменту встановлення діагнозу.
Встановлено залежність 5-річного специфічного виживання хворих на ЛГМ ІІІВ-IV стадій від значення прогностичного індексу.
Практичні рекомендації
З моменту встановлення діагнозу ЛГМ ІІІВ-IV стадій необхідно враховувати комплекс достовірно несприятливих прогностичних чинників, таких як вік хворих, стадія захворювання, гістологічний варіант, рівень ШОЄ, рівень фібріногену, кількість сироваткового альбуміну, наявність антитіл до віруса Епштейна-Барр.
Ініціальна та набута лімфопенія у хворих на ЛГМ ІІІВ-IV стадій потребує проведення інтенсивної антибактеріальної, протигрибкової та противірусної терапії, а також застосування колонієстимулюючих факторів.
Хворим на ЛГМ ІІІВ-IV стадій необхідно визначати прогностичний індекс (ПІ), що дозволить віднести кожного окремого хворого до прогностичної групи із сприятливим або несприятливим прогнозом та провести певні оптимізовані програми лікування.
Хворі з ПІ 0-3 мають бути віднесені до групи із сприятливим прогнозом, яким може бути проведена стандартна терапія; хворі з ПІ>4 - до групи з несприятливим прогнозом, які потребують проведення “терапії посилення“ з моменту встановлення діагнозу.
Список литературы
Гайдукова С.М., Косінова В.Г., Михайленко І.П. Клініко-гематологічна, цитохімічна та імунофенотипічна характеристика лімфогранулематозу//Збірник наукових праць співробітників КМАПО по закінчених та перехідних НДР за 1990-1996 роки.-1997.- С.135-138 (Автор виконав фрагмент клінічних досліджень, підготував публікацію до друку).
Косінова В.Г., Гайдукова С.М. Застосування колонієстимулюючого фактора в лікуванні резистентних форм лімфогранулематозу// Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.-1998.-Випуск 7, книга 1.- С.385-388 (Автор провів збір клінічного матеріалу, проводив клінічне спостереження за хворими).
Косинова В.Г., Гайдукова С.Н. Результаты лечения больных лимфогранулематозом по протоколу “Stanford V”//Збірник наукових праць співробітників КМАПО імені П.Л.Шупика.-1999.-Випуск 8, книга 1.- С.163-166 (Автор провів збір клінічного матеріалу, проводив спостереження за хворими та статистичний аналіз отриманих даних ).
Косинова В.Г. Прогностические факторы эффективности терапии и выживаемости больных лимфогранулематозом //Онкология.-1999.-№ 1.- С.21-24.
Гайдукова С.М., Косінова В.Г. Інфікування вірусом Епштейна-Барра як прогностичний фактор при лімфогранулематозі//Лабораторна діагностика.-2000.-№ 1.- С.19-21 (Автор провів збір клінічних даних, спостереження за хворими, підготував публікацію до друку).
Косинова В.Г. Роль прогностических факторов в определении общей и безрецидивной выживаемости у больных лимфогранулематозом//Збірник наукових праць ХХ ювілейної конференції молодих вчених КМАПО МОЗ України.- 1997.- С.46-56.
Косінова В.Г. Результати лікування хворих з різними гістологічними варіантами лімфогранулематозу//Сучасні проблеми гематології та трансфузіології. Тези доповідей.- 1998.- С.27
Косінова В.Г. Порівняння результатів лікування хворих з різними гістологічними варіантами лімфогранулематозу//Сучасні проблеми кардіології та ревматології. Мат. наук.-практ. конфереції.-1998.- С.148-149.
Косинова В.Г., Гайдукова С.Н. Опыт лечения по протоколу “Stanford V” больных с прогностически неблагоприятными формами лимфогранулематоза // Актуальные вопросы гематологии и трансфузиологии. Мат. научно-практ. конференции.-СПБ.-2000.- С.111.
Косинова В., Гайдукова С. Инфицирование вирусом Эпштейна-Барра как неблагоприятный прогностический фактор развития рецидива лимфогранулематоза//Тезисы ІІ съезда онкологов стран СНГ.- Киев.-2000.- С. 1284.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
