Значення порушень метаболізму катехоламінів та ендотеліальної функції в розвитку цереброішемічної форми артеріальної гіпертензії та їх корекція інгібіторами ангіотензинконвертуючого ферменту і блокаторами кальцієвих каналів - Автореферат

Таким чином, вивчення взаємозвязку між активацією плазмового та тканинного компонентів симпато-адреналової системи, процесами ремоделювання серця та судин і механічними якостями ендотелію, які лежать в основі прогресування артеріальної гіпертензії та формування цереброішемічної форми артеріальної гіпертензії, а також можливостей фармакологічної корекції виявлених порушень є актуальною науковою проблемою сучасної кардіології. Проаналізувати характер змін структурно-морфологічних параметрів еритроцитів у хворих на гіпертонічну хворобу і цереброішемічну форму артеріальної гіпертензії та їх звязок з ендотеліальною дисфункцією при даних захворюваннях. Дослідити особливості процесу депонування катехоламінів в еритроцитах у хворих на гіпертонічну хворобу і цереброішемічну форму артеріальної гіпертензії та взаємозвязок циркулюючих і депонованих компонентів симпато-адреналової системи. Встановити характер та інтенсивність впливу активності симпато-адреналової активації на процеси ремоделювання серця і артерій та механічні якості ендотелію у хворих з різними формами артеріальної гіпертензії. Оцінити відмінності впливу інгібіторів ангіотензинконвертуючого ферменту та блокаторів повільних кальцієвих каналів на рівень активації симпато-адреналової системи та функцію ендотелію у хворих на гіпертонічну хворобу та цереброішемічну форму артеріальної гіпертензії.За результами проведених тестів, із 102 хворих на ГХ II стадії у 44 осіб (43,1%) була виявлена супутня дисфункція ендотелію. Відсоток пацієнтів віком до 49 років найбільший у групі хворих на ГХ II стадії з супутньою ендотеліальною дисфункцією (ЕД) артерій (52,2%), збільшення кількості літніх пацієнтів та пацієнтів жіночої статі відмічається у хворих з ЦІФАГ. У хворих на ГХ без сполучення з ЕД середні значення МС були вірогідно нижчі, ніж у хворих з ЦІФАГ. ICD був вірогідно вищим лише у пацієнтів з ЦІФАГ, тоді як між середніми значеннями цього показника у хворих на ГХ істотних розходжень виявлено не було. У хворих із ЦІФАГ ТІМС була вірогідно вища (на 25,8%), ніж у хворих із ГХ без дисфункції ендотелію, а середні значення ТІМС у хворих ГХ із ЕД займали проміжне положення, не маючи при цьому статистично значущих відмінностей від значення показника в інших групах.Дисертацію присвячено актуальному питанню кардіології: встановленню особливостей обміну катехоламінів, порушень ендотеліальної функції та ремоделювання артерій у хворих на ГХ і ЦІФАГ та їх змін при застосуванні інгібіторів ангіотензинконвертуючого ферменту і блокаторів повільних кальцієвих каналів. Формування ЦІФАГ супроводжується інтенсифікацією процесів ремоделювання серця, що асоціюється з достовірним зростанням кінцево-діастолічного обєму лівого шлуночка на 4,9%, зменшенням індексу відносної товщини його стінки на 12,0%, підвищенням індексу сферичності на 4,7%, а також супроводжується суттєвою депресією тотальної насосної функції лівого шлуночка на 25,8%. Виникнення ендотеліальної дисфункції у хворих на ГХ і ЦІФАГ супроводжується погіршенням пасивно-еластичних якостей стінки лівого шлуночка, зростанням тяжкості діастолічної дисфункції та трансформацією гіпертрофічного профілю наповнення лівого шлуночка в “псевдонормальний”. Порушення кровотоку в басейні брахіоцефальних артерій у хворих на ГХ тісно корелює з вираженістю дисфункції ендотелію (r=0.52), тоді як у пацієнтів з ЦІФАГ - зі структурно-геометричним ремоделюванням артерій (r=-0.86). Антигіпертензивний ефект лацидіпіну більш виражений у хворих ЦІФАГ, а еналаприлу - у хворих на ГХ без верифікованої дисфункції ендотелію, тоді як у хворих з верифікованою ЕД антигіпертензивна ефективність цих препаратів була порівнювана.

Основний зміст роботи

Дисертацію присвячено актуальному питанню кардіології: встановленню особливостей обміну катехоламінів, порушень ендотеліальної функції та ремоделювання артерій у хворих на ГХ і ЦІФАГ та їх змін при застосуванні інгібіторів ангіотензинконвертуючого ферменту і блокаторів повільних кальцієвих каналів.

Формування ЦІФАГ супроводжується інтенсифікацією процесів ремоделювання серця, що асоціюється з достовірним зростанням кінцево-діастолічного обєму лівого шлуночка на 4,9%, зменшенням індексу відносної товщини його стінки на 12,0%, підвищенням індексу сферичності на 4,7%, а також супроводжується суттєвою депресією тотальної насосної функції лівого шлуночка на 25,8%.

Виникнення ендотеліальної дисфункції у хворих на ГХ і ЦІФАГ супроводжується погіршенням пасивно-еластичних якостей стінки лівого шлуночка, зростанням тяжкості діастолічної дисфункції та трансформацією гіпертрофічного профілю наповнення лівого шлуночка в “псевдонормальний”.

Порушення кровотоку в басейні брахіоцефальних артерій у хворих на ГХ тісно корелює з вираженістю дисфункції ендотелію (r=0.52), тоді як у пацієнтів з ЦІФАГ - зі структурно-геометричним ремоделюванням артерій (r=-0.86).

Формування ендотеліальної дисфункції у хворих з АГ та виникнення ЦІФАГ тісно асоціюється зі зростанням сферичності ерітроцитів та зменшенням їх площі на 3,2% і 5,5% відповідно.

Надлишкова активація САС у хворих на ГХ переважно повязана з елевацією плазмового пулу адреналіна, тоді як формування ендотеліальної дисфункції та ЦІФАГ тісно повязано з подальшим зростанням плазмової концентрації норадреналіна.

Найбільший вміст катехоламінів в еритроцитах був зареєстрований у хворих на ЦІФАГ, тоді як у пацієнтів із ГХ II стадії в сполученні з дисфункцією ендотелія та без такої ці показники мали вірогідно нижчі значення відповідно на 6,0% і 10,0%.

Антигіпертензивний ефект лацидіпіну більш виражений у хворих ЦІФАГ, а еналаприлу - у хворих на ГХ без верифікованої дисфункції ендотелію, тоді як у хворих з верифікованою ЕД антигіпертензивна ефективність цих препаратів була порівнювана.

У хворих ЦІФАГ лацидіпін перевищує еналаприл за здатністю зменшувати асиметрію лінійної та обємної швидкості кровотоку в брахіоцефальних артеріях, тоді як у хворих на ГХ обидва препарати виявляли порівнювану в цьому відношенні ефективність.

Суттєвіше відновлення функції ендотелію артерій у хворих з артеріальною гіпертензією спостерігається при призначенні лацидіпіну (на 106,7%), ніж при призначенні едніту (на 89,0%).

Незалежно від форми артеріальної гіпертензії плазмова активність норадреналіну знижується в більшій мірі при застосуванні лацидіпіну (в середньому на 46%), тоді як рівень адреналіна при призначенні лацидіпіну та едніту знижується порівнювано в усіх пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

У хворих ЦІФАГ лацидіпін має суттєві переваги перед еналаприлом у здатності обмежувати активність не тільки плазмової складової симпато-адреналової системи, але й інтенсивність депонування ендогенних катехоламінів в еритроцитах

Практичні рекомендації

1. Вимір товщини інтимо-медіального сегмента загальної сонної артерії може бути використаний для оцінки ступеня ремоделювання артерій у хворих з артеріальною гіпертензією.

2. Розрахунок сумарного обємного мозкового кровотоку дозволяє провести попередню оцінку величини цереброваскулярного ризику у хворих цереброішемічною формою артеріальної гіпертензії.

3. Визначення стану ендотеліальної функції плечової артерії у хворих із артеріальною гіпертензією рекомендується для верифікації порушень механічних властивостей ендотелію і скринінгового відбору хворих у групу високого ризику виникнення стенотичних уражень брахіоцефальних артерій.

4. Ступінь депонування катехоламінів в еритроцитах у хворих із артеріальною гіпертензією є чутливим маркером дисфункції ендотелію артерій.

5. Зниження плазмової активності симпато-адреналової системи і підвищення ступеня депонування ендогенних катехоламінів в еритроцитах може бути досягнуте за допомогою еналаприлу переважно у хворих на гіпертонічну хворобу без документованої ендотеліальної дисфункції.

6. Лацидіпін може бути рекомендований у якості препарату вибору хворим із цереброішемічною формою артеріальної гіпертензії, а також пацієнтам із гіпертонічною хворобою, асоційованою з документованою дисфункцією ендотелію.

Демиденко А.В. Патогенетическое значение и перспективы фармакологической коррекции симпатоадреналовой активации и эндотелиальной дисфункции у больных различными формами артериальной гипертензии // Запорожский медицинский журнал.-2002.-№1-2.-С.12-17.

Визир А.Д., Визир В.А., Березин А.Е., Демиденко А.В. Роль локального и циркулирующего звеньев симпатоадреналовой системы в формировании цереброишемической артериальной гипертензии // Український терапевтичний журнал.-2001.-№4.-С.17-21.

Визир В.А., Березин А.Е., Демиденко А.В. Содержание катехоламинов в эритроцитах у больных с эссенциальной и цереброишемической артериальной гипертензией // Український кардіологічний журнал.-2002.- №4.- С.53-58.

Візір В.А., Березін О.Е., Деміденко О.В. Вплив лацидіпіну на гемодинамічні характеристики хворих на цереброішемічну форму артеріальної гіпертензії // Клінічна фармація.-2001.-№3.-С.18-21.

Візір В.А., Березін О.Е., Деміденко О.В. Взаємозвязок дисфункції ендотелію і морфологічних порушень в системі еритроцитів та його значення у прогресуванні артеріальної гіпертензії // Медичні перспективи.-2001.-№3.-С.36-39.

Визир В.А., Березин А.Е., Демиденко А.В., Визир И.В. Особенности кровотока в экстра- и интракраниальных артериях у больных артериальной гипертензией со стенотическим поражением сонных артерий // Вісник проблем біології і медицини.-2001.-№5.-С.59-66.

Візір В.А., Березін О.Е., Деміденко О.В. Перспективи відновлення функції ендотелію при артеріальній гіпертензії // Ліки.-2000.- №3-4.- С.5-12.

Визир В.А., Визир А.Д., Березин А.Е., Демиденко А.В. Особенности депонирования катехоламинов в эритроцитах у больных с эссенциальной и цереброишемической артериальной гипертензией // В матеріалах VI Конгресу кардіологів України, Київ, 18-21 вересня 2000 р., Моріон: Київ, 2000.-С. 56-57

Визир В.А., Березин А.Е., Колесник Ю.М., Демиденко А.В. Активность эритроцитарной симпатоадреналовой системы, морфологический статус эритроцитов у больных гипертонической болезнью и цереброишемической артериальной гипертензией // В материалах I Российского национального конгресса кардиологов “Кардиология, основанная на доказательствах”, Москва, 10-12 октября 2000.-С.56.

Визир В.А., Березин А.Е., Демиденко А.В. Особенности депонирования эндогенных катехоламинов в эритроцитах у больных гипертонической болезнью и цереброишемической артериальной гипертензией // В матеріалах третьої республіканської науково-практичної конференції “Досягнення, проблеми і перспективи розвитку кардіології та пульмонології на рубежі століть”, 10-11 жовтня 2000 р., Логос: Вінниця, 2000.- С. 26-27.

Визир В.А., Березин А.Е., Демиденко А.В. Влияние лацидипина на церебральную перфузию и симпато-адреналовую активацию у больных артериальной гипертензией, ассоциированной со стенотическим поражением сонніх артерий // Материалы III республиканской научно-практической конференции “Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов”, 16-17 ноября 2000 г., Харьков: - С. 171-173.

Визир В.А., Березин А.Е., Демиденко А.В. Взаимосвязь циркулирующей и тканевой симпатоадреналовой систем у больных с эссенциальной и цереброишемической артериальной гипертензией // Матеріали Української науково-практичної конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології - від гіпотез до фактів”, Моріон: Київ, 2001. -С. 114-115.

Визир В.А., Березин А.Е., Демиденко А.В. Морфофункциональные особенности эритроцитов у больных артериальной гипертензией, ассоциированной с эндотелиальной дисфункцией экстракраниальных артерий // Матеріали Української науково-практичної конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології - від гіпотез до фактів”, Моріон: Київ, -2001. -С. 115.

Візір В.А., Березін О.Є., Деміденко О.В Взаємозвязок локальної і циркулюючої ланок симпатико-адреналової системи у хворих з есенціальною і цереброішемічною артеріальною гіпертензією // Матеріали обєднаного пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів “Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії”/ За ред. В.М. Коваленка та ін.- Моріон: Київ, 2001.-С 97.

Візір В.А., Березін О.Є., Деміденко О.В Стратифікація хворих з артеріальною гіпертензією з високим ризиком стенотичних уражень інтракраніальніх артерій // Матеріали обєднаного пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів “Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії”/ За ред. В.М. Коваленка та ін.- Моріон: Київ, 2001.-С 98.

Визир В.А., Березин А.Е., Демиденко А.В Особенности влияния эднита на церебральную гемодинамику и активность симпатоадреналовой системы у больных гипертонической болезнью и цереброишемической формой артериальной гипертензии // Материалы научных трудов республиканской научно-практической конференции “Роль первичной и вторичной профилактики основных терапевтических заболеваний в улучшении качества жизни”, 19-20 апреля 2001 г., Харьков: - С. 25-26.

Визир В.А., Березин А.Е., Демиденко А.В Сопоставление влияния эналаприла и лацидипина на симпато-адреналовую активацию у больных цереброишемической формой артериальной гипертензии // Материалы научных трудов республиканской научно-практической конференции “Роль первичной и вторичной профилактики основных терапевтических заболеваний в улучшении качества жизни”, 19-20 апреля 2001 г., Харьков: - С. 27-28.