Значення нейросонографічного та імунологічного досліджень в диференційній діагностиці вродженої та набутої цитомегалії у дітей першого року життя - Автореферат

Патологія центральної нервової системи (ЦНС) у новонароджених та дітей грудного віку, не дивлячись на розвиток сучасних технологій її лікування, в останні роки залишається поширеною і являє собою одну з важливих причин дитячої інвалідності [Бережний В.В., Суліма О.Г., Гуліда Л.В.,1993; Мартинюк В.Ю., 1998; Dogra V.S. et al.,1994;]. Особлива роль серед інфекційних збудників, які викликають у дітей першого року життя захворювання головного мозку, належить внутрішньоутробним інфекціям (ВУІ) із групи TORCH [Катоніна С.П., Шунько І.І., 1995; Ed. Y. Лікування антенатальної та набутої цитомегалії (ЦМ) суттєво відрізняється в звязку з необхідністю етіотропного лікування при внутрішньоутробній (антенатальнії) ЦМ і необовязковістю його в більшості випадків при набутій. існують певні труднощі в проведенні диференційної діагностики антенатальної ЦМ та випадків післянатального нашарування інфекції на неінфекційне перинатальне ураження ЦНС. Розробити клініко-лабораторні критерії діагностики вродженої та набутої ЦМ у дітей з перинатальними ушкодженнями ЦНС. Дослідити стан імунітету у новонароджених та дітей першого року життя хворих на вроджену та набуту ЦМ.Обовязковим синдромом у дітей, які підлягли серологічному дослідженню на наявність в їх крові антитіл проти збудників цитомегалії, герпесу, краснухи, токсоплазмозу, був клінічний комплекс, який свідчив про патологію ЦНС. 10 дітям першого року життя досліджено головний мозок за допомогою магнітно-резонансного томографа (Фінляндія) з напругою магнітного поля 0,04 Тесла. Для вирішення поставлених задач були систематизовані спостереження за 63 новонародженими та 60 дітьми першого року життя з ЦМ анте-та післянатального походження. дитина хламідіоз цитомегалія перинатальний Оцінивши діагностичну інформативність кожного з них і математично визначивши діагностичні коефіцієнти [Гублер Е.В., 1978] ми піддали індивідуальному аналізу особливості проявів хвороби у дітей, обстежених після десятої доби життя та дітей першого року життя, що дозволило нам виявити серед них хворих з антенатальною та післянатальною ЦМ. Першу групу склали 42 новонароджені дитини з антенатальним інфікуванням ЦМВ, а другу - 21 новонароджена дитина, у яких ЦМВІ нашарувалася на перинатальну патологію ЦНС післянатально, третю - 36 дітей першого року життя з антенатальним цитомегаловірусним ураженням, четверту - 24 дитини того ж віку з післянатальним інфікуванням ЦМВ.У дисертації розроблено новий підхід до диференційної діагностики антенатальної та набутої цитомегалії у дітей першого року життя з клінічними проявами ураження центральної нервової системи. Серед дітей групи ризику, обстежених в ранньому неонатальному періоді, загальна TORCH - інфікованість становить 53,7±3%, серед обстежених в подальшому від народження періоді - 81,7±5%, а в грудному віці 88,4±,4%. Нейросонографічними дослідженнями встановлено, що при антенатальній цитомегаліі визначається комплекс симптомів, характерних для вялоперебігаючого енцефаліту, який без призначення етіотропного лікування прогресуі впродовж першого року життя. Цитомегаловірусна інфекція антенатального походження сприяє формуванню у дитини прогресуючої продовж першого року життя імунної недостатності, в той час, як при набутій цитомегалії вона носить тимчасовий характер і риси затримки становлення імунітету. Ґрунтуючись на даних клінічного, лабораторних та інструментальних методів дослідження, які зведено в диференційно-діагностичні таблиці, можна з високою достовірністю проводити диференційний діагноз цитомегалії антенатального походження і набутого захворювання в разі його розвитку у хворого з перинатальним ушкодженням ЦНС.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації розроблено новий підхід до диференційної діагностики антенатальної та набутої цитомегалії у дітей першого року життя з клінічними проявами ураження центральної нервової системи.

1. Серед дітей групи ризику, обстежених в ранньому неонатальному періоді, загальна TORCH - інфікованість становить 53,7±3%, серед обстежених в подальшому від народження періоді - 81,7±5%, а в грудному віці 88,4±,4%. Встановлене зростання інфекційної захворюваності в більшості повязане з післянатальним інфікуванням вірусами простого герпесу та краснухи.

2. Питома вага інфікованих цитомегаловірусом серед дітей групи ризику по внутрішньоутробним інфекціям в ранньому неонатальному періоді складаі 18,1±3%, в неонатальному - 21,2±3%. Встановлена чітка тенденція до зростання частоти виявлення цитомегалії в подальшому від народження періоді - в грудному віці - 53,6±5%.

3. Нейросонографічними дослідженнями встановлено, що при антенатальній цитомегаліі визначається комплекс симптомів, характерних для вялоперебігаючого енцефаліту, який без призначення етіотропного лікування прогресуі впродовж першого року життя. Післянатальне інфікування дитини не викликали суттєвих патологічних змін головного мозку.

4. Цитомегаловірусна інфекція антенатального походження сприяє формуванню у дитини прогресуючої продовж першого року життя імунної недостатності, в той час, як при набутій цитомегалії вона носить тимчасовий характер і риси затримки становлення імунітету.

5. Встановлено, що ЦМ антенатального походження сприяє пригніченню ендокринної функції загрудинної залози, що підтверджується зниженням синтезу а-1-тимозіну у недоношених новонароджених і недостатнім підвищенням вмісту цього гормону у доношених новонароджених.

6. Ґрунтуючись на даних клінічного, лабораторних та інструментальних методів дослідження, які зведено в диференційно-діагностичні таблиці, можна з високою достовірністю проводити диференційний діагноз цитомегалії антенатального походження і набутого захворювання в разі його розвитку у хворого з перинатальним ушкодженням ЦНС.

Практичні рекомендації

1. Показанням для проведення серологічного обстеження по встановленню можливості у дитини першого року життя інфекції групи TORCH і наявність трьох чи більше критеріїв внутрішньоутробних інфекцій, або відсутність клінічного ефекту при проведенні патогенетичної терапії патології центральної нервової системи перинатального походження.

Діагностичні критерії інфекцій групи TORCH: I. Анамнестичні: несприятливий акушерський анамнез: викидні, наявність вроджених вад розвитку у попередніх дітей, мертвонародженність; фетоплацентарна недостатність.

II. Клінічні: патологія ЦНС: синдром пригнічення, синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, вроджена гідроцефалія, затримка психомоторного розвитку (у дітей раннього віку); синдром затримки внутрішньоутробного розвитку; внутрішньоутробна гіпотрофія; геморагічний синдром; гепатоліїнальний синдром; вади розвитку (включно малі).

III. Лабораторні та інструментальні дані: стійка гіпербілірубінемія; підвищення рівня трансаміназ (АЛАТ); рецидивуюча тромбоцитопенія; анемія, яка набуває прогресуючий характер на тлі захворювання; тимомегалія; ознаки гідроцефалії на нейросонограмі.

2. Серед серопозитивних по цитомегаловірусній інфекції дітей з клінічними проявами враження центральної нервової системи необхідно виділяти інфікованих анте- та післянатально, використовуючи розроблену диференційно-діагностичну таблицю.

3. При встановлені антенатального походження інфекції вважати патологію центральної нервової системи у новонароджених та дітей першого року життя проявом цитомегаловірусного енцефаліту і показанням для призначення етіотропного лікування.

4. Діти з антенатальним походженням цитомегаловірусної інфекції підлягають динамічному серологічному, біохімічному та нейросонографічному спостереженню, що дозволить обєктивно оцінювати ефективність призначеного лікування. Найбільш обєктивні дані про процес реабілітації дає динамічне нейросонографічне обстеження.

Взаємозвязок тимомегалії і внутрішньоутробних інфекцій /Каменщик А.В., Ткаченко Ю.П., Гиря О.М. та ін. //Одеський медичний журнал.- 1998.- №4. - С.47-49. (підбір хворих, клініко-лабораторне обстеження, визначення етіологіі, статистична обробка).

Критерии оценки эффективности лечения внутриутробной цитомегалии /Ткаченко Ю.П., Гиря Е.М., Пашкова Е.Е. и др. //Украінський медичний альманах. - 1999.- №1.- С. 116-118 (підбір хворих, клініко-лабораторне обстеження, визначення етіологіі).

Состояние эндокринной функции вилочковой железы у новорожденных с задержкой внутриутробного развития /Ткаченко Ю.П., Леженко Г.А., Резниченко Ю.Г., Гиря Е.М. и др. //імунологія та алергологія.- 1999.- №3. - С.79 (підбір хворих, клініко-лабораторне обстеження, визначення етіологіі, статистична обробка).

Особливості діагностики та лікування природженого токсоплазмозу і цитомегалії / Ткаченко Ю.П., Каменщик А.В., Гиря О.М. та ін. //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - №4. - С.61 (підбір хворих, клініко-лабораторне обстеження, визначення етіології, статистична обробка).

Критерии излечимости внутриутробных инфекций на примере врожденных токсоплазмоза и цитомегалии /Ткаченко Ю.П., Каменщик А.В., Гиря Е.М., Пашкова Е.Е. //Врачебная практика.-1999.-№5.-С.16-19 (підбір хворих, клініко-лабораторне обстеження, визначення етіології).

Подходы к этиотропной терапии врожденной цитомегаловирусной инфекции /Ткаченко Ю.П., Гиря Е.М., Григорьева Н.П., Миренкова Н.А. //імунологія та алергологія. - 2001.- №4.- С.53-54 (підбір хворих, клініко-лабораторне обстеження, визначення етіології).

Ткаченко Ю.П., Гиря О.М. Особливості імунітету у дітей першого року життя з цитомегаловірусною інфекцією //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001.- №5. - С.16 - 21 (підбір хворих, клініко-лабораторне обстеження, визначення етіологіі).

К вопросу об этиологии и клинических особенностях гепатитов у детей первого года жизни /Ткаченко Ю.П., Каменщик А.В., Леженко Г.А., Гиря Е.М. и др. //Збірник наукових праць співробітникив КМАПО ім. П.Л.Шупика. - Киів, 2000.- вип. 9, книга 4. - С.183-186 (підбір хворих, клініко-лабораторне обстеження, визначення етіологіі, статистична обробка).

Особенности иммунного статуса новорожденных с задержкой внутриутробного развития, обусловленного внутриутробными инфекциями группы TORCH /Ткаченко Ю.П., Гиря Е.М., Леженко Г.А. и др. //Збірник наукових праць “Актуальні проблеми акушерства і гінекологіі, клінічноі імунологіі та медичноі генетики. - Киів - Луганськ, 2001. - вип.5. - С.235-240 (підбір хворих, клініко-лабораторне обстеження, визначення етіологіі, статистична обробка).

Гиря Е.М. Роль внутриутробных инфекций в возникновении тимомегалии у новорожденных //Сборник научных трудов кафедры детских болезней №2 ЗГМУ “ Тимомегалия (этиология, патогенез, диагностика, клинические проявления, влияние на течение болезней, лечение). - Запорожье. - 1996.- С.71-72 (самостійна робота).

Гиря Е.М. О частоте вирусной этиологии внутриутробной инфекции у новорожденных //Сборник статей Днепропетровской государственной медицинской академии “ Актуальные вопросы медицины и биологии”. - Днепропетровск.- 1996.- выпуск 7.- часть II.- С.35 (самостійна робота).

Гиря Е.М. Особенности нейросонографической картины при врожденной цитомегалии //Сборник статей Днепропетровской Государственной Медицинской Академии, кафедры кожных и венерических болезней “ Актуальные вопросы медицины и биологии”.-Днепропетровск.-1997.-выпуск 9.- С.102 (самостійна робота).