Значення імуногенетичних маркерів крові для відбору донорів антистафілококової плазми - Автореферат

На сучасному етапі розвитку медицини в нашій державі злободенним залишається питання боротьби з інфекційними хворобами, збудниками яких є патогенні стафілококи (А.К.Акатов1980; В.Ф.Москаленко,2001.),Тому потреба в антистафілококових препаратах, які можуть бути виготовлені тільки з крові спеціально імунізованої людини не тільки не знижується (О.О.Федоровська.1988; П.М.Перехрестенко, Л.В. Зменшення загальної кількості донорів і, відповідно, - імунних донорів, - ставить гостро актуальне науково - практичне завдання пошуків компенсації відпливу донорських кадрів шляхом відбору серед них найбільш активних, генетично здатних до сильної імунної відповіді на антигенні препарати стафілококу для отримання антистафілококової плазми з високим вмістом антиальфастафілолізину. Визначити ступінь значущості імуногенетичних факторів крові як чинників прогнозу ефективності направленої імунізації донорів ССА на основі дослідження антигенного поліморфізму генетичних систем крові для покращення селекції активних донорів і отримання антистафілококової плазми з високим вмістом антиальфастафілолізину. Вивчити поліморфізм HLA антигенів I і II класу головного комплексу гістосумісності та трансфузійно значущих антигенних систем крові (AB0; Rh-Hr; Lewis; MNSS; Kell) у донороздатного населення Південно-Східної геногеографічної зони України. Визначені прогностичні імуногенетичні маркери активної антитілопродукції антиальфастафілолізину при імунізації ССА для відбору донорів з високою імунною відповіддю, що дозволило на Донецькій обласній станції переливання крові, не зважаючи на зменшення кількості донорів, отримано доз антистафілококового імуноглобуліну в 2,53 (1999 рік), в 2,92 (2001 рік), в 2,7 (2003 рік) разів більше, ніж в середньому по Україні; досвід розширеного типування донорів за рахунок визначення антигенів Lewis, Kell, MN впроваджено на станціях переливання крові міст Макіївки, Маріуполя, Краматорська, Єнакіева, Запоріжжя та Луганська, що дозволило підвищити трансфузійну безпеку гемокомпонентів; впровадження результатів дисертаційного дослідження на Донецькій ОСПК забезпечило створення панелі рідкісних груп крові, організацію банку довгострокового їх зберігання; типування еритроцитарних і лейкоцитарних антигенів за методиками дисертаційного дослідження створює умови підвищення якості індивідуального підбору гемокомпонентів (еритромаси і тромбоконцентрату); видано інформаційний лист „Отбор доноров для иммунизации адсорбированным столбнячным и стафилококковым анатоксином”.Робота базується на вивченні імуногенетичної характеристики 1225 донорів Донецької обласної станції переливання крові, а також 61 немовляти (віком до одного місяця), хворих на стафілококовий сепсис, їхніх батьків у кількості 122 осіб і контрольної групи здорових дітей із 104 осіб. В якості реагентів були використані алоімунні сироватки виробництва Донецької обласної станції переливання крові, рідкі діагностичні моноклональні реагенти анти-А, анти-В і анти-АВ виробництва асоціації „Ридан” (Київ) та НТК „Тест” (Харків) для прямого способу. Фенотип за системою резус (за необхідністю) визначали в пробірках методом конглютинації з додаванням 10% розчину желатину та за допомогою моноклональних антитіл виробництва асоціації „Ридан” (Київ) та НТК „Тест” (Харків), а також імунних сироваток антирезус анти-Е, анти-с, анти-е, виготовлених Донецькою ОСПК. Антигени MN визначали методом аглютинації на площині імунними сироватками анти-М і анти-N виробництва Санкт-Петербурзького науково-дослідного інституту вакцин та сироваток. Дослідженням встановлено, що повний набір антигенів локусів HLA-А, HLA-В, HLA-С (шість антигенів) зустрічається у 11,09% донорів, пять антигенів - у 34,08%, чотири - у 37,29%, три - у 14,95%, два - у 2,09%, один - у 0,16% обстежених.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі - на основі типування трансфузійно значимих еритроцитарних і лейкоцитарних антигенів визначені критерії відбору активних донорів при імунізації ССА для отримання антистафілококової плазми з високим вмістом антиальфастафілолізину, надано імуногенетичну характеристику репрезентативної популяції донороздатного населення Південно - Східної геногеографічної зони України. Встановлено, що нерівнозначне реагування донорів на імунізацію стафілококовим сорбованим анатоксином повязане, як з генетичною схильністю до різної сили імунної відповіді на антиген і антитілопродукції, так і імуногенністю препарата - індуктора. 2.Серед лейкоцитарних антигенів HLA з сильною імунною відповіддю на імунізацію ССА з активністю 10 ОЗ/мл (антитіла в межах 10,0 - 16,0 МО/мл) асоціюються гаплотипи HLA-А2В27; HLA-А3В27; HLA-А9В22 та HLA-А9В27, з середньої сили антитілоутворенням (антитіла в межах 6,0 - 8,0 МО/мл) - асоціація з HLA-А3В7; з слабкою імунною відповіддю (антитіла в межах ? 4,0 МО/мл) асоціюються гаплотипи HLA-А1, В8 та HLA-А2В14. 3.Гаплотипи HLA-А1В8 та HLA-А2В14 як маркери слабкої імунної відповіді частіше виявляються у немовлят з генералізованою стафіл

2. Основний зміст роботи