Значення монументального комплексу Свято-Успенського Володимир-Волинського собору для формування християнської культурної ідентичності сучасного українського народу - Дипломная работа

Вступ Актуальність проблеми. На початку нашого століття, коли закладаються підвалини державності нового типу, проблеми духовного становлення особистості і загалом суспільства стають особливо загостреними й актуальними. Ми переживаємо кризу особистості - втрату тих внутрішніх обмежень і доброчесності, котрі не дають людському суспільству впасти у безодню своїх темних інстинктів. Люди чим далі, тим більше беруть участь у гонитві за сьогоденними цілями, за речами, суспільство у безглуздому накопиченні переходить всі розумні межі, забирає час, нерви, сили. Історія виникнення та розбудови Свято - Успенського собору особисто для мене являється актуальною ще й через те, що я виходець з Волині, й мені по-особливому цікаво зануритись в духовні витоки свого народу. Різні аспекти історії Свято-Успенського собору привертали увагу як конфесійних так і академічних спеціалістів, як вітчизняних так і зарубіжних дослідників у галузях історії та археології, мистецтвознавства та культурології. Зокрема слід згадати відомого археолога та мистецтвознавця А. Прахова, що був ініціатором та керівником проекту відбудови Свято-Успенського собору у ХІХ столітті, також чимало історичних даних щодо Успенського собору у Володимирі середньовічного і нового часу знаходимо в працях відомих російських істориків другої половини ХІХ ст. Значний внесок в історико - топографічне дослідження Володимира у тому ж ХІХ ст. зробили українські дослідники: професор В. Антонович, священик Д. Левицький, архітектор В. Юрченко, суддя та ентузіаст - краєзнавець О. Дверницький, та секретар Київської археографічної комісії О. Левицький вони першими спробували вказати на собор як духовний та культурний центр Волинської землі. Серед наукових праць кінця XIX ст., присвячених безпосередньо собору, найбільшої уваги заслуговує монографія М. Теодоровича. Автор, зробив опис храму та прилеглих споруд з визначенням їх розташування. В праці подаються також описи давнього городища та замку у зв’язку з його ревізіями 1545, 1552, 1765 і 1789 рр. Також надзвичайно важливий внесок у вивчення історії та археології Володимир - Волинського собору зробили вже у ХХ столітті видатний історик, музеолог, археолог, етнограф, дослідник Волині. уродженець Володимира-Волинського О. Цинкаловський, мистецтвознавці Г. Логвин та П. Рапопорт. Володимирський собор цікавив і багатьох польських дослідників, зокрема можна згадати Єжи Ковальчука та Анджея Бетлея. Володимирський собор та його храмовий комплекс продовжує досліджуватись і дивувати новими відкриттями, серед його дослідників є й чимало викладачів Волинського національного університету ім. Лесі Українки зокрема дійсний член Української академії архітектури, директор інституту мистецтв ВНУ професор О.В. Лесик і завідувач кафедри археології та джерелознавства ВНУ, професор М.М. Кучинко. Систематизувати релігійні, історичні, мистецтвознавчі та культурологічні дослідження монументального комплексу Свято-Успенського собору у Володимирі-Волинському та виявити його знаково-символічну роль у формування християнської культурної ідентичності сучасного українського народу Об’єктом дослідження дипломної роботи виступає християнська архітектурна та іконописна спадщина, як зовнішній вияв української релігійної культури. Предметом дослідження дипломної роботи є монументальний комплекс Свято-Успенського собору Володимира-Волинського, як феномен духовної ідентичності українського народу Теоретичне значення дипломної роботи полягає в тому, що його результати доповнюють складову релігієзнавчої моделі християнської культури. Свято-Успенський собор 1.1 Архітектурні стилі храмобудування на Волині Серед досить численних міст Волині провідну роль у продовж століть відігравав Володимир - Волинський. В Україні є небагато міст, які за історичним та культурним значенням могли б суперничати з Володимиром - Волинським. Саме в цей час київський князь запроваджує на Русі християнську релігію. З метою її поширення він будує міста, споруджує в них церкви, монастирі та школи. Можливо, це повязано з тим, що давньоруські літописці до кінця 11 ст. приділяли мало уваги цим землям, а скоріше за все камяних споруд в 11 ст. у цьому регіоні просто не зводили, задовольняючись деревяними. Камяно-будівельне мистецтво появляється на Русі разом з християнством, і то першопочатково лише в одному Києві, звідки воно дуже помалу розповсюджувалося і по іншим великим містам. Так, деревяною, очевидно, була древніша кафедральна церква в імя Успіня Пресвятої Богородиці, або «Володимирів храм» в урочищі «Стара кафедра». Ця церква деякий час служила усипальницею для удільних князів древнього Волинського князівства, а також, ймовірно для Володимирських єпископів, але в ХІІ ст., а можливо раніше, від невідомих причин зруйнувалась, що й стало для князя Мстислава поштовхом до того, щоб побудувати новий соборний храм, в теж найменування, але зовсім в іншому місті, на деякій відстані від першого, хоча в самому центрі міста. Храм виявився трьохкорабельний, складений з цеглин, які за звичай використову