Загальна характеристика методів та прийомів, що використовуються під час слухання музики. Розвиток у молодших школярів навичок музичного сприймання за допомогою методу моделювання. Аналіз ролі та значення кольорових уявлень у процесі слухання музики.
Значення методу моделювання в процесі слухання музики Вступ Одне з основних завдань загальноосвітньої школи - вчити школярів сприймати мистецтво як невідємну частину їхньої духовності, тобто здатності до активного засвоєння і відтворення світу художніх цінностей. Адже в сучасних умовах розрив між наявною художньою культурою учнів і справжніми цінностями мистецтва дедалі збільшується і загрожує відчуженням молоді від його світової скарбниці. Це пояснюється тим, що сприймання музики лежить в основі всіх видів музичної діяльності дітей. Знаючи умови й закономірності його розвитку, вчитель може свідомо керувати процесом музичного виховання дітей, збагачувати в них естетичні почуття та художній смак. Важливим і необхідним етапом навчання музики є емоційне реагування дитини, оскільки саме на цій основі стає можливим виділення в музичному звучанні інтонаційно-виражальних компонентів та оцінка їх взаємодії у створенні музичного образу твору. Не можна навязати учневі конкретний образ, не порушивши природи музичного сприймання. Тому принципово важливим є процес професійного становлення студентів, який би моделював поточну педагогічну діяльність учителя, озброював первинним досвідом практичних відносин у царині обраної професії. Мета дослідження - розкрити значення методу моделювання у процесі слухання музики, а також дослідити його вплив на розвиток музичного сприймання у молодших школярів. Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання: 1) вивчити теоретико-методичні основи методів музичного виховання і навчання; 2) розглянути метод моделювання; 3) проаналізувати роль методу моделювання у процесі слухання музики; 4) розглянути вплив різних видів музичної діяльності на слухове сприймання в молодших школярів; 5) дослідити значення методу моделювання в процесі слухання музики молодшими школярами Методи дослідження. Для розв’язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація, спостереження, бесіда. Основними методами формування музичного сприймання відомий музикознавець Б.В. Асафєв вважав методи наведення і спостереження. Суть методу наведення полягає у такому доборі музичних творів і впливів, які дають змогу непомітно для слухачів спрямувати їхнє сприймання до «розумної мети». У науково-методичній літературі більшість названих методів дістала ґрунтовне висвітлення, особливо у працях О.О. Апраксіної, Н.Л. Гродзенської, Д.Б. Кабалевського, В.М. Шацької. Є й інші учасники процесу, які опосередковано чи безпосередньо стимулюють музичну діяльність, беручи участь у сприйманні музики чи обміні враженнями - однокласники та вчитель. Художньо-педагогічне спілкування - процес складний, багатогранний і динамічний. Якщо учні байдужі, наприклад, до музики Ф. Шопена чи Й.С. Баха, жодні розмови щодо глибокого художнього світу їхніх творів не матимуть для них ніякого значення. Наприклад, використання на уроці методу бесіди передбачає відповідний рівень взаємодії вчителя й учнів, при якому в класі створюється сприятлива для обміну думками атмосфера. Якщо пєса має програму, вона, як правило, виражена в назві, наприклад «Марш деревяних солдатиків» П. Чайковського. Як вони співають, як щебечуть?» Діти відповідають. Розглянемо для прикладу п’єсу П. Чайковського «Камаринська». Попатенка «Кошеня і цуценя», тема Кішки із симфонічної казки С.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
