Значення генетичних факторів у виникненні та клінічному перебігу колоректального раку - Автореферат

Незадовільні результати лікування хворих певною мірою можна пояснити тим, що у практичній онкології не завжди враховується існуюча гетерогенність захворювання, яка стосується як клінічних особливостей його виникнення та перебігу, так і біологічної суті змін та проявів злоякісного росту в епітелії слизової оболонки товстої кишки. Мета дослідження: зясувати особливості клінічного перебігу пухлинного процесу та біологічної активності пухлин за показниками експресії PCNA та білка р53 у хворих на КРР з обтяженням родоводів злоякісними новоутвореннями для визначення можливих шляхів оптимізації лікування цих осіб та засобів профілактики захворювання. Провести клініко-генеалогічне дослідження хворих на КРР, мешканців Київського регіону, та визначити внесок генетичної компоненти у загальну схильність до розвитку цього захворювання. Проаналізувати особливості експресії білка р53 в епітелії слизової оболонки товстої кишки, ураженої поліпами та раком, у осіб з різним ступенем обтяженості родоводів онкологічними захворюваннями. Визначені особливості клінічного перебігу КРР у пацієнтів із обтяженням родоводів злоякісними новоутвореннями: частіший прояв хвороби у осіб молодого віку (від 21 до 50 років), більш низький ступінь диференціювання пухлин, переважна більшість хворих з первинно-множинними пухлинами (34 із 42 серед загальної кількості хворих на КРР), частіше визначення метастазів (на 32%) як до оперативного втручання, так і після нього, домінування процесу метастазування над місцевими рецидивами (78,6% та 21,4% проти 46,8% та 53,2% у хворих без обтяження родоводів онкологічними захворюваннями), що значно погіршує показники 5-річної виживаності.Основним предметом досліджень були клінічні та клініко-генеалогічні дані, отримані при обстеженні 450 хворих на РТК, мешканців м.Києва, що лікувались з 1996 по 2000 рік у абдомінальному відділенні Київської міської онкологічної лікарні. Паралельно із клінічним обстеженням у всіх 450 хворих на КРР було проведене клініко-генеалогічне дослідження для встановлення ступеня обтяженості їх родоводів онкологічними захворюваннями. Вивчення біологічних особливостей пухлин у хворих з РОЗН та РНОЗН за показниками проліферативної активності пухлинних клітин та рівня експресії білка р53 проведено на одному й тому ж операційному матеріалі 35 хворих з аденокарциномами товстої кишки (14 жінок та 21 чоловік віком від 35 до 75 років). Враховуючи те, що при морфологічному дослідженні цих пухлин у 17,1% хворих зазначено звязок між виникненням КРР та малігнізацією поліпів, визначення показників проліферативної активності та рівня експресії білка р53 проведено також у 18 поліпах аденоматозного та аденопапілярного типу для зясування, у яких саме поліпах і за яких морфологічних ознак в них відбуваються порушення процесів проліферації і чим вони відрізняються від таких у сформованих аденокарциномах. Для встановлення значущості вищезазначених біомолекулярних показників - білка р53 та PCNA, як маркерів “агресії” пухлин, що позначаються на клінічному перебігу захворювання, проведено ретроспективне зіставлення рівня їх експресії із термінами виживаності хворих (26 померлих осіб від генералізації КРР) з урахуванням обтяженості родоводів онкологічними захворюваннями.Дисертацію присвячено визначенню ролі генетичних факторів у фенотипових проявах пухлинного процесу - особливостях клінічного перебігу захворювання та біологічної активності новоутворень у хворих на колоректальний рак з обтяженими злоякісними новоутвореннями родоводами для обґрунтування необхідності оптимізації засобів профілактики та лікування цих осіб. Показники динаміки захворюваності та смертності населення м.Києва на рак ободової і прямої кишки за останні десять років ХХ сторіччя (1991-2000 р.р.) свідчать про нестабільний характер їх змін у цей термін і про відсутність зменшення кількості хворих обох статей на цю патологію. У родичів хворих на колоректальний рак І та ІІ ступеня спорідненості визначено агрегацію злоякісних пухлин у родоводах, яка за спектром притаманна сімейному раковому синдрому І типу. Накопичення злоякісних новоутворень суттєво позначається на особливостях виникнення та маніфестації колоректального раку у хворих з обтяженими онкологічними захворюваннями родоводами порівняно з необтяженими: частіший прояв хвороби у осіб молодого віку (від 21 до 50 років), більш низький ступінь диференціювання пухлин, переважна більшість осіб з первинно-множинними пухлинами (34 із 42 хворих серед 450 хворих на колоректальний рак), частіше визначення метастазів (на 32%) як до оперативного втручання, так і після нього, домінування процесу метастазування над місцевими рецидивами (78,6% та 21,4%, відповідно, проти 46,8% та 53,2% у осіб з необтяженими родоводами). Зіставлення термінів життя хворих на колоректальний рак з обтяженим та необтяженим сімейним анамнезом із біомолекулярними маркерами злоякісності пухлин (PCNA та білок р53) показало, що значний злоякісний потенціал новоутворень у осіб із обтяженими онкологічними захворюваннями родоводами

2. Основний зміст роботи